ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.02.2025Справа № 910/15850/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Скайлекс» (вул. Гоголя, буд. 14, оф. 17, м. Одеса, 65082; ідентифікаційний код 44006572)
до 1) Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» (вул. Білоруська, буд.3, м. Київ, 04050; ідентифікаційний код 20344871)
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон-МЛ» (вул. Київська, буд. 77/8, с. Тарасівка, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08161; ідентифікаційний код 33794685)
про стягнення 23 374,67 грн,
без виклику представників учасників справи,
1. Стислий виклад позиції Позивача
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Скайлекс» (далі за текстом - ТОВ «ЮК «Скайлекс», Позивач) з позовом до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» (далі за текстом - АТ «СК «ББС Іншуранс», Відповідач-1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон-МЛ» (далі за текстом - ТОВ «Бетон-МЛ», Відповідач-2), в якій Позивач просить суд: стягнути 16 482,46 грн з АТ «СК «ББС Іншуранс»; стягнути 6 892,21 грн з ТОВ «Бетон-МЛ», що загалом становить 23 374,67 грн страхового відшкодування за полісом № 204282083.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що ним на підставі договору відступлення прав вимоги № 101 від 04.04.2023, укладеного з ПрАТ «СК «Теком» набуто статусу нового кредитора та отримано право вимоги по страховому акту № 520 від 21.01.2022, згідно якого ПрАТ «СК «Теком» виплачено суму страхового відшкодування за договором добровільного страхування за шкоду причинену страхувальником Відповідача-1, тобто працівником Відповідача-2.
На спростування доводів сторін, Позивачем до відповіді на відзив надано додатки до договору відступлення прав вимоги № 101 від 04.04.2023, а строк на звернення Позивача із заявою до Відповідача-1 не здійснено в межах річного строку виключно з причин, що договір відступлення укладено пізніше, а відтак останній фізично не міг забезпечити таке звернення.
2. Стислий виклад позиції Відповідача - 1
Із наданого відзиву вбачається, що Відповідач заперечує щодо задоволення заявленого позову та зазначає, що страхувальником (ПрАТ «СК «Теко») пропущено річний строк на звернення до нього із заявою про виплату суми страхового відшкодування, що в силу положень пункту 37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є підставою для відмови.
Відповідач звертає увагу суду, що Позивачем не надано належних доказів звернення із заявою про виплату в межах річного строку як це закріплено вимогами законодавства, а також із наданих Позивачем доказів не вбачається можливим встановити набуття ним прав нового кредитора оскільки відсутні додатки до договору відступлення прав вимоги № 101 від 04.04.2023.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
13.01.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив Відповідача-1.
21.01.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив Відповідача-2.
Судом встановлено, що позовну заяву Відповідачем-2 отримано засобами поштового зв'язку 27.12.2024 згідно трекінгу 0505221784787, а тому враховуючи встановлений пунктом 4 резолютивної частини ухвали суду від 26.12.2024 п'ятнадцятиденний строк, відзив на позовну заяву мав бути поданий у строк до 13.01.2025 (оскільки 11.01.2025 та 12.01.2025 вихідні дні).
Оскільки відзив Відповідачем - 2 подано 21.01.2025 через підсистему Електронний Суд, останній на підставі частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) залишається судом без розгляду.
23.01.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Відповідача-1 про надання доказів судових витрат.
27.01.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли відповіді на відзиви на позовну заяву.
27.01.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли докази направлення відповіді на відзив відповідачу.
31.01.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
05.02.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення Позивача.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
24.12.2020 між ПрАТ СК «Теком» (Страховик) та ТОВ «Гама-Інвест» (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 437/1-20Д/Т/АТ (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого застраховано автомобіль Hyundai Santa Fe, державний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску та який належав на праві власності ТОВ «Гама-Інвест» згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
Строк дії Договору визначено пунктом 10: з 06.01.2021 по 05.01.2022.
23.12.2021 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу автомобіля Hyundai Santa Fe, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Hyundai HD 78, державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого станом на дату ДТП застраховано ПрАТ «СК «Брокбізнес» (в подальшому перейменовано на АТ «СК «ББС Іншуранс») згідно полісу № 204282083.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 04.02.2022 у справі № 761/2261/22 встановлено вину ОСОБА_2 у вказаній вище ДТП 23.12.2021.
Згідно доводів Позивача, ОСОБА_2 правомірно керував транспортним засобом Hyundai HD 78, державний номер НОМЕР_3 , який станом на дату ДТП належав на праві власності Відповідачу - 2, тобто на законних підставах, а докази зворотного в матеріалах справи відсутні.
Зазначене також не заперечується та не спростовується Відповідачем - 2, а відтак є встановленою судом обставиною.
