вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
11.02.2025м. ДніпроСправа № 904/5343/24
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» м. Київ
до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області с. Миколаївка-1(з) Дніпровського району
про стягнення суми боргу в розмірі 565810грн32коп, пені в розмірі 138542грн01коп, 3% річних в розмірі 26152грн43коп, інфляційних втрат в розмірі 48562грн42коп
Без участі представників сторін.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулось до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 565810грн32коп, пені в розмірі 138542грн01коп, 3% річних в розмірі 26152грн43коп, інфляційних втрат в розмірі 48562грн42коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов'язань з оплати вартості поставленого природного газу за договором №03-1366/21-БО-Т від 07.12.2021 постачання природного газу.
Позивач послався на акти приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 на суму 452833грн72коп; від 31.01.2022 на суму 707204грн22коп; від 28.02.2022 на суму 525224грн17коп; від 31.03.2022 (з урахування коригуючого акту від 25.04.2022) на суму 509806грн88коп; від 30.04.2022 на суму 5692грн92коп; від 31.05.2022 на суму 2886грн35коп; від 30.06.2022 на суму 825грн71коп; від 31.07.2022 на суму 818грн59коп; від 31.08.2022 на суму 4грн13коп; від 30.09.2022 на суму 373грн30коп; від 31.10.2022 на суму 456грн89коп; від 30.11.2022 на суму 206968грн78коп; від 31.12.2022 на суму 565896грн29коп та вказав, що на виконання договору №03-1366/21-БО-Т від 07.12.2021 поставив відповідачу протягом грудня 2021року -грудень 2022року природний газ на загальну суму 2978991грн95коп.
Позивач зазначив, що відповідач оплатив вартість отриманого природного газу в сумі 2413181грн63коп. На момент звернення до суду з позовом сума боргу становить 565810грн32коп.
Пославшись на пункт 7.2 договору №03-1366/21-БО-Т від 07.12.2021, за порушення строку оплати позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 138542грн01коп за загальний період з 16.09.2022 по 15.08.2023.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за порушення строку оплати позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 26152грн43коп за загальний період 16.09.2022 - 31.08.2024 та інфляційні втрати в розмірі 48562грн42коп за загальний період березень 2023року - серпень 2024року.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.
Суд запропонував відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.
Суд попередив відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 11.12.2024 доставлена до електронного кабінету відповідача 11.12.2024 о 15:38. Відповідач мав право подати відзив до суду в строк до 26.12.2024 включно.
Станом на момент вирішення спору відзив на адресу суду не надходив.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач відзив на позовну заяву до суду не надавав, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - постачальник) та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (далі - споживач) укладений договір №03-1366/21-БО-Т від 07.12.2021 постачання природного газу (далі - договір).
Згідно з пунктами 1.1, 1.3 договору від 07.12.2021 постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах договору.
За договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.
Відповідно до пункту 2.1 договору від 07.12.2021 постачальник передає споживачу на умовах договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з грудня 2021 року по грудень 2022 року (включно) в кількості 400,535 тис.куб.м.
Загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору.
Пунктами 3.1, 3.2, 3.5 договору від 07.12.2021 передбачено, що постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на газ споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.
Постачання газу за договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Відповідно до пункту 4.1 договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за договором, встановлюється наступним чином:
ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13658грн42коп, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%,
крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124грн16коп без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136грн576коп, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 163грн89коп за 1000куб.м.
Всього ціна газу за 1000куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за договором становить 16554грн.
В пункті 4.3 договору від 07.12.2021 вказано, що загальна вартість договору на дату укладення становить 5525380грн32коп (без ПДВ) та 6630456грн39коп (з ПДВ).
Відповідно до пункту 5.1 договору від 07.12.2021 оплата за природний газ за відповідний період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 договору.
Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Пунктом 5.3 договору від 07.12.2021 встановлено, що споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 договору.
