79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.02.2025 Справа № 914/2961/24
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Фізичної особи-підприємця Баховського Назара Богдановича, місто Львів
про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
у справі №914/2961/24
за позовом Фізичної особи-підприємця Баховського Назара Богдановича, місто Львів
до відповідача Фізичної особи-підприємця Бойко Назара Михайловича, місто Львів
про стягнення 250 479,09 грн.
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Процес.
У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/2961/24 за позовом фізичної особи-підприємця Баховського Назара Богдановича до Фізичної особи-підприємця Бойко Назара Михайловича про стягнення 250 479,09 грн заборгованості, з яких 250 000,00 грн основний борг, 479,09 грн три проценти річних.
У позовній заяві позивачем було зазначено орієнтовний розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн та про подання доказів понесених таких витрат до закінчення розгляду судом справи по суті відповідно до вимог статей 124, 126, 221 Господарського процесуального кодексу України.
Рішенням Господарського суду Львівської області у справі №914/2961/24 від 22.01.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Бойко Назара Михайловича на користь Фізичної особи-підприємця Баховського Назара Богдановича 250 000,00 грн основного боргу, 479,09 грн три проценти річних та 3 005,75 грн судового збору.
Представник позивача в судовому засіданні 22.01.2025 заявив про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та подання відповідних доказів у строк визначений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
23.01.2025 представником Фізичної особи-підприємця Баховського Назара Богдановича подано суду клопотання б/н від 22.01.2025 (вх.№275/25) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. У клопотанні представник позивача просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн.
Ухвалою від 23.01.2025 суд прийняв заяву Фізичної особи-підприємця Баховського Назара Богдановича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до розгляду та призначив судове засідання для розгляду заяви на 03.02.2025 на 09:30 год. Вказаною ухвалою запропоновано ФОП Бойку Назару Михайловичу у строк до 03.02.2024 подати нормативно та документально обґрунтовану позицію щодо заяви ФОП Баховського Назара Богдановича.
Фізична особа-підприємець Баховський Назар Богданович (позивач) явки уповноваженого представника в судове засідання 03.02.2025 не забезпечив. Заяви, клопотання станом на момент судового засідання не надходили.
Копія ухвали Господарського суду Львівської області від 23.01.2025 про прийняття заяви до розгляду та призначення судового засідання для розгляду заяви на 03.02.2025 на 09:30 год була доставлена представнику позивача до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 24.01.2025.
Фізична особа-підприємець Бойко Назар Михайлович (відповідач) явки уповноваженого представника в судове засідання 03.02.2025 не забезпечив. Заяви, клопотання станом на момент судового засідання не надходили.
Ухвала суду від 23.01.2025 про прийняття заяви до розгляду та призначення судового засідання для розгляду заяви на 03.02.2025 на 09:30 год надсилалась відповідачу на адресу вказану позивачем у позовній заяві при поданні позову та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства «Укрпошта» поштове відправлення 25.01.2025 прийнято та 25.01.2025 виїхало з відділення до точки видачі/доставки - відповідачу (місце виконання операції - місто Львів, індекс - 79051). 28.01.2025 відбулась невдала спроба вручення поштового відправлення за номером 0601104994303.
Фізична особа-підприємець Бойко Назар Михайлович (відповідач) письмово не виклав свою позицію з приводу заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зменшити їх не просив.
Слід зазначити, що ухвалою суду від 23.01.2025 явка представників сторін в судове засідання 03.02.2025 не визнавалась судом обов'язковою.
Суд, враховуючи строки розгляду заяви, належне повідомлення сторін про дату та час судового засідання, враховуючи, що явка представників сторін в засідання обов'язковою не визнавалась, вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представників сторін.
Відводів судді та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
У судовому засіданні 03.02.2025 прийнято додаткове рішення у справі.
Обставини встановлені судом.
01.11.2024 року між Адвокатським об'єднанням «Дегтяренко та партнери», в особі голови Дегтяренка Олексія Олександровича (надалі - виконавець) та фізичною особою-підприємцем Баховським Назаром Богдановичем (надалі - замовник) укладено договір про надання правової допомоги (надалі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору сторони погодили, що за цим договором виконавець зобов'язується представляти і захищати інтереси замовника у відносинах з органами національної поліції, органами прокуратури, юстиції, представляти інтереси в суді, органах державної виконавчої служби, БТІ, СБУ, органах місцевого самоврядування, державної влади, підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності зі всіма правами наданими стороні в процесі, а замовник зобов'язується провести оплату за надані виконавцем послуги.
Відповідно до п. 2.3. договору щоразу за результатами виконання окремих видів виконавець зобов'язаний скерувати замовнику акт виконаних робіт. Акт складається в двох примірниках, кожен з яких підписується повноважними представниками сторін. По одному примірнику акту зберігається у замовника та виконавця.
22.01.2025 між Адвокатським об'єднанням «Дегтяренко та партнери», в особі голови Дегтяренка Олексія Олександровича та фізичною особою-підприємцем Баховським Назаром Богдановичем підписано акт прийому-передачі наданих послуг правничої допомоги за договором від 01.11.2024. Даним актом сторони підтвердили, що у період 01.11.2024 по 22.01.2025 адвокатом було надано клієнту наступні послуги професійної правничої допомоги у рамках господарського судочинства по справі № 914/2961/24 за позовом фізичної особи-підприємця Баховського Назара Богдановича до Фізичної особи-підприємця Бойко Назара Михайловича про стягнення заборгованості за виконанні роботи, а саме:
1. Підготовка до розгляду справи: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів; аналіз судової практики; надання юридичних консультацій (5 год.) - 5 000 грн.
2. Складання, оформлення і надсилання претензії (4 год.) - 5 000 грн.
3. Складання, оформлення і надсилання позовної заяви (5 год.) - 15 000,00 грн.
4. Представництво інтересів відповідача в суді - 25000 грн.
Загальна сума винагороди (гонорару) за надані послуги складає 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок).
Даним актом клієнт засвідчив, що послуги надані якісно, в повному обсязі, претензій щодо наданих послуг немає.
З огляду на вказане позивач просить стягнути з відповідача 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
При ухваленні додаткового рішення суд керувався наступним.
За приписами пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією із засад (принципів) господарського судочинства.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судовими витратами є оплата послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у статтях 4, 13, 14, 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1, частини 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Фізична особа-підприємець Баховський Назар Богданович у позовній заяві зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи складає 50 000,00 грн.
У заяві про ухвалення додаткового рішення у справі представник позивача просить суд стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн.
За приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За приписами частин 4, 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача; розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 50 000,00 грн надано: договір про надання правової допомоги від 01.11.2024; акт прийому-передачі наданих послуг правничої допомоги за договором від 01.11.2024 на суму 50 000,00 грн.
Повноваження адвоката Дегтяренко Олексія Олександровича підтверджуються ордером №12/09 від 09.12.2024 на надання правничої (правової) допомоги; свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №315 від 19.03.2004, виданим Головою Тернопільської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, відповідно до рішення атестаційної палати Тернопільської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 14.03.2004 протокол №2.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Згідно частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Фізичною особою-підприємцем Бойко Назаром Михайловичем не заявлено клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу.
Слід зазначити, що саме з вини відповідача спір доведено до суду, його поведінка не сприяла вирішенню спору у позасудовому порядку, у зв'язку з чим позивач змушений був скористатись послугами адвоката. Виконана адвокатом робота повинна бути оплачена.
Крім згаданого у статті 126 Господарського процесуального кодексу України принципу змагальності сторін, іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є верховенство права та пропорційність.
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України - інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною 5 - частиною 7, частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може відступити від вказаного загального правила та не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).
Отже, з врахуванням вищенаведених норм, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015р., пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009р., пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006р., пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004р., пункті 268 рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» від 02.06.2014р., заява № 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На думку суду, наявні у матеріалах справи договір про надання правової допомоги від 01.11.2024 та акт від 22.01.2025 прийому-передачі наданих послуг правничої допомоги за договором від 01.11.2024 не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Слід зазначити, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн зважаючи на положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
При визначенні суми витрат на професійну правничу допомогу не може братись до уваги лише ціна позову. Ціна позову є одним із чотирьох критеріїв співмірності послуг адвоката визначених пунктом 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, які потрібно враховувати в комплексі.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, суд не вправі втручатись в ці правовідносини.
Разом з тим, чинне процесуальне законодавство встановлює критерії, які слід застосувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Як вбачається з акта від 22.01.2025 прийому-передачі наданих послуг правничої допомоги за договором від 01.11.2024 сторони підтвердили, що у період 01.11.2024 по 22.01.2025 адвокатом було надано клієнту наступні послуги професійної правничої допомоги у рамках господарського судочинства по справі № 914/2961/24 за позовом Баховського Н.Б. до Бойко Н.М. про стягнення заборгованості за виконанні роботи, а саме:
1. Підготовка до розгляду справи: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів; аналіз судової практики; надання юридичних консультацій (5 год.) - 5 000 грн.
2. Складання, оформлення і надсилання претензії (4 год.) - 5 000 грн.
3. Складання, оформлення і надсилання позовної заяви (5 год.) - 15 000,00 грн.
4. Представництво інтересів відповідача в суді - 25000 грн.
Загальна сума винагороди (гонорару) за надані послуги складає 50 000,00 грн.
Ознайомившись із поданими позивачем документами, оцінивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що з Фізичної особи-підприємця Бойко Назара Михайловича підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 500,00 грн.
Проаналізувавши послуги перераховані в акті прийому-передачі наданих послуг від 22.01.2025, роботу виконану адвокатом, суд вважає, що розумна та співмірна вартість послуг є наступною:
1. Підготовка до розгляду справи: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів; аналіз судової практики; надання юридичних консультацій (2 год.) - 2000 грн.
2. Складання, оформлення і надсилання претензії (1 год.) - 1000 грн.
3. Складання, оформлення і надсилання позовної заяви (2 год. 30хв. ) - 2500 грн.
4. Представництво інтересів відповідача в суді (2 засідання) - 2000 грн.
Наведений висновок суду обґрунтовується тим, що розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи, є завищеним щодо іншої сторони спору порівняно з ринковими цінами на аналогічні послуги.
За своєю категорією справа не є складною, не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, розрахунок розміру позовних вимог не є складним та значним, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин під час розгляду справи у суді не змінювалося, протягом розгляду справи відбулося два засідання.
При визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи також фінансового стан обох сторін.
Відповідно до змісту статті 28 Правил адвокатської етики, які затверджені звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017 із змінами, адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.
Враховуючи в сукупності критерії визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їх розміру, виходячи з обставин даної справи, її складності та складності виконаної адвокатом роботи, беручи до уваги ринкову вартість таких послуг, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 7 500,00 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Частиною першою статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік випадків, коли суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення: 1) якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Керуючись статтями 2, 11, 13, 15, 16, 74, 78, 123, 126, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву представника Фізичної особи-підприємця Баховського Назара Богдановича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бойко Назара Михайловича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Баховського Назара Богдановича ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 7 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні решти заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
4. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Додаткове рішення набирає законної відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені в статтях 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Суддя Сухович Ю.О.
Додаткове рішення
складено та підписано 10.02.2025