Справа № 202/9334/24
Провадження № 2/202/769/2025
04 лютого 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мариніна О.В.
за участі секретаря судового засідання Куліш А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, Третя особа Лівобережна адміністрація Дніпровської міської ради,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, обґрунтувавши свої вимоги тим, що від шлюбу з відповідачем вона має спільну малолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після фактичного припинення між батьками подружніх відносин, дитина проживає разом із матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач проживає окремо, вихованням сина не займається, не приймає участі у його житті, не проявляє заінтересованості щодо подальшої долі сина, не цікавиться його успіхами та станом здоров'я, у зв'язку з чим просила визначити місце проживання дитини разом з нею.
Позивачка у судове засідання не з'явилась, надала заяву про проведення судового розгляду без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про проведення судового розгляду без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, надавши висновок про доцільність про визначення місця проживання дитини з матір'ю.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані в силу ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 13 березня 2015 року Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб між сторонами, про що складено актовий запис №69 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1
Від даного шлюбу сторони мають спільну малолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини.
Сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть.
28.06.2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про розірвання шлюбу, в ході розгляду справи, шлюб між сторонами розірвано та рішення набрало законної сили 10.12.2024.
Після фактичного припинення між батьками подружніх відносин дитина проживає разом із матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить - ОСОБА_1 відповідно договору дарування від 07 липня 2004 року.
Відповідно довідки про склад сім'ї разом з позивачкою та її сином проживає її мати - ОСОБА_4 та її донька від попереднього шлюбу - ОСОБА_5 .
Згідно з довідкою за формою ОК-5 від 10.07.2024 року ОСОБА_1 зареєстрована в реєстрі застрахованих осіб за номером 1474217740 та станом на теперішній час отримує доходи від Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця".
Відповідач проживає окремо, вихованням сина не займається, не приймає участі у його житті, не проявляє заінтересованості щодо подальшої долі сина, не цікавиться його успіхами та станом здоров'я.
Відповідно заключення дитячого лікаря-психіатра КП «ДБКЛПД» ДОР ОСОБА_3 встановлено діагноз: легка розумова відсталість, церебрастенічний синдром, гідроцефалія, крім того, хлопчику рекомендовано інклюзивне навчання.
Відповідно до логопедичних висновків у ОСОБА_3 встановлено системне недорозвинення мовлення легкого ступеню, зумовлене первинною патологією. Хлопчику рекомендовано логопедичні заняття з автоматизації звуків, розвитку зв'язного мовлення, заняття з дефектологом в умовах інклюзивного навчання, а також корекційно-розвиткові знання з практичним психологом, з вчителем-логопедом, з вчителем-дефектологом.
Крім того, згідно загального висновку комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи від 14 червня 2022 р. №ІРЦ-85076/2022/335851 ОСОБА_3 має інтелектуальні труднощі легкого ступеня прояву, відтак хлопчику під час навчання в закладі освіти рекомендовано психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги.
Згідно психологічного супроводу ОСОБА_3 за період 2023- 2024 навчального року вбачається, що хлопчик навчається за інклюзивною формою навчання. Водночас мати дитини приймає активну участь у вихованні сина, присутня під час проведення корекційно-розвиткових занять, звертає увагу на зміст навчального матеріалу, висловлює рекомендації щодо змісту.
Відповідно характеристики з місця навчання ОСОБА_3 дитина навчається у 3-Б класі Дніпровської гімназії № 39 Дніпровської міської ради з першого класу, перебуває на дистанційній формі навчання та має легкі інтелектуальні та мовленнєві порушення, потребує постійної уваги, тому на уроках дитина має супровід асистента вчителя. За відсутності асистента хлопчик працював з мамою або татом. Коли працював з мамою, то видно було значні успіхи у навчанні. Коли залишався з татом - хлопчик був неуважним на уроках, відволікався, за що отримував зауваження від учителя. ОСОБА_3 відвідує (дистанційно) заняття з ментальної математики ОСОБА_7 , яке сприяє навчанню дитини швидкому рахуванню. Всі заняття оплачує мати, яка до сина приділяє найбільше уваги».
Орган опіки та піклування надав суду висновок згідно якого вважає доцільним визначення місця проживання дитини з матір'ю, як таке що відповідає інтересам дитини.
Статтею 141 СК України передбачено, що батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Згідно із ч.2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно із ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до ст. 161 СК України у випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Згідно із ч.3 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
Відповідно до ст.ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки, або, у відповідних випадках, законні опікуни, - несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Як вбачається із матеріалів справи та не спростовано відповідачем, малолітня дитина проживає разом із матір'ю, яка створила всі необхідні умови для проживання дитини, що підтверджується Актом обстеження умов проживання.
З огляду на наведені обставини, зокрема, ставлення обох батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, проживання малолітньої дитини на даний час із матір'ю, яка піклується про навчання та виховання сина, виявляє до нього увагу та турботу, відсутність обставин, які б свідчили, що таке бажання дитини суперечить її інтересам, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення умов, необхідних для повноцінного фізичного, психічного і духовного розвитку малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід визначити його місце проживання із матір'ю.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на позивача необхідно стягнути понесені судові витрати у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 150, 164,166, 180-182 СК України, ст.ст.ст.ст.141, 258, 263-265, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О. В. Маринін