ТОВ «Гама-Інвест» повідомило про настання страхового випадку та звернулося до ПрАТ «СК «Теком» із заявою на виплату страхового відшкодування на рахунок СТО - ФОП Черкес І.С.
Згідно рахунку - фактури ФОП Черкес І.С. № ИС - 00000019 від 13.01.2022 вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyundai Santa Fe, державний номер НОМЕР_1 становить 23 374, 67 грн.
На підставі страхового акту № 530 від 21.01.2022 ПрАТ «СК «Теком» здійснено виплату суми страхового відшкодування в розмірі 23 374, 67 грн. за Договором на користь СТО - ФОП Черкес І.С. згідно наданої платіжної інструкції № 284 від 25.01.2022.
Позивач зазначає, що ПрАТ «СК «Теком» зверталося до Відповідача-1 із запитом № 443 від 28.12.2021, однак відповіді надано не було.
Суд зазначає, що докази направлення вказаного запиту в матеріалах справи відсутні, однак факт його отримання Відповідачем - 1 визнано.
В подальшому, Позивач зазначає, що ПрАТ «СК «Теком» зверталося до Відповідача-1 із претензією вих. № 256/22 від 01.12.2022 про відшкодування суми страхового відшкодування за полісом № 204282083.
Відповідь на таку претензію матеріали справи не містять.
Також відсутні докази направлення претензії вих. № 256/22 від 01.12.2022 на адресу Відповідача-1.
Станом на дату прийняття даного рішення докази виплати Відповідачем-1 суми страхового відшкодування матеріали справи не містять.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 04.04.2023 між ПрАТ «СК «Теком» (первісний кредитор) та ТОВ «Юридична компанія «Скайлекс» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 101, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає новому кредитору належне первісному кредитору право вимоги до фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - «Боржники», страхового відшкодування, яке виникло на підставі документів, вказаних у Додатку №1 до цього договору (далі - «право вимоги страхового відшкодування»).
Відповідно до пункту 1.2 договору відступлення права вимоги № 101 від 04.04.2023 цей договір спрямований на врегулювання цивільних правовідносин, що виникають з приводу та у зв'язку з відступленням в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, первісним кредитором новому кредитору права вимоги страхового відшкодування, належного первісному кредитору». За цим договором до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржників належного та реального виконання обов'язків щодо виплати страхового відшкодування, визначеного в Додатку № 1 до цього договору у сумі, передбаченій Додатком № 2 до цього договору; інших платежів, що виникають у зв'язку з переданням права вимоги страхового відшкодування.
Згідно з пункту 1.3 Договору відступлення права вимоги № 101 від 04.04.2023 до нового кредитора переходить право вимоги страхового відшкодування у боржника, у розмірі визначеному пунктом 1.2 цього Договору.
Відповідно до пункту 4.1 договору відступлення права вимоги № 101 від 04.04.2023 цей договір набирає чинності з моменту його підписання та скріпленням печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Згідно з пунктом 4.2 Договору відступлення права вимоги № 101 від 04.04.2023 всі права кредитора у відношенні до боржників, що належали до цього первісному кредитору, а саме право вимоги страхового відшкодування виникає у нового кредитора з моменту підписання Акту прийому-передачі згідно підпунктом 2.2.1 договору.
Згідно пункту 120 наданого Позивачем Додатку № 1 до договору відступлення права вимоги № 101 від 04.04.2023 (реєстр боржників ПрАТ СК «Теком») до Позивача перейшло право вимоги до ПрАТ «СК «Брокбізнес» (в.о. ОСОБА_2 ; власник тз ТОВ «Бетон-МЛ»).
06.04.2023 між сторонами підписаний Акт приймання-передачі прав вимоги до Договору відступлення права вимоги № 101 від 04.04.2023, де вказано, що до нового кредитора перейшли права вимоги до ПрАТ «СК «Брокбізнес» (в.о. ОСОБА_2 ; власник тз ТОВ «Бетон-МЛ»).
Згідно наданого Позивачем висновку експерта № 7266 від 17.01.2022 вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyundai Santa Fe, державний номер НОМЕР_1 із урахуванням коефіцієнта фізичного зносу в розмірі 0,7 становить 16 482, 46 грн.
В силу зазначеного вище, керуючись положеннями статті 108 Закону України «Про страхування», статтями 993 та 1187 Цивільного кодексу України, Позивач просить суд стягнути зі страхової компанії винної особи - Відповідача-1 суму 16 482, 46 грн, розраховану із застосуванням коефіцієнта фізичного зносу, а решту суми (різницю від фактичних витрат) покласти на Відповідача-2, оскільки транспортний засіб, яким заподіяно шкоду на праві власності належав останньому станом на дату ДТП.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Суд зазначає, що нормативно правові акти, які застосовано при ухваленні даного рішення застосовуються в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у встановлених судом правовідносинах ПрАТ «СК «Теком» та його страхувальника відбулася передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
Вина водія транспортного засобу марки Hyundai HD 78, державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , встановлена у судовому порядку та підтверджується постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 04.02.2022 у справі № 761/2261/22.
Відповідно до частини 4 та 6 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
В силу зазначеного вище, судом встановлено, що до ПрАТ «СК «Теком» перейшло право вимоги до винної особи (страховика - Відповідача - 1) в межах виплаченої ним суми страхового відшкодування та з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, що становить 16 482, 46 грн.
Відповідно до пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Суд зазначає, що Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що саме заява на виплату страхового відшкодування із відповідним переліком документів згідно пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є підставою для її виплати страховиком.
Відповідно до пункту 37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є в тому числі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Також суд звертає увагу сторін, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5.06.2018 у справі № 910/7449/17 вказано, що закріплене в положеннях підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» право страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування у випадку пропуску встановленого строку на звернення до нього із заявою про виплату страхового відшкодування не залежить від суб'єкта звернення з відповідною заявою, тобто підлягає застосуванню, в тому числі у випадку, коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного збитку на підставі договору добровільного майнового страхування.
Право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов'язань не є безумовним, а пов'язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.
При цьому суд зазначає щодо відсутності імперативної норми закону щодо обов'язкового досудового врегулювання спору в спірних правовідносинах та зазначає, що у Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору, не зазначено про обов'язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов'язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.
Як встановлено судом вище, в матеріалах справи наявний запит та претензія ПрАТ «СК «Теком» адресовані Відповідачу-1, однак без доказів їх направлення.
Суд зазначає, що запит № 443 від 28.12.2021 за своєю суттю не є заявою у порядку статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» оскільки не містить відповідної вимоги та не відповідає вимогам, визначених вказаною статтею.
Зазначене визнавалося ПрАТ «СК «Теком» оскільки в подальшому останнім оформлено саме претензію вих. № 256/22 від 01.12.2022 про необхідність відшкодування виплаченої страховою компанією суми страхової виплати.
Будь які інші заяви відсутні.
В силу зазначеного, суд дійшов висновку, що право ПрАТ «СК «Теком» на звернення до страховика винної особи існувало до 23.12.2022 (один рік після дати ДТП) та відповідно не було реалізоване належним чином оскільки належні докази відсутні в матеріалах справи.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частини 1 статті 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
У пункті 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, внаслідок укладення між ПрАТ «СК «Теком» (первісний кредитор) та ТОВ «Юридична компанія «Скайлекс» (новий кредитор) договору відступлення права вимоги № 101 від 04.04.2023 новий кредитор не набув права вимоги до Відповідача-1 за Полісом № 204282083 оскільки станом на дату укладання договору відступлення у нього таке право вже було відсутнє.
Однак, зазначене не стосується вимог до Відповідача - 2, оскільки Позивачем в цій частині заявлено вимоги на підставі статті 1187 ЦК України в межах розміру шкоди, невідшкодованої страховою компанією.
Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідною є наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв'язку та вини), так і певних спеціальних умов, лише за наявності яких може бути застосована зазначена стаття:
а) перебування завдавача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою - роботодавцем, незалежно від характеру таких відносин: постійні, тимчасові, сезонні тощо (пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"),
б) завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків. Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків треба розуміти виконання роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого часу.
В силу того, що матеріали справи не містять доказів керуванням ОСОБА_2 автомобілем марки Hyundai HD 78, державний номер НОМЕР_3 без належних на те правових підстав, суд презюмує, що такий транспортний засіб надано Відповідачем - 2 у законний спосіб, тобто в межах здійснення товариством господарської діяльності.
Докази зворотного матеріали справи не містять.
Із врахуванням зазначеного вище, суд зазначає, що вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача-2 суми 6 892, 21 грн шкоди, заподіяної автомобілем товариства є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову лише в частині вимог до Відповідача - 2 оскільки Позивачем не доведено наявність у ПрАТ «СК «Теком» права вимоги до Відповідача-1 в частині суми виплаченого страхового відшкодування станом на дату відступлення права вимоги.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Скайлекс» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон-МЛ» (вул. Київська, буд. 77/8, с. Тарасівка, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08161; ідентифікаційний код 33794685) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Скайлекс» (вул. Гоголя, буд. 14, оф. 17, м. Одеса, 65082; ідентифікаційний код 44006572) шкоду в розмірі 6 892 (шість тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн 21 коп. та судовий збір в розмірі 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн.
3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 10.02.2025
Суддя Антон ПУКАС