Справа № 189/2286/24
2/189/70/25
Іменем України
11.02.2025 року сел. Покровське
Покровський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Лукінової К.С.
при секретареві Копиці С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Покровське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 22.10.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір №4954723 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом №53-ОД від 16.01.2020 року та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents. Згідно умов кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 15100 грн (п. 1.3. Кредитного договору); строк кредиту 29 днів. Дата повернення кредиту (20.11.2021) вказується в графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 15100 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . 19.11.2021 відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі 5900,00 грн, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 75,93 грн та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 5824,07 грн. 22.12.2021 Відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів у сумі 9420.10 грн. В зв'язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 29 днів (до 20.01.2022) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день. 20.01.2022 Відповідач свої зобов'язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв'язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3.5 Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль. 25.09.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу № 25.09/23-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» права грошової вимоги за Кредитним договором № 4954723, про що повідомлено відповідача. Отже, позивач є новим кредитором відповідача за кредитним договором. До ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4954723 у розмірі 33293,43 грн, з яких: 15024,07 грн - сума кредиту; 18269,36 грн - сума процентів за користування кредитом. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по Кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 33293,43 грн. Враховуючи наведене, оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання, визначені укладеним Кредитним договором, не виконав, у передбачені в договорах строки грошові кошти та нараховані відсотки за користування кредитом не повернув, заборгованість не погашена, що стало підставою для звернення ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до суду із вказаним позовом. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість кредитним договором №4954723 в сумі 33293.43 грн, з яких: сума кредиту 15024.07 грн., сума процентів за користування кредитом 18269.36 грн., а також стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 03.10.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Сторони належним чином повідомлені про те, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження з їх викликом.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, надіслала заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Крім того, просила замінити найменування позивача у цивільній справі №189/2286/24 з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на ТОВ «ФК «Фінтраст капітал».
Відповідач в судове засідання не з'явився, представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив провести розгляд справи без участі відповідача.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи дійшов до наступного висновку.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
На підставі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того суд вказує, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до змісту ч. 1-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
За ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
На підставі ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК).
Головне, щоб електронний договір включав усі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним через недодержання письмової форми в силу прямої вказівки закону.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Отже, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінацією цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічна правова позиції була викладена Верховним Судом у постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19.
Судом встановлено, що 22.10.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем був укладений електронний договір №4954723 про надання споживчого кредиту. Зазначений договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» , затверджених наказом №53-ОД від 16.01.2020 року та розміщених на сайті товариства, що підтверджується копією договору.
Згідно умов кредитного договору сума кредиту складає 15100.00 грн., строк кредиту 29 днів. Дата повернення кредиту (20.11.2021) вказується в графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього договору. (п. 1.4. Кредитного договору).
Судом також встановлено, що договір між сторонами укладений в електронній формі.
Таким одноразовим ідентифікатором є А869826, що зазначене у п. 10 укладеного між сторонами договору. Відповідно судом встановлено, що відповідач прийняв пропозицію укласти кредитний договір, що підтверджується інформацією щодо порядку укладення електронного договору.
Таким чином судом встановлено, що укладений кредитний Договір між сторонами відповідає формі, передбаченій ст. 207,208,1047, 1055 ЦК України.
Також судом встановлено, що в укладеному договорі сторони погодили його істотні умови, в тому числі і розмір процентів.
Так згідно підпункту 1.5 укладеного між сторонами Договору. Тип процентної ставки фіксована.
Відповідно до п.1.5.1 стандартна процентна ставка становить 1.90% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору.
Пунктом 1.5.2 укладеного кредитного договору погоджена знижена процентна ставка 1,33% в день від суми кредиту та умови її застосування. Пунктом 1.7 визначено, що орієнтовна реальна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 24965.68% річних. Відповідно до п. 1.8 договору, орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 23420.10 грн.
Відповідно до п. 2.1. вищевказаного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.
Згідно з п. 4.1. кредитного договору, строк кредиту може бути продовжено за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п. 1.4 договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п. 4.2. (пп. 4.2.1.-4.2.4.) договору, або в порядку автопролонгації, на кількість днів на та умовах, визначених п. 4.3 (пп. 4.3.1.-4.3.2.) договору.
