65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"10" лютого 2025 р.м. Одеса № 916/414/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Демченко Т.І.,
дослідивши матеріали позовної заяви за вх.№428/25 від 05.02.2025
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 )
до відповідача: Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лазурна 1» (68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Лазурна, буд. 1; код ЄДРПОУ: 22489835)
про визнання недійсними рішень
05.02.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лазурна 1» (далі - ЖБК «Лазурна 1»), в якому вони просять суд:
- визнати недійними усі рішення, прийняті на позачергових загальних зборах ЖБК «Лазурна 1», оформлених протоколом від 17.03.2024 №1/03/2024;
- скасувати державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проведену на підставі рішень позачергових загальних зборів ЖБК «Лазурна 1», оформлених протоколом від 17.03.2024 №1/03/2024.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачі посилаються на те, що збори ЖБК «Лазурна 1», які оформлені протоколом від 17.03.2024 №1/03/2024, проведені з порушенням вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, без належного повідомлення позивачів, за відсутності кворуму під час їх проведення, за участі осіб які не мали права приймати участь у загальних зборах оскільки не є учасниками, та вчиненням інших порушень законодавства та Статуту ЖБК «Лазурна 1», чим було порушено права ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на участь в управлінні кооперативу.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. 8 ст. 42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника), якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Проте додані позивачами до позовної заяви копії документів, а саме: протокол позачергових загальних зборів відповідача від №1/03/2024 від 17.03.2024; додаток 1 до протоколу №1/03/2024 від 17.03.2024 позачергових загальних зборів відповідача від 17.03.2024; виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.03.2024, не завірені належним чином, відповідно до зазначених норм чинного законодавства, оскільки не містять напису «Згідно з оригіналом», прізвища та ім'я особи, яка засвідчила копії та дати засвідчення таких копій.
Суд звертає увагу позивачів на те, що неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи та є підставою для скасування судового рішення у справі (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 11.07.2018 у справі №904/8549/17).
Копія набуває юридичної сили лише в разі засвідчення в установленому порядку (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 08.05.2019 у справі №160/7887/19).
Ураховуючи викладене вище позивачам слід надати суду належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
За умовами ч. 1. ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно з ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Оскільки позивачі подали позовну заяву у паперовій формі, то у них виник обов'язок надати суду докази направлення позовної заяви відповідачам у паперовій формі листом з описом вкладення, який має містити поіменний перелік додатків до позовної заяви та номер поштового відправлення.
Належними доказами направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу відповідно до пункту 1 частини першої статті 164 та частини першої статті 172 ГПК України з врахуванням Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, є такі документи: поштова накладна з інформацією про направлення відповідачу поштового відправлення цінним листом (з оголошеною цінністю (з описом вкладення)); фіскальний чек про оплату поштового відправлення та опис вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, виданий відправникові поштового відправлення.
Позивачі в якості доказів направлення позовної заяви на адресу відповідача надали суду накладну №6501501070182 від 05.02.2025 та опис вкладення у цінний лист №6501501070182 від 05.02.2025, відповідно до якого на адресу відповідача направлена позовна заява та додатки до неї у загальній кількості 13 вкладень на 28 аркушах, кількості сторінок копії протоколу №1 від 14.04.2019 не вказано.
Тоді як, до суду позивачі подали позовну заяву з додатками у кількості 104 вкладення не враховуючи накладну та квитанції про направлення на адресу відповідача. Перелік додатків до позовної заяви та перелік додатків, направлених відповідачу - відмінні між собою.
Наведене свідчить, що відповідачу направлені не всі додатки до позовної заяви.
Згідно з п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1, пп. пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VІ “Про судовий збір» судовий збір за розгляд немайнових вимог складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 містить дві вимоги немайнового характеру судовий збір за які складає 6056,00 грн (3028,00х2), а, відтак, за її подання позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 6 056,00 грн.
При цьому, суд встановив, що позивачі до позову додали в якості доказу сплати судового збору копії платіжних інструкцій №202237472 від 24.12.2024 на суму 6 056,00 грн та №202236679 від 24.12.2024 на суму 6 056,00 грн.
Між тим, згідно з довідками Заступника начальника статистичного відділу ГСОО судовий збір у розмірі у розмірі 6 056,00 грн від Агапітової Л.І., сплачений згідно з платіжним дорученням №202236679 від 24.12.2024 та судовий збір у розмірі 6 056,00 грн від ОСОБА_1 , сплачений згідно з платіжним дорученням №202237472 від 24.12.2024 були зараховані на рахунок №UA938999980313141206083015758, відкритий в Головному управлінні державної казначейської служби України в Одеській області, однак вказані квитанції обліковуються в матеріалах позовного провадження №916/5608/24, які ухвалою суду від 17.01.2025 були повернуті позивачам.
Як убачається з КП “Діловодство спеціалізованого суду», Господарський суд Одеської області ухвалою від 17.01.2025 у справі № 916/5608/24 позовну заяву повернув позивачам разом з доданими до неї матеріалами на підставі ст. 174 ГПК України.
Позивачі не зверталися до суду з заявою відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» про повернення судового збору сплаченого згідно з платіжної інструкції №202236679 від 24.12.2024 та №202237472 від 24.12.2024.
Та обставина, що позивачі станом на цей час не звернулися до суду із клопотанням про повернення судового збору у справі № 916/5608/24 не є гарантією неподання ними такого клопотання у майбутньому.
У разі прийняття судом платіжних інструкцій №202236679 від 24.12.2024 на суму 6 056,00 грн та №202237472 від 24.12.2024 на суму 6 056,00 грн як належного доказу оплати судового збору за подання позову у цій справі позивачі, після ухвалення судом рішення, не будуть позбавлені можливості подати клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі №916/5608/24.
Подібна позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі № 904/4585/22 та постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 у справі № 924/133/21.
Згідно з ч. 5. ст. 6 Закону України “Про судовий збір» за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої заяви також розглядалося Верховним Судом.
У постанові від 13 лютого 2019 року у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України “Про судовий збір» передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України “Про судовий збір» передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Тому заявник/позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника / позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник / позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була залишена без розгляду.
Подібна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №160/554/23.
За таких обставин та правового регулювання до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви у встановлених порядку та розмірі. Відсутність відповідних доказів оплати судового збору є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162,164,172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Згідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
З огляду на викладене суд уважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачам строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст.162, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Лазурна 1» про визнання недійсними рішень - залишити без руху.
2. Встановити позивачам строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали шляхом подання доказів, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
3. Роз'яснити позивачам, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, установлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
4. Копію ухвали направити позивачам.
У відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 10.02.2025 та згідно ч.2 ст.254, ст.255 ГПК України оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя Т.І. Демченко