вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" січня 2025 р. Справа№ 910/6688/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Барсук М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
при секретарі: Овчинніковій Я.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: Ткаченко В.М.;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 (повний текст складено 12.11.2024)
у справі №910/6688/24 (суддя Сташків Р.Б.)
за позовом ОСОБА_1
до
1. Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "611"
2. Печерської районної в місті Києві державної адміністрації
про визнання трудових відносин припиненими, -
Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "611" та Печерської районної в місті Києві державної адміністрації з вимогами про:
- визнання трудових відносин ОСОБА_1 з Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія 611" припиненими з 11.07.2014 у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади Голови правління за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України;
- зобов'язання Печерської районної в місті Києві державної адміністрації провести реєстраційну дію з виключення запису " ОСОБА_1 - керівник" з відомостей про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у зв'язку з його звільненням з посади Голови правління Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія 611" з 11.07.2014.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 бездіяльністю, яка виразилася в нерозгляді та невжитті Наглядовою радою заходів з виключення із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань позивача, як керівника та представника ПрАТ "Страхова компанія 611", порушив трудові права останнього, зокрема, його право бути звільненим із займаної посади за угодою сторін.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі №910/6688/24 позов задоволено частково.
Закрито провадження у справі №910/6688/24 в частині позовної вимоги про визнання трудових відносин ОСОБА_1 з Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія 611" припиненими з 11.07.2014 у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади Голови правління за угодою сторін.
У решті позову відмовлено повністю.
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що як вбачається з протоколу засідання Наглядової ради ПрАТ "Страхова компанія 611" №01-07/2014 від 11.07.2014 було прийняте рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління ПрАТ "Страхова компанія 611", на підставі акту від 11.07.2014 позивачем було передано, а відповідачем-1 прийнято оригінали статутних та реєстраційних документів ПрАТ "Страхова компанія 611".
А тому, за висновком суду першої інстанції, між позивачем і відповідачем-1 не існує спору щодо припинення трудових відносин між ними, що є підставою для закриття провадження у справі.
Щодо решти позовних вимог суд першої інстанції вказав, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач звертався до відповідача-2 із вимогою про внесення відповідних реєстраційний дій, а останнім було відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/6688/24 від 16.10.2024 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:
- помилковість висновків суду першої інстанції полягає в тому, що як станом на момент подання позову, так і до цього часу, Позивач в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зазначений як керівник Відповідача-1, чим порушується його права, оскільки дана інформація є у вільному доступі та використовується користувачами реєстру;
- процедура звільнення керівника товариства із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись виключенням відомостей про керівника з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
- позивач був позбавлений можливості в 2014 році виключити інформацію щодо себе, як керівника Відповідача-1 у встановлений Законом спосіб та порядок, шляхом надання державному реєстратору документів визначених статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців» , оскільки, уповноваженим органом - Наглядовою радою, не було обрано нового Голови правління, та/або осіб уповноважених діяти від імені Відповідача-1.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/6688/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Ухвалою суду від 09.12.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 28.01.2025.
Явка представників сторін
У судове засідання 28.01.2025 представники відповідачів не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час і місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету в системі ЄСІТС та на поштову адресу сторін.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
А тому, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), враховуючи рекомендації, викладені у пункті 2.2. Правил організації ефективного господарського судочинства, затверджених рішенням загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду № 5 від 29.05.2024, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 28.01.2025 за відсутності представників відповідачів.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Згідно протоколу Наглядової ради Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія 611" від 25.05.2009 №1-05/2009, ОСОБА_1 було обрано Головою правління ЗАТ "Страхова компанія 611" строком на 3 (три) роки (в подальшому перейменовано із ЗАТ на ПрАТ).
На підставі рішення Наглядової ради ЗАТ "Страхова компанія 611" згідно наказу №121/09-К від 25.05.2009, ОСОБА_1 прийнятий на посаду Голови правління ЗАТ "Страхова компанія 611", а 24.05.2012 протоколом Наглядової ради ПрАТ "Страхова компанія 611" №12-05/2012, ОСОБА_1 було переобрано Головою правління ПрАТ "Страхова компанія 611" ще на 3 (три) роки.
Я стверджує позивач, у зв'язку з втратою матеріальної, економічної та будь-якої іншої зацікавленості у перебуванні на посаді Голови правління ним було направлено Наглядовій раді заяву про звільнення за угодою сторін на підставі п.1 статті 36 Кодексу законів про працю.
За результатами розгляду заяви про звільнення за угодою сторін на підставі п.1 статті 36 Кодексу законів про працю, Наглядовою радою прийнято рішення оформлене протоколом №01-07/2014 від 11.07.2014, яким ухвалено:
- Звільнити ОСОБА_1 з посади Голови правління Товариства з 11.07.2014;
- Прийняти від ОСОБА_1 статутні та реєстраційні документи Товариства, а також печатку Товариства для подальшого зберігання до моменту обрання Правління Товариства у новому складі.
Згідно Акту прийому-передачі оригіналів статутних та реєстраційних документів ПрАТ "Страхова Компанія 611" від 11.07.2014, всі оригінали статутних, реєстраційних документів та печатку ПрАТ "Страхова Компанія 611" було передано Голові Наглядової ради Товариства.
Крім того, на виконання вимог Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.12.2013 №2826 (було чинним станом на 2014 рік), в зв'язку зі звільненням Голови Правління, ПрАТ "Страхова компанія 611" було опубліковано інформацію про звільнення Голови правління ОСОБА_1 в офіційному друкованому виданні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку "ВІДОМОСТІ" №133 (1886) від 17.07.2014.
Також інформацію про звільнення Голови правління було розміщено 11.07.2014 на сайті СМІДА https://www.smida.gov.ua/db/xml/irregular/36304 та додатково 22.07.2014 на адресу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку було направлено в паперовому та на електронних носіях відомості про зміну складу посадових осіб (звільнення головного бухгалтера та звільнення Голови правління).
24.07.2014 на адресу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та ДПІ у Печерському району ГУ Міндоходів у м. Києві було також направлено інформацію та копію протоколу Наглядової ради ПрАТ "Страхова компанія 611" про звільнення керівника.
Позивач у своєму позові констатує факт того, що 11.07.2014 на підставі заяви про звільнення за угодою сторін, згідно п.1 статті 36 Кодексу законів про працю, Наглядовою радою Товариства, органом до компетенції якого належить прийняття рішення про звільнення Голови правління Товариства, позивача було звільнено з посади Голова Правління, всі оригінали статутних, реєстраційних документів та печатку ПрАТ "Страхова Компанія 611" було передано Голові Наглядової ради, а всі трудові відносини з ПрАТ "Страхова Компанія 611" були припинені.
Разом з тим, позивач вказує, що станом на день звернення до суду з цим позовом у Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань міститься інформація про те, що керівником відповідача-1 є ОСОБА_1 .
Позивач зазначає, що 24.05.2024 він направив на адресу Наглядової ради ПрАТ "Страхова компанія 611" заяву в якій було викладено зазначені обставини та прохання невідкладно виконати рішення Наглядової ради ПрАТ "Страхова компанія 611" від 11.07.2014 оформленого протоколом №01-07/2014 та вчинити всі необхідