Справа № 175/7802/24
Провадження № 1-кп/175/467/24
11 лютого 2025 року смт Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №62024050010002240 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Заверешиця Городоцького району Львівської області, із середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, солдата, маючого статус УБД, інспектора прикордонної служби 2 категорії - снайпера другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, -
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи її на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - снайпера другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ст.ст. 6, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, 07.04.2024 приблизно о 10-54 год., перебуваючи у м. Краматорську Донецької області у місті тимчасової дислокації управління ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримавши усний наказ свого прямого начальника - заступника коменданта з МПЗ першої прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_4 майора ОСОБА_6 щодо вибуття зі штатним озброєнням та засобами індивідуального захисту в підпорядкування коменданта другої приккшр для зайняття оборони в складі підрозділу в смузі оборони 28 омбр в районі АДРЕСА_2 для забезпечення подальшого виконання завдань щодо відсічі збройної агресії з боку російської федерації, відкрито відмовився виконати зазначений наказ начальника, чим підірвав бойову готовність та боєздатність підрозділу, що могло призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та показав суду, що 07.04.2024, після оголошення майором ОСОБА_6 усного наказу, він відмовився його виконувати. На теперішній час він розуміє, що порушив закон та вчинив кримінальне правопорушення, в чому щиро кається. Бажає продовжити військову службу та зробив відповідні висновки. Надані обвинуваченим ОСОБА_4 показання не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості та добровільності.
Винність обвинуваченого ОСОБА_4 повністю підтверджується його показаннями та щирим каяттям у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч.3 ст.349 КПК України, роз'яснені судом у судовому засіданні учасникам судового провадження.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи та кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.
Таким чином винність ОСОБА_4 , який не оспорював фактичні обставини справи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.
Аналізуючи вищенаведене суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.4 ст.402 КК України, як непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчиненої в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання відповідно до ст. 65 КК суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 402 КК, є умисним тяжким військовим злочином.
Відповідно до матеріалів, які характеризують особу, ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, неодружений, проходить військову службу за призовом під час мобілізації, по службі характеризується в цілому задовільно, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, є щире каяття, повне визнання своєї вини та участь у відсічі збройної агресії рф. Обставин, що обтяжують йому покарання, судом не встановлено.
Приймаючи до уваги, що обвинувачений є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, враховуючи конкретні обставини справи, в цілому задовільну характеристику особи обвинуваченого, відсутність тяжких наслідків від вчиненого ним злочину, відсутності обставин, які обтяжують покарання, та наявність кількох обставин, які його пом'якшують, суд дійшов висновку, що всі ці обставини у своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і у відношенні обвинуваченого можливо застосувати положення статті 69 КК України, призначивши йому покарання нижче від найнижчої межи, встановленої в санкції ч. 4 ст. 402 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік та виходячи з положень ст. 62 КК України, суд вважає за можливе замінити позбавлення волі на тримання у дисциплінарному батальйоні на строк 1 рік.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України та призначити йому, із застосуванням ст. 69 КК України, покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 62 КК України призначене ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік замінити триманням у дисциплінарному батальйоні на строк 1 (один) рік.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 11 лютого 2025 року.
На підставі ч.ч. 1, 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні строк попереднього ув'язнення за період з 07 квітня 2024 року по 10 лютого 2025 року, з розрахунку - один день попереднього ув'язнення за один день тримання у дисциплінарному батальйоні.
Запобіжний захід застосований до ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до суду апеляційної інстанції через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1