Справа № 909/101/25
11.02.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,
встановив, що ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
В обґрунтування заяви вказала на вимоги ст. 115 КУзпПБ, якими обумовлено право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності) та на наявність інших обставини, які підтверджують, що найближчим часом вона, не зможе виконати грошові зобов'язання на суму 321 697, 87 грн, відповідно, існує загроза неплатоспроможності, яка в силу викладеної норми є підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Розглянувши матеріали заяви, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 , про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність слід залишити без руху.
При цьому суд врахував наступне.
Статтею 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарсько процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно ст. 6 КУзПБ до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника.
Відповідно до ст. 113 Книги 4 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
В ч. 1 ст. 115 КУзПБ передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
За приписами ч. 2 ст. 115 КУзПБ боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (ч. 3 ст. 115 КУзПБ).
Отже, про наявність наведених підстав мають свідчити достатні фактичні обставини, які згідно із закріпленими в Кодексі України з процедур банкрутства нормами вказують на неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.
Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст. 116 КУзПБ).
В ч. 3 ст. 116 КУзПБ визначено перелік документів, які мають бути додані до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Зокрема, у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються: конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів, а також щодо кожного кредитора - суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором (пп. 3); інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених ст.115 цього Кодексу (пп. 14).
Суд встановив, що заявниця як додаток до заяви долучив список кредиторів і боржників, у якому навів перелік кредиторів, вказав дані кредитних договорів, зокрема суму кредиту, строк кредиту, а також зазначив поточну заборгованість по кожному з них.
На підтвердження підстав звернення з заявою подала витяг Українського Бюро Кредитних Історій станом на 07.01.2025, в якому також відображено дані кредитних договорів, суми кредитів, строки їх повернення, а також зазначено поточну заборгованість та поточну прострочену заборгованість.
Вказівка на поточну заборгованість не дозволяє достовірно встановити заборгованість за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо і склад грошових вимог згідно з ч. 3 ст. 115 КУзПБ. Крім того, до складу основного зобов'язання за кредитним договором можуть входити не тільки суми повернення кредиту, але й суми відсотків, комісій тощо, строк сплати яких може не збігатись зі строком повернення кредиту.
У постанові Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 917/1604/21, в розділі "Щодо належності та допустимості кредитної історії для вирішення судом питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи", зазначено, що при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Верховний Суд вважає, що самого кредитного звіту недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір та структуру заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов'язанням.
Також Верховний Суд зазначає, що в п. 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених ст. 115 цього Кодексу. А тому подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні ст.1 КУзПБ) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі.
Положення Кодексу України з процедур банкрутства визначають обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
У відповідності до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладено на заявника. Саме заявник, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статті 76-77 Господарсько процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Отже, заявнику необхідно підтвердити належними доказами наявність та розмір заборгованості за кредитними договорами станом на момент звернення із заявою до суду та відобразити відповідні дані у конкретизованому списку кредиторів з зазначенням розміру помісячних платежів, належних до сплати.
Також, відповідно до ч.4 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів). Метою такого плану є відновлення платоспроможності боржника.
Судом зазначається, що у відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Отже, план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника. План реструктуризації повинен бути реальний, тобто ґрунтуватися на документах і доказах, які не повинні ставитися судом під сумнів.
Як зазначає Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 у справі № 910/8306/20 законодавець визначив саме процедуру реструктуризації боргів як пріоритетну, яка є найбільш оптимальним варіантом закінчення справи про неплатоспроможність як для фізичної особи боржника, так і для кредиторів, оскільки там відбувається відновлення платоспроможності та більш повно погашаються борги боржника. І тільки за умови добросовісності громадянина, інститут неплатоспроможності фізичної особи може стати дієвим механізмом. При цьому для боржника-фізичної особи він дозволить зберегти та акумулювати активи для відновлення платоспроможності, а для кредитора - стане гарантією повернення заборгованості. Метою і завданням процедури реструктуризації боргів, зокрема, є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог ст. 124 КзПБ, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Наказом Міністерства юстиції України № 3258/5 від 24.10.2019 затверджено примірну форму плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність.
Однак, поданий заявницею проект плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності не відповідає зазначеній примірній формі. В поданому ОСОБА_1 плані реструктуризації взагалі не визначено розміру кредиторських вимог по кожному договору, не вказано графіку та розміру погашення кожного з них.
Таким чином, поданий заявницею проект плану реструктуризації боргів не відповідає передбаченим КУзПБ вимогам щодо форми та змісту зазначеного документа.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
В свою чергу, ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Норми ст.ст. 162, 164, 174 ГПК України визначають, що повинно бути викладено в позовній заяві, документи, що додаються до позовної заяви та обов'язок подання копій документів.
Враховуючи викладене та те, що подаючи заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство заявник не долучив всіх документів передбачених ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, обов'язковість подання яких боржником, врегульована законодавцем у викладеній нормі, керуючись ст.ст. 37, 113, 115- 116 Кодексу України з питань банкрутства ст. ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235, Господарсько процесуального кодексу України, суд
заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишити без руху.
Заявниці, у десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки поданої заяви та надати Господарському суду Івано-Франківської області, з урахуванням вимог Кодексу України з процедур банкрутства:
- конкретизований список кредиторів із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів, а також щодо кожного кредитора - суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), а також відповідних строків виконання зобов'язань згідно із законом або договором;
- докази, що підтверджують розмір заявлених грошових вимог кредиторів, структуру заборгованості, в тому числі за основним зобов'язанням та неустойки окремо, строку їх виконання згідно із законом або договором;
- проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства за формою, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України № 3258/5 від 24.10.2019;
- документів з банківських та інших фінансово-кредитних установ, які підтверджують виникнення, наявність та розмір заборгованості боржника з зазначенням розміру помісячних платежів, належних до сплати та періодів прострочення;
У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і підлягає поверненню заявнику зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Учасники справи можуть отримувати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud5010/ та на веб-сторінці Єдиного державного реєстру судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя І. М. Скапровська