Справа № 202/1728/24
Провадження № 2/202/463/2025
30 січня 2025 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,
за участю секретаря - Пеки Д.В.,
представника позивача - Бойка Ю.О.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
У січні 2024 року ОСОБА_3 звернулася до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська із позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилаючись на те, що 11 червня 2023 року о 17 годині 38 хвилин в м. Дніпрі на перехресті пр. Слобожанський та вул. Б. Хмельницького, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mitsubishi L 200, державний номерний знак НОМЕР_1 , виїхав на перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора та допустив зіткнення з транспортним засобом Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався на дозволений зелений сигнал світлофору, після чого в некерованому стані продовжив рух допустив наїзд на транспортний засіб Mitsubishi Outlander, державний номерний знак НОМЕР_3 , котрий припаркував водій ОСОБА_5 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Згідно з постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2023 року у справі №202/13164/23 (провадження №3/202/8333/2023) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців.
Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Mitsubishi L 200 (відповідача) на момент дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована, позивачка звернулася до Моторного (транспортного) страхового бюро України із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яким було прийнято рішення про виплату їй відшкодування завданої шкоди в розмірі 160 000,00 гривень. З виплаченим розміром страхового відшкодування вона погодилася, ця сума страхового відшкодування була врегульована між нею та МТСБУ з урахуванням швидкого відшкодування та взаємних поступок.
Згідно з висновком експерта №9615 товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ складеного 04 липня 2023 року експертом ОСОБА_6 зроблено наступні висновки: «Вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Mitsubishi Outlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4 , пошкодженого у наслідок від ДТП, становить: 485 191, 46 гривень».
Вважає, що саме ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, причетний до дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати їй різницю між матеріальним збитком і сумою, що має становити страхову виплату, у розмірі 325 191,46 гривень, виходячи із наступного розрахунку: 485 191,46 грн. - 160 000,00 грн. = 325 191,46 грн.
Також, згідно квитанції від 26 червня 2023 року позивачка понесла витрати на підготовку судовим експертом висновку товарознавчої експертизи з визначення суми матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу, пошкодженого в наслідок ДТП у розмірі 5 000,00 гривень, яка також підлягає відшкодуванню відповідачем.
Крім того, внаслідок ДТП, їй було завдано моральну шкоду.
Внаслідок ДТП вона пережила сильний стрес. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з пошкодженням її автомобіля на значну суму грошей, порушенні звичайного укладу життя, фактично вона позбавлена транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди, вона позбавлена можливості користуватись автомобілем для своїх потреб та потреб своєї родини.
Протиправні дії відповідача призвели, зокрема, до витрат її часу при оформленні наслідків ДТП поліцією, до витрат мого часу для вирішення питання щодо проведення експертизи пошкоджень автомобіля, викликали негативні переживання та спогади, насторогу, тривогу, емоційні реакції при згадуванні про обставини ДТП.
Враховуючи глибину душевних страждань, повне знищення належного їй коштовного транспортного засобу, завданих їй внаслідок ДТП, їх характер та тривалість, вину ОСОБА_1 у скоєнні ДТП, враховуючи, що погіршення здоров'я це немайнові втрати, що неможливо відновити, враховуючи бездіяльність відповідача стосовно добровільного відшкодування завданої шкоди, розмір моральної шкоди позивачем оцінено у 50 000,00 грн., визначаючи розмір моральної шкоди, як зазначила позивач вона виходила з міркувань розумності та справедливості.
Просила суд: стягнути з відповідача на свою користь матеріальні збитки у розмірі 325 191,46 грн. та витрати на підготовку експертом висновку товарознавчої експертизи з визначення суми матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, пошкодженого внаслідок ДТП у розмірі 5 000,00 грн., моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн. та сплачений судовий збір.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 січня 2024 року, головуючим суддею у розгляду вказаної позовної заяви визначено суддю Слюсар Л.П.
В порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 30 січня 2024 року судом був направлений запит до Управління Державної міграційної служби в Полтавській області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 , відповідь з якого надійшла на адресу суду 21 лютого 2024 року.
Ухвалою судді від 22 лютого 2024 року позовну заяву було залишено без руху у зв'язку із наявністю її недоліків та позивачу було надано строк для їх усунення.
28 лютого 2024 року на виконання ухвали судді від 22 лютого 2024 року позивачем були усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою судді від 04 березня 2024 року прийнято до провадження цивільну справу з призначенням до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2024 року закрито підготовче провадження у справі.
21.05.2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Огієнко Ю.В. надійшов відзив на позовну заяву, який прийнятий судом. В відзиві представник вказала на те, що відповідач вимоги не визнає у зв'язку з не вірно визначеною сумою завданої матеріальної шкоди, оскільки заявлена позивачем сума позову складає ринкову вартість транспортного засобу до ДТП, без урахування виплати МТСБУ. Також залишається не вирішеним питання, чи визнає позивач даний транспортний засіб, як фізично знищений та чи має він можливість передати залишки транспортного засобу, в разі стягнення шкоди на його користь.
Крім того, вказала, що у наданому позивачем висновку експерта товарознавця №9615 від 04 липня 2023 року, по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ, який був виконаний відповідно до заяви ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ, оскільки вартість відновлювального ремонту КТЗ більша його ринкової вартості. При цьому експертиза не містить даних, щодо вартості пошкодженого транспортного засобу після ДТП, тобто його залишкова вартість.
Вважає, що доказ наданий позивачем, на підтвердження позовних вимог, а саме висновок експерта товарознавця №9615 від 04 липня 2023 року, не відповідає вимогам ч.5 ст.106 ЦПК України, одержаний з порушенням встановленого законом порядку і в подальшому не може бути визнаний судом належним та допустимим доказом.
Щодо заявлених позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди вказала на те, що позовні вимоги позивача в цій частині не були підтверджені належними доказами, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. Просили суд в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2024 року за клопотанням відповідача ОСОБА_1 у справі було призначено судову автотоварознавчу експертизу та зупинено провадження у справі.
11 вересня 2024 року цивільна справа повернена до суду без виконання у зв'язку з неможливістю надання висновку та несплатою ОСОБА_1 коштів за проведення експертизи.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2024 року поновлено провадження у справі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з наведених в позові підстав та просив суд позов задовольнити.
Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали з наведених в відзиві підстав та просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав наведених у відзиві на позов.
Суд, заслухавши представника позивача, відповідача, представника відповідача, допитавши експерта ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11 червня 2023 року о 17 годині 38 хвилин в м. Дніпрі на перехресті пр. Слобожанський та вул. Б. Хмельницького, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mitsubishi L 200, державний номерний знак НОМЕР_1 , виїхав на перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора та допустив зіткнення з транспортним засобом Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався на дозволений зелений сигнал світлофору, після чого в некерованому стані продовжив рух допустив наїзд на транспортний засіб Mitsubishi Outlander, державний номерний знак НОМЕР_3 , котрий припаркував водій ОСОБА_5 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Згідно з постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2023 року у справі №202/13164/23 (провадження №3/202/8333/2023) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу Mitsubishi Outlander, державний номерний знак НОМЕР_3 застрахована в СК Провідна поліс №213371162, сума страхового відшкодування за заподіяну шкоду майну 160 000 грн. Строк дії договору з 17.02.2023 року по 16.02.2024 року.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Mitsubishi L 200 (відповідача) на момент дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була.
Відповідно до листа Моторного (транспортного) страхового бюро України від 29.09.2023 року №3-01б/31926, МТСБУ прийняло рішення справа №933123, про виплату відшкодування ОСОБА_3 за завдану шкоду в розмірі 160 000,00 гривень.
Згідно з висновком №9615 експерта - автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ складеного 04 липня 2023 року експертом ОСОБА_6 , вартість відновлювального ремонту складає 855 660 грн.05 коп.
Експерт зазначає, що на підставі «Методики товарознавчої експертизи» вартість матеріальної шкоди, яка завдана власнику транспортного засобу, визначається такою, що дорівнює ринковій власності транспортного засобу у випадку, коли вартість відновлювального ремонту більше ринкової вартості автомобіля.
Відповідно до вищезазначеного висновку матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Mitsubishi Outlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4 , пошкодженого у наслідок від ДТП, становить: 485 191, 46 гривень.
Як зазначив позивач МТСБУ виплатила позивачу завдану ОСОБА_3 , у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу, шкоду в розмірі 160 000,00 грн.
Виниклі спірні правовідносини між сторонами у справі регулюються наступними нормами права.
Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно із частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року за №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зі змінами та доповненнями, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі ст. 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.
Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25.11.2021 року у справі № 204/5314/18 (провадження № 61-17280св20), від 02.12.2021 року у справі № 753/17190/18 (провадження № 61-4879св21).
Автомобіль Mitsubishi Outlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 є фізично знищеним, що вбачається з матеріалів справи, та визнається сторонами спору.
Оскільки відповідач не визнавав розмір матеріальних збитків завданих внаслідок ДТП позивачу то Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2024 року за його клопотанням була призначена судова автотоварознавча експертиза, провадження якої було доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичному центру МВС України. Однак судова автотоварознавча експертиза проведена не була у зв'язку з її неоплатою.
Судом в судовому засіданні був допитаний експерт - автотоварзнавець ОСОБА_6 , який був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт підтвердив наданий висновок, та вказав, що встановити залишкову вартість пошкодженого автомобіля Mitsubishi Outlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , не вдається можливим. Ним визначалася ринкова вартість на час ДТП, яка становить 485191 грн. 46 коп. Вказати вартість металобрухту не має можливості.
Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 30 січня 2019 року у справі № 753/21303/16-ц, який зазначив, що у разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди здійснюється у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи моторне транспортне страхове бюро.
Розмір страхового відшкодування залежить також від того, визнає власник транспортний засіб фізично знищеним чи ні. У разі визнання його таким власнику відшкодовується шкода у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам, пов'язаним з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи моторне транспортне страхове бюро.
Оскільки відповідачем не здійснено оплату за призначену судом за його клопотанням судову автотоварознавчу експертизу, приймаючи до уваги покази експерта-автотоварзнавця ОСОБА_6 в судовому засіданні, суд приймає як належний доказ Висновок №9615 експерта - автотоварознавця ОСОБА_6 по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ складеного 04 липня 2023 року за заявою ОСОБА_3 та відповідно позивачу відшкодовується вартість транспортного засобу до ДТП.
Суд приймає до уваги, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Mitsubishi L 200 на момент дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була, вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Outlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , складає 855 660 грн. 05 коп., вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу -автомобіля Mitsubishi Outlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП складає 485191 грн 46 коп.; ринкова вартість колісного транспортного засобу - автомобіля Mitsubishi Outlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , на момент ДТП складає 485191 грн. 46 коп., МТСБУ відшкодувало 160 000 грн. 00 коп. та відповідно, різниця між матеріальним збитком і страховою виплатою становить 325 191,46 грн.
Виходячи із вищевикладеного, та оцінюючи докази в їх сукупності, хоча транспортний засіб позивача фізично знищеним, однак його не відремонтовано та позивач не заперечує проти передачі залишків транспортного засобу відповідачу після відшкодування завданих збитків позивачу, тому суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в цій частині позову, щодо відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 325191 грн.46 коп. та витрат на проведення дослідження у розмірі 5000 грн. 00 коп.
Крім завданої матеріальної шкоди, позивач також просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 50000,00 завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
На підставі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України).
За правилами ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України: моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Крім того п. 9 вищевказаної Постанови роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого- спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд відзначає, що моральна шкода може полягати, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) міститься висновок про те, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Оцінюючи доводи, якими позивач обґрунтувала стягнення моральної шкоди, суд відзначає, що дійсно в дорожньо-транспортній пригоді був пошкоджений транспортний засіб, належний позивачу. Через пошкодження автомобіля позивач дійсно була позбавлена можливості ним користуватись, що призвело до вимушених змін у її житті. Відтак, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 5000 грн., що, на думку суду, з урахуванням вимог щодо розумності, справедливості та співмірності, є достатнім для розумного задоволення потреб позивачки.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи із вищевикладеного та оцінюючи докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню частково.
У порядку статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати в сумі 4513 грн. 11 коп.
Керуючись ст. ст. 1166,1167, 1187 ЦК України, ст. ст.ст. 4, 13, 19, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) в відшкодування матеріальної шкоди 325191 грн.46 коп., витрати на проведення дослідження у розмірі 5000 грн. 00 коп., а всього 330191 (Триста тридцять тисяч сто дев'яносто одна) гривня 46 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) на користьОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) в відшкодування моральної шкоди 5000 (П'ять тисяч) гривень 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати по справі у сумі 4513 грн. 11 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 10.02.2025 року.
Суддя Л.П. Слюсар