65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"06" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5144/24
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВОСАН» (67641, Одеська обл., Біляївський р-н., с. Троїцьке, вул. Нова, буд. 27, код ЄДРПОУ 38225329)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОНАР К» (67801, Одеська обл., смт. Овідіополь, вул. Вертелецького, буд. 1, корп. В, код ЄДРПОУ 35999668)
про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Корчевський М.Ю.
Представники сторін:
Від позивача: Крайнюков М.М. - на підставі ордера серії ВЕ №1123723 від 01.07.2024р.;
Від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «СЕРВОСАН» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ТОНАР К» про стягнення заборгованості за Договором поставки №32 від 01.04.2021р. у розмірі 54 251 грн 59 коп.
Ухвалою суду від 25.11.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/5144/24, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 24.12.2024р. Ухвалою суду від 24.12.2024р. відкладено судове засідання на 14.01.2025р. Ухвалою суду від 14.01.2025р. відкладено судове засідання на 23.01.2025р. Ухвалою суду від 23.01.2025р. відкладено судове засідання на 30.01.2025р. Ухвалою суду від 30.01.2025р. відкладено судове засідання на 06.02.2025р.
Позивач - ТОВ «СЕРВОСАН», підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Відповідач - ТОВ «ТОНАР К», не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Ухвали суду по справі направлялась відповідачу до електронного кабінету, що підтверджується довідками про доставку.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивач у справі - ТОВ «СЕРВОСАН», зазначає, що 01.04.2021р. між ним, як Постачальником, та ТОВ «ТОНАР К», як Покупцем, укладено Договір поставки №32, відповідно до п.1.1. якого Постачальник відповідно до умов цього Договору зобов'язується поставити, а Покупець - прийняти і сплатити Товар в кількості, по найменуваннях і цінах, вказаних в товаросупровідній документації на кожну партію товару.
Згідно п. 7.1 Договору поставки №32 у разі невиконання або неналежного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором вони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Позивач зазначає, що 14.01.2022р. за видатковою накладною №124 до Договору поставки №32 за найменуванням специфікації поставлено товарів на загальну суму 1 427 грн 22 коп.
Також, 17.01.2022р. за видатковою накладною №178 до Договору поставки №32 за найменуванням специфікації поставлено товарів на загальну суму 3 530 грн 47 коп.
21 січня 2022р. за видатковою накладною №241 до Договору поставки №32 за найменуванням специфікації поставлено товарів на загальну суму 8 563 грн 32 коп.
31 січня 2022р. за видатковою накладною №373 до Договору поставки №32 за найменуванням специфікації поставлено товарів на загальну суму 13 613 грн 40 коп.
07 лютого 2022р. за видатковою накладною №498 до Договору поставки №32 від за найменуванням специфікації поставлено товарів на загальну суму 8 563 грн 32 коп.
14 лютого 2022р. за видатковою накладною №654 до Договору поставки №32 за найменуванням специфікації поставлено товарів на загальну суму 8 563 грн 32 коп.
18 лютого 2022р. за видатковою накладною №730 до Договору поставки №32 від за найменуванням специфікації поставлено товарів на загальну суму 9 990 грн 54 коп.
Таким чином, як вказує позивач, за вищевказаний період ТОВ «СЕРВОСАН» поставило ТОВ «ТОНАР К» за Договором поставки №32 товарів на загальну суму 66 045 грн 19 коп., але 18.01.2022р. ТОВ «ТОНАР К» сплатило ТОВ «СЕРВОСАН» за поставлений товар 18 015 грн 56 коп., а 15.02.2022р. - 11 793 грн 60 коп.
При цьому, як зазначає позивач, зазначені видаткові накладні містять всі передбачені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обовязкові реквізити, зокрема, особистий підпис на інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від імені відповідача, відбитки печатки відповідача.
Крім того, факт поставки товарів підтверджується товарно-транспортними накладними, які також містять підпис відповідальної особи Покупця, яка отримала товари, та штемпель ТОВ «ТОНАР К».
Позивач також зазначає, що сторони склали акт звірки взаємних розрахунків за період січень 2022р. - квітень 2022р. за Договором поставки №32, згідно з яким станом на 30.04.2022р. ТОВ «ТОНАР К» має заборгованість перед ТОВ «СЕРВОСАН» у сумі 54 251 грн 59 коп.
Позивач зазначив, що відповідно до п.2.2 Договору Покупець мав оплатити вартість товару на протязі 14 календарних днів з моменту відвантаження товару (згідно вн), але свого зобовязання не виконав, у звязку із чим позивач вважає, що наявні підстави для стягнення заборгованості у судовому порядку.
