Справа № 172/1758/24
Провадження № 2/172/768/24
11.02.2025 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання - Голубенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попаснянської міської військової адміністрації Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно, -
До суду надійшов вищевказаний позов. В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що вона має у власності будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 . Будинок вона отримала у власність після смерті батька у 1975 році. Свідоцтво про право на спадщину було зареєстроване в місцевому бюро технічної інвентаризації. У будинку вона зареєстрована з 1961 року. Оригінал свідоцтва про право на спадщину на будинок залишився в м. Попасна Луганської області в приміщенні, де вона проживала. У зв'язку зі збройною агресією росії та повномасштабного вторгнення на територію України вона змушена була виїхати в більш безпечний район України, де вона отримала статус ВПО. Враховуючи, що оригінал свідоцтва про право на спадщину втрачений разом з будинком, вона позбавлена можливості вчиняти будь-які дії щодо будинку, зокрема, отримати компенсацію за зруйноване (пошкоджене) майно. У неї не залишилось навіть копій документів. З відповіді Попаснянської міської військової адміністрації від 23.08.2024 року вбачається, що архіви Попаснянського бюро технічної інвентаризації не були евакуйовані та наразі знаходяться на тимчасово окуповані території України. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в реєстрі відсутні відомості щодо нерухомого майна за вищевказаною адресою. Просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок з будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 21.10.2024 року позов залишений без руху, у встановлений судом строк позивачі усунули недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 31.10.2024 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Позивачка надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.
Відповідач про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до такого.
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 30.08.2024 року ОСОБА_1 з 27.02.2001 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначене підтверджується і довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 28.04.2022 № 1217-5001430752.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.08.2024 року вбачається, що записи у реєстрах щодо об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 відсутні.
З відповіді Попаснянської міської військової адміністрації від 23.08.2024 року вбачається, що архіви Попаснянського бюро технічної інвентаризації не були евакуйовані та наразі знаходяться на тимчасово окуповані території України. Попаснянське БТІ на підконтрольній Україні території не функціонує.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ч. 1 ст. 328 ЦК України).
Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ст. 334 ЦК України).
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
В ході розгляду справи суд встановив, що позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Ця обставина підтверджує факт проживання позивачки за даною адресою, але не доводить право власності.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно, так як позивачка не надала суду достатніх, достовірних та допустимих доказів які б вказували на те, що вона є власником житлового будинку за вищевказаною адресою.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 15, 316, 317, 319, 328, 334, 392 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Попаснянської міської військової адміністрації Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно.
Судові витрати залишити за позивачкою.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Г. Битяк