майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"10" лютого 2025 р. м. Житомир Справа № 906/175/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Сікорської Н.А.,
розглядаючи заяву ОСОБА_1 від 06.02.2025 р. про забезпечення позову до подання позовної заяви;
особи, які можуть набути статус відповідачів за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень загальних зборів Приватного підприємства "Приватна агрофірма "ЛАН"
1) Приватне підприємство "Приватна агрофірма "ЛАН";
2) ОСОБА_2
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою від 06.02.2025р. про забезпечення позову, до подання позовної заяви, відповідно до якої просить суд вжити заходи забезпечення позову до ПП Приватна агрофірма "ЛАН" та ОСОБА_2 про визнання недійсними рішень загальних зборів підприємства шляхом:
- зупинення дії протоколів загальних зборів ПП Приватна агрофірма "ЛАН" №1/24 від 09.01.2024 року та протоколу ПП Приватна агрофірма "ЛАН" №1/24 від 24.01.2024 року;
- заборони здійснення реєстраційних дій на підставі протоколів загальних зборів ПП Приватна агрофірма "ЛАН" №1/24 від 09.01.2024 року та протоколу ПП Приватна агрофірма "ЛАН" №1/24 від 24.01.2024 року.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказав, що ОСОБА_2 , який є співзасновником ПП Приватна агрофірма "ЛАН", без дотримання порядку скликання та проведення загальних зборів одноосібно прийняв рішення, оформлені вищезазначеними протоколами, про надання згоди на дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок, укладених із фізичними особами-власниками земельних ділянок (паїв), що, за доводами ОСОБА_1 , призвело до знецінення вартості активів підприємства та порушення його прав як співзасновника.
Зазначив що підприємство та ОСОБА_2 почали вживати дії щодо припинення прав оренди шляхом укладення договорів про розірвання відповідних договорів та укладення нових договорів із орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ-СК", співзасновником якого є ОСОБА_2 .
На переконання заявника, позовні вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів, з якими має намір звернутись до суду, не відновлять його порушене право у випадку невжиття зазначених заходів забезпечення позову.
В процесі підготовки до розгляду заяви про забезпечення позову, судом встановлено, що за даними Автоматизованої системи документообігу суду, 05.02.2025 до Господарського суду Житомирської області через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява від 05.02.2025р. про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову до ПП Приватна агрофірма "ЛАН" та ОСОБА_2 про визнання недійсними рішень загальних зборів підприємства шляхом заборони будь-якому державному реєстратору та нотаріусу вчиняти реєстраційні дії щодо припинення права оренди на земельні ділянки на підставі рішень загальних зборів ПП Приватна агрофірма "ЛАН", оформлених протоколами №1/24 від 09.01.2024 та №1/24 від 24.01.2024.
Ухвалою суду від 06.02.2025р. у справі №906/162/25 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Судом встановлено, що заява про забезпечення позову від 06.02.2025р. у даній справі за своїм змістом, обґрунтуванням і вимогою про заборону здійснення реєстраційних дій на підставі протоколів загальних зборів ПП Приватна агрофірма "ЛАН" №1/24 від 09.01.2024 року та протоколу ПП Приватна агрофірма "ЛАН" №1/24 від 24.01.2024 року., є тотожною заяві від 05.02.2025р., за результатами розгляду якої винесено ухвалу від 06.02.2025р. у справі №906/162/25 про відмову взабезпеченні позову.
Обидві заяви дублюють одна одну за підставами, якими позивач обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову, а також за вимогою щодо заборони здійснення реєстраційних дій на підставі протоколів загальних зборів ПП Приватна агрофірма "ЛАН" №1/24 від 09.01.2024 року та протоколу ПП Приватна агрофірма "ЛАН" №1/24 від 24.01.2024 року. Виключенням є вимога про забезпечення позову шляхом зупинення дії протоколів загальних зборів ПП Приватна агрофірма "ЛАН" №1/24 від 09.01.2024 року та протоколу ПП Приватна агрофірма "ЛАН" №1/24 від 24.01.2024 року.