Згідно з пунктом 13.1 договору від 07.12.2021 договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
Згідно з підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу на виконання умов договору у період з грудня 2021 року по грудень 2022 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 2978991грн95коп:
- від 31.12.2021 за грудень 2021 року, обсягом 27,35495тис.куб.м. на суму 452833грн72коп;
- від 31.01.2022 за січень 2022 року, обсягом 42,72106тис.куб.м. на суму 707204грн22коп;
- від 28.02.2022 за лютий 2022 року, обсягом 31,72794тис.куб.м. на суму 525224грн17коп;
- від 31.03.2022 (з урахування коригуючого акту від 25.04.2022) за березень 2022 року, обсягом 30,82435тис.куб.м.на суму 509806грн88коп;
- від 30.04.2022 за квітень 2022 року, обсягом 0,34421тис.куб.м. на суму 5692грн92коп;
- від 31.05.2022 за травень 2022 року, обсягом 0,17436тис.куб.м. на суму 2886грн35коп;
- від 30.06.2022 за червень 2022 року, обсягом 0,04988тис.куб.м. на суму 825грн71коп;
- від 31.07.2022 за липень 2022 року, обсягом 0,04945тис.куб.м. на суму 818грн59коп;
- від 31.08.2022 за серпень 2022 року, обсягом 0,00025тис.куб.м. на суму 4грн13коп;
- від 30.09.2022 за вересень 2022 року, обсягом 0,02255тис.куб.м. на суму 373грн30коп;
- від 31.10.2022 за жовтень 2022 року, обсягом 0,02760тис.куб.м. на суму 456грн89коп;
- від 30.11.2022 за листопад 2022 року, обсягом 12,50273тис.куб.м. на суму 206968грн78коп;
- від 31.12.2022 за грудень 2022 року, обсягом 34,18510тис.куб.м. на суму 565896грн29коп.
Відповідно до матеріалів справи (довідка АБ “Державний ощадний банк України» №16/2-09/71892/2024 від 20.06.2024) відповідач здійснив оплату лише в розмірі 2413181грн63коп. Решта вартості переданого природного газу в розмірі 565810грн32коп не сплачена.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 565810грн32коп, пеню у розмірі 138542грн01коп, 3% річних у розмірі 26152грн43коп, інфляційні втрати у розмірі 48562грн42коп.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору поставки, строк дії договору, умови поставки природного газу, строк та порядок оплати за природний газ, наявність прострочки щодо оплати, періоди прострочення оплати, наявність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов'язань за договором щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого природного газу.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на пункт 5.1 договору остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ відповідач повинен був здійснити:
- за актом від 31.12.2021 за грудень 2021 року, обсягом 27,35495тис.куб.м. на суму 452833грн72коп до 15.02.2022 включно;
- за актом від 31.01.2022 за січень 2022 року, обсягом 42,72106тис.куб.м. на суму 707204грн22коп до15.03.2022 включно;
- за актом від 28.02.2022 за лютий 2022 року, обсягом 31,72794тис.куб.м. на суму 525224грн17коп до 15.04.2022 включно;
- за актом від 31.03.2022 (з урахування коригуючого акту від 25.04.2022) за березень 2022 року, обсягом 30,82435тис.куб.м.на суму 509806грн88коп до16.05.2022 включно;
- за актом від 30.04.2022 за квітень 2022 року, обсягом 0,34421тис.куб.м. на суму 5692грн92коп до 15.06.2022 включно;
- за актом від 31.05.2022 за травень 2022 року, обсягом 0,17436тис.куб.м. на суму 2886грн35коп до 15.07.2022 включно;
- за актом від 30.06.2022 за червень 2022 року, обсягом 0,04988тис.куб.м. на суму 825грн71коп до15.08.2022 включно;
- за актом від 31.07.2022 за липень 2022 року, обсягом 0,04945тис.куб.м. на суму 818грн59коп до 15.09.2022 включно;
- за актом від 31.08.2022 за серпень 2022 року, обсягом 0,00025тис.куб.м. на суму 4грн13коп до 17.10.2022 включно;
- за актом від 30.09.2022 за вересень 2022 року, обсягом 0,02255тис.куб.м. на суму 373грн30коп до 15.11.2022 включно;
- за актом від 31.10.2022 за жовтень 2022 року, обсягом 0,02760тис.куб.м. на суму 456грн89коп до15.12.2022 включно;
- за актом від 30.11.2022 за листопад 2022 року, обсягом 12,50273тис.куб.м. на суму 206968грн78коп до16.01.2023 включно;
- за актом від 31.12.2022 за грудень 2022 року, обсягом 34,18510тис.куб.м. на суму 565896грн29коп до 15.02.2023 включно.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
До суду відповідач не надав доказів сплати суми боргу в розмірі 565810грн32коп.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 565810грн32коп є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пунктом 7.2 договору встановлено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
На підставі пункту 7.2 договору за порушення строку оплати позивач нарахував та просить стягнути пеню у загальному розмірі 138542грн01коп, з яких:
- 19грн20коп за період з 16.09.2022 по 24.10.2022 нараховані на заборгованість у розмірі 359грн32коп за актом від 31.07.2022 за липень 2022 року на суму 818грн59коп;
- 00грн04коп за період з 18.10.2022 по 24.10.2022 нараховані на заборгованість у розмірі 4грн13коп за актом від 31.08.2022 за серпень 2022 року на суму 4грн13коп;
- 138522грн77коп за період з 16.02.2023 по 15.08.2023 нараховані на заборгованість у розмірі 565810грн32коп за актом від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму 565896грн29коп.
