Справа № 211/1146/25
Провадження № 1-кп/211/422/25
11 лютого 2025 р.
Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 23 в місті Кривому Розі Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041720000089 від 17.01.2025, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривий Ріг, громадянки України, без освіти, непрацюючої, незаміжньої, такої, яка на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та інших осіб не має, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:
-06.10.2017 Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75, 76 КПК України була звільнена від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік;
-19.02.2018 Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ст.15 ч.3, ст.185 ч.3 КК України до покарання у виді 3 років 2 місяці позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 06.10.2017 і призначено до відбування покарання 3 роки 6 місяців, 19.08.2021 була звільнена, умовно достроковий термін: 3 місяці 1 день,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи те, що з 24.02.2022 Указом Президента України за № 64/2022 введено на території України воєнний стан, вчинила кримінальне правопорушення проти власності в умовах воєнного стану за таких обставин.
01.01.2025 приблизно о 07:00, ОСОБА_4 , перебуваючи поруч з будинком за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ярослава Мудрого буд. 88, помітила потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував в сильному алкогольному сп'янінні та сидів на лавці, поруч з яким на землі лежав рюкзак чорного кольору. Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, переконавшись у відсутності уваги потерпілого, шляхом вільного доступу, ОСОБА_4 викрала рюкзак чорного кольору, в якому знаходився ноутбук сірого кольору (Cloud Grey) марки "Lenovo" моделі "IdeaPad 1 14IGL7" серійний номер: PF4QPQ7F, MO:PF9XB4303254, з наступними технічними характеристиками: СPU: Intel N4020 1.1 GHz, RAM: 8GB, Storage: 512 GB SSD, GPU: integrated, Display: 14.0'', вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №221/25 від 23.01.2025, становить 12716,10 гривень, який належав потерпілому ОСОБА_6 .
Після цього, утримуючи при собі це майно, ОСОБА_4 покинула місце скоєння кримінального правопорушення, обернувши його на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 12716,10гривень.
Таким чином, дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, які полягають в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно в умовах воєнного стану.
04 лютого 2025 року між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №12025041720000089 від 17.01.2025, з урахуванням згоди потерпілого ОСОБА_6 , та підозрюваної ОСОБА_4 в присутності її захисника - адвоката ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст.ст. 52, 468-470, 472, 473 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно даної угоди прокурор Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрювана ОСОБА_4 в присутності її захисника - адвоката ОСОБА_5 , дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України. Обвинувачена ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком, та отримана згода обвинуваченої на його призначення.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченій.
Прокурор під час підготовчого судового засідання, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги норм КПК та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи. Наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, прокурору відомі та зрозумілі.
Потерпілий ОСОБА_6 у підготовче судове засідання не з 'явився, але не заперечував проти укладення угоди про визнання винуватості, про що надав письмову заяву.
Під час підготовчого судового засідання обвинувачена ОСОБА_4 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, в обсязі, викладеному в обвинувальному акті від 17 січня 2025 року пояснила, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження даної угоди, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просила затвердити угоду про визнання винуватості, яку вона уклала добровільно.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 також просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_4 узгоджене покарання.
Частиною 5 ст. 469 КПК України передбачено, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до вимог ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Укладання угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладання ними угоди.
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Згідно зі ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Потерпілий ОСОБА_6 надав письмову згоду на укладання угоди про визнання винуватості від 04.02.2025.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченій, на підставі ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченій, на підставі ст. 67 КК України: не встановлені.
Обвинувачена раніше судима (а.п. 43, 44), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.п. 46, 47), за місцем проживання характеризується негативно (а.п. 50), не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та інших осіб, не працює, іншою суспільно корисною працею не займається.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Покарання, яке узгоджено сторонами угоди, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченої, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.
Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України,правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченою взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.
З урахуванням викладеного, суд, дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 , з урахуванням згоди потерпілого ОСОБА_6 , та обвинуваченої ОСОБА_4 в присутності її захисника - адвоката ОСОБА_5 та про призначення узгодженої міри покарання.
Витрати, пов'язані із залученням експертів, відсутні.
Питання відносно речових доказів суд вирішує відповідно до вимог п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України та вважає, що ноутбук сірого кольору (Cloud Grey) марки "Lenovo" моделі "IdeaPad 1 14IGL7" серійний номер: PF4QPQ7F, MO:PF9XB4303254, з наступними технічними характеристиками: СPU: Intel N4020 1.1 GHz, RAM: 8GB, Storage: 512 GB SSD, GPU: integrated, Display: 14.0'', підлягає залишенню у його власника ОСОБА_6 .
Цивільний позов не заявлено, шкода потерпілому не відшкодована.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 368-371, 374, 394, 468-470, 472-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду від 04 лютого 2025 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні №12025041720000089 від 17.01.2025 та обвинуваченою ОСОБА_4 , в присутності її захисника - адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Згідно зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Роз'яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.
Речовий доказ - ноутбук сірого кольору (Cloud Grey) марки "Lenovo" моделі "IdeaPad 1 14IGL7" серійний номер: PF4QPQ7F, MO:PF9XB4303254, з наступними технічними характеристиками: СPU: Intel N4020 1.1 GHz, RAM: 8GB, Storage: 512 GB SSD, GPU: integrated, Display: 14.0'', переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 згідно з постановою від 23.01.2025 на підставі розписки від 24.01.2025, - залишити у його власника.
Матеріали кримінального провадження №12025041720000089 від 17.01.2025 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №211/1146/25, провадження №1-кп/211/422/25.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 394 КПК України вирок може бути оскаржений:
- обвинуваченою виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення їй наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вступна та резолютивна частина вироку проголошена 11 лютого 2025 року відповідно до ч.15 ст.615 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1