У якості нормативного обгрунтування позову позивач посилається на приписи ст.ст. 509, 526, 527, 530, 610, 612, 625, 626, 662, 664, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідач у справі - ТОВ «ТОНАР К», не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, судом встановлено, що 01 квітня 2021 року між ТОВ «СЕРВОСАН» (Постачальник) та ТОВ «ТОНАР К» (Покупець) укладено Договір поставки №32, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник відповідно до умов цього Договору зобов'язується поставити, а Покупець - прийняти і сплатити Товар в кількості, по найменуваннях і цінах, вказаних в товаросупровідній документації на кожну партію товару.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 762 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, на підставі Договору поставки №32 між сторонами склалися правовідносини щодо купівлі-продажу товару.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України законодавець також встановив, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 5.1 Договору поставки №32 він набуває чинності з моменту підписання і діє до 01.04.2022р. У разі, якщо за 30 календарних днів до терміну закінчення договору одна із сторін не заявить про його розірвання, договір вважається пролонгованим на такий же термін.
Згідно з п. 2.1. Договору ціна до кожному найменуванню і на кожну партію товару погоджена сторонами і вказується в товаросупровідній документації на кожну партію продукції.
Умови оплати: на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту відвантаження товару (згідно вн) (п. 2.2. Договору).
Розрахунки за даною угодою здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, вказаний в цьому договорі (п. 2.3. Договору).
Загальна сума цього договору не обмежена і складається з сум постачань товару за даною угодою (п. 2.4. Договору).
Згідно з п. 3.1. Договору товар поставляється партіями відповідно до заявки Покупця, в якій вказується асортимент, кількість Товару, термін постачання.
Відповідно до п. 3.3. Договору при передачі Товару Постачальник зобов'язаний передати усю необхідну документацію на Товар, а Покупець зобов'язаний прийняти Товар і підписати усі необхідні документи, які підтверджують передачу Товару.
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу за Договором поставки №32 товар на загальну суму 66 045 грн 19 коп., що підтверджується товаро-транспортними накладними, а також видатковими накладними: №124 від 14.01.2022р. на загальну суму 1 427 грн 22 коп.; №178 від 17.01.2022р. на загальну суму 3 530 грн 47 коп.; №241 від 21.01.2022р. на загальну суму 8 563 грн 32 коп.; №373 від 31.01.2022р. на загальну суму 13 613 грн 40 коп.; №498 від 07.02.2022р. на загальну суму 8 563 грн 32 коп.; №654 від 14.02.2022р. на загальну суму 8 563 грн 32 коп.; №730 від 18.02.2022р. на загальну суму 9 990 грн 54 коп.
Позивач підтверджує, що 18.01.2022р. ТОВ «ТОНАР К» сплатило ТОВ «СЕРВОСАН» у якості оплати за поставлений за Договором поставки №32 товар 18 015 грн 56 коп., а 15.02.2022р. - 11 793 грн 60 коп.
Таким чином, заборгованість по оплаті вартості товару, отриманого ТОВ «ТОНАР К» від ТОВ «СЕРВОСАН» за Договором поставки №32 становить 54 251 грн 59 коп.
Зазначене також підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків за період: січень 2022р. - квітень 2022р. за Договором поставки №32, складеним сторонами за Договором, та згідно якого станом на 30.04.2022р. ТОВ «ТОНАР К» має заборгованість перед ТОВ «СЕРВОСАН» у сумі 54 251 грн 59 коп.
Як встановлено судом, видаткові накладні та Акт звірки взаємних розрахунків підписано та скріплено печатками сторін без зауважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У ст. 610 Цивільного Кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, позивач свої зобов'язання щодо поставки товару виконав належним чином, проте, відповідач зобов'язання за Договором поставки №32 виконав частково, має заборгованість по оплаті вартості поставленого товару на загальну суму 54 251 грн 59 коп.
Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «СЕРВОСАН» про стягнення з ТОВ «ТОНАР К» заборгованості за Договором поставки №32 від 01.04.2021р. у розмірі 54 251 грн 59 коп.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч. 1 ст. 73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі “Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі “Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 130, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВОСАН» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОНАР К» про стягнення заборгованості за Договором поставки №32 від 01.04.2021р. у розмірі 54 251 грн 59 коп. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОНАР К» (67801, Одеська обл., смт. Овідіополь, вул. Вертелецького, буд. 1, корп. В, код ЄДРПОУ 35999668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВОСАН» (67641, Одеська обл., Біляївський р-н., с. Троїцьке, вул. Нова, буд. 27, код ЄДРПОУ 38225329) заборгованість за Договором поставки №32 від 01.04.2021р. у розмірі 54 251 грн 59 коп. та судовий збір у розмірі 3 028 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 11 лютого 2025 р.
Суддя Н.В. Рога