Суд зазначає, що заява про забезпечення позову, яку раніше було відхилено судом повністю або частково, може бути подана повторно, але за умови якщо змінились обставини, які були підставою для попереднього рішення, про що заявник повинен вказати у новій заяві.
В даному випадку, заявник не наводить обставин, які змінились з моменту подання заяви від 05.02.2025р. та винесення ухвали суду від 06.02.2025р. у справі №906/162/25, натомість подає аналогічну за змістом заяву, додавши нову вимогу в прохальну частину.
Тобто, заява про забезпечення позову, що розглядається, є повторно поданою, яка не містить нових обставин, що стосуються підстав обґрунтованості вжиття заходів забезпечення позову.
Згідно з ч.10 ст.11 ГПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
У контексті можливості застосування до спірних правовідносин аналогії закону суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №2-591/11.
Так, в наведеній постанові, Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права.
Оскільки процесуальним законом окремо не визначено порядок дій суду, в разі повторного звернення до суду з заявою про забезпечення позову, яка вже була вирішена в межах іншої справи, суд вважає за можливе застосувати приписи п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України, згідно якої суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті до розгляду заяви про забезпечення позову в частині вимоги про заборону здійснення реєстраційних дій на підставі протоколів загальних зборів ПП Приватна агрофірма "ЛАН" №1/24 від 09.01.2024 року та протоколу ПП Приватна агрофірма "ЛАН" №1/24 від 24.01.2024 року. вчиняти реєстраційні дії.
Щодо вимоги про вжиття заходу забезпечення позову шляхом зупинення дії протоколів загальних зборів ПП Приватна агрофірма "ЛАН" №1/24 від 09.01.2024 року та протоколу ПП Приватна агрофірма "ЛАН" №1/24 від 24.01.2024 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Оскільки позивач звернувся до суду із вимогами немайнового характеру, в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Має також досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Подібна позиція наведена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
Водночас, нормами пункту 10 частин першої статті 137 ГПК встановлено, що позов забезпечується іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, за змістом статті 137 ГПК України, якщо сторона просить вжити захід забезпечення позову, що прямо не передбачений цим процесуальним законом (статтею 137 ГПК), суд на вимогу учасника справи може вжити такий захід забезпечення, що визначений іншим нормативним актом - законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Водночас, заявник не навів посилань на інші закони чи міжнародні договори, якими би були передбачені такий захід забезпечення позову як зупинення дії протоколів загальних зборів, про вжиття яких він просить суд.
У пояснювальній записці до Закону №460-IX від 15.01.2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України" щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ зазначено, що внесення змін до процесуального законодавства дасть змогу нівелювати можливість зловживання учасниками справи своїми процесуальними правами, зокрема, були вилучені деякі види забезпечення позову.
Тобто, починаючи з 08.02.2020, частиною 1 статті 137 ГПК визначено вичерпний перелік видів заходів забезпечення позову, який (перелік) може доповнюватися виключно за рахунок певних заходів забезпечення позову, прямо передбачених законами України або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (пункт 10 частини першої цієї статті).
При цьому, не допускається вжиття судом заходу забезпечення позову, який хоча і відповідає змісту позовних вимог, предмету спору, є необхідним з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, однак не передбачений ні процесуальним законом, ні іншим Законом України (міжнародним договором, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України).
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі №916/493/22.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову щодо зупинення дії протоколів загальних зборів ПП Приватна агрофірма "ЛАН" №1/24 від 09.01.2024 року та протоколу ПП Приватна агрофірма "ЛАН" №1/24 від 24.01.2024 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 136, 137, 140, 175, 232-235 ГПК України, господарський суд -
1. Відмовити в прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в частині заборони здійснення реєстраційних дій на підставі протоколів загальних зборів ПП Приватна агрофірма "ЛАН" №1/24 від 09.01.2024 року та протоколу ПП Приватна агрофірма "ЛАН" №1/24 від 24.01.2024 року.
2. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині вимоги про зупинення дії протоколів загальних зборів ПП Приватна агрофірма "ЛАН" №1/24 від 09.01.2024 року та протоколу ПП Приватна агрофірма "ЛАН" №1/24 від 24.01.2024 року.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Сікорська Н.А.
1 - в справу