Суд перевірив складений позивачем розрахунок пені. Розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства та є арифметично правильним.
Позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 138542грн01коп за періоди з 16.09.2022 по 24.10.2022, 18.10.2022 по 24.10.2022, 16.02.2023 по 15.08.2024 є правомірними.
Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 29.09.2020 у справі №909/1240/19 (909/1076/19), від 24.12.2020 №914/1888/19, від 26.01.2021 №916/880/20, від 23.01.2021 №921/580/19, від 26.01.2021 №916/880/20.
Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20.
Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Подібний за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №923/536/18, від 10.04.2019 у справі №905/1005/18, від 06.09.2019 у справі у справі №914/2252/18, від 30.09.2019 у справі №905/1742/18, від 14.07.2021 у справі №916/878/20.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Суд також враховує, що стягнення інфляційних втрат та 3% річних певною мірою компенсує негативні наслідки, викликані простроченням сплати відповідачем суми заборгованості.
В даній справі позивач просить стягнути пеню в розмірі 138542грн01коп. З огляду на матеріали справи, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50% з 138542грн01коп до 69271грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі статті 625 Цивільного Кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення 3%річних в загальному розмірі 26152грн43коп, з яких:
- 1грн15коп за період з 16.09.2022 по 24.10.2022 нараховані на заборгованість у розмірі 359грн32коп за актом від 31.07.2022 за липень 2022 року на суму 818грн59коп;
- 26151грн28коп за період з 16.02.2023 по 31.08.2024 нараховані на заборгованість у розмірі 565810грн32коп за актом від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму 565896грн29коп.
На підставі статті 625 Цивільного Кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення інфляційні втрати в розмірі 48562грн42коп за період з березня 2023 року по серпень 2024 року на заборгованість у розмірі 565810грн32коп за актом від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму 565896грн29коп.
Суд перевірив складені позивачем розрахунок 3% річних та розрахунок інфляційної складової. Розрахунки є арифметично правильним та відповідають вимогам чинного законодавства. Позовні вимоги про стягнення 3%річних в розмірі 26152грн43коп за періоди з 16.09.2022 по 24.10.2022 та з 16.02.2023 по 31.08.2024 та інфляційні втрати в розмірі 48562грн42коп за період з березня 2023 року по серпень 2024 року підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При розгляді питання щодо наявності підстав для застосування коефіцієнту 0,8 суд враховує правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22.
Даний позов був сформований в системі “Електронний суд», тому наявні підстави для застосування положень частини 3 статті 4 Закону України “Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) при розрахунку суми судового збору.
Належний розмір судового збору становитиме 9348грн81коп ((779067грн18коп х 1,5%)х0,8).
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача. При цьому суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача без урахування зменшення цієї суми.
Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статтями 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 237, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про стягнення суми боргу в розмірі 565810грн32коп, пені в розмірі 138542грн01коп, 3% річних в розмірі 26152грн43коп, інфляційних втрат в розмірі 48562грн42коп - задовольнити частково.
Зменшити розмір пені на 50% з 138542грн01коп до 69271грн.
Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (ідентифікаційний код: 43956126, місцезнаходження: 52061, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Миколаївка-1(з), вул. Центральна, буд.31-г) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (ідентифікаційний код: 42399676; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) суму боргу в розмірі 565810грн32коп, пеню в розмірі 69271грн, 3% річних в розмірі 26152грн43коп, інфляційну складову в розмірі 48562грн42коп та витрати зі сплати судового збору у сумі 9348грн81коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.Г. Новікова