Підпунктом 4.3.1. вищезазначеного договору передбачено, що сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пп. 4.2.2.-4.2.4. договору.
Також судом встановлено, що додаток №1 до договору про надання споживчого кредиту №4954723 від 22.10.2021 року містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит, який погоджений сторонами договору.
Крім того, з відповідачем був погоджений паспорт споживчого кредиту, в якому визначені та погоджені сторонами всі істотні умови укладеного договору.
Судом встановлено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 15100.00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.
Крім того перерахування та зарахування грошових коштів підтверджується повідомленням ТОВ «ФК «Контрантовий дім» №3315 від 06.10.2023 року.
19.11.2021 відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі 5900,00 грн, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 75,93 грн та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 5824,07 грн. 22.12.2021 Відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів у сумі 9420.10 грн. Таким чином відповідач підтвердив наявність між первісним кредитором та ним договірних відносин, перерахування йому грошових коштів та свій обов'язок з їх повернення.
25.09.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Україна» як фактором було укладено Договір факторингу № 25.09/23-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.
За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином права вимоги за договором кредитування № 4954723 від 22.10.2021 року, укладеним ОСОБА_1 із первісним кредитором, перейшло до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна».
Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
З картки обліку договору (розрахунку заборгованості) станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за договором перед позивачем не сплачена і складає 33293.43 грн., з яких 15024.07 грн. - сума кредиту; 18269.36 - сума процентів за користування кредитом.
Посилання відповідача на відсутність доказів пролонгації кредитного договору та безпідставність нарахування процентів з 22.10.2021 по 24.09.2023 суд не бере до уваги виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3.1 договору №4954723 від 22.10.2021 року, нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредитування (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та або у році.
За положеннями пункту 4.2.2 договору №4954723 від 22.10.2021 року, пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем. Якщо споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування кредитом, споживач зобов'язаний повідомити про це товариство в один із способів, наведених у цьому договорі.
Пунктом 4.2.3 вказаного вище договору погоджено, що товариство має право, але не обов'язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про продовження нового строку кредиту (із зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем товариству в особистому кабінеті/зазначені в договорі.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач після закінчення строку кредиту, 22.12.2021 здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів у сумі 9420.10 грн. В зв'язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 29 днів (до 20.01.2022) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день. Доказів направлення повідомлення Товариству, передбаченого п. 4.2.2. договору, про «часткове погашення без пролонгації» не надав. 20.01.2022 відповідач свої зобов'язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв'язку з чим відповідно до п. 4.3 Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль, про що було повідомлено відповідача.
Таким чином, обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження при розгляді справи. Відповідачем будь-яких доказів на спростування доводів позивача суду не надано.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Пунктом 2 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача також понесених позивачем витрат за надання професійної правничої допомоги, що підтверджуються договором №26/08-2024 про надання правової допомоги від 26 серпня 2024 року, який укладений між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та адвокатом Городніщевою Є.О.; актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 06.09.2024 року на загальну суму 10 000 грн., рахунком на оплату від 06.09.2024 року, додатковою угодою №1 від 10 грудня 2024 року до договору № 26/08-2024 від 26 серпня 2024 року (про внесення змін до договору у зв'язку зі зміною найменування з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал»).
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24 січня 2019 року у справі №910/15944/17).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 10 000 грн. не відповідають у повній мірі критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечать принципу розподілу таких витрат, оскільки з матеріалів справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних правових (юридичних) послуг та їх необхідністю, обсягом наданих адвокатом послуг. Крім того справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, сторони до суду не з'явилися, а отже вона не відноситься до складних справ.
Суд, враховуючи об'єм та характер наданих послуг, їх складність, з врахуванням клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн., що відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю та необхідністю у цій справі.
Керуючись ст. ст. ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611,625, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 247, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ - 44559822), суму заборгованості в розмірі 33293,43 (тридцять три тисячi двiстi дев'яносто три гривнi 43 копiйки), з яких: сума кредиту 15024,07 (п'ятнадцять тисяч двадцять чотири гривнi 07 копiйок), сума процентів за користування кредитом 18269,36 (вiсiмнадцять тисяч двiстi шiстдесят дев'ять гривень 36 копiйок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ - 44559822), сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 2 000,00 (дві тисячі гривень 00 копійок).
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: К.С. Лукінова
11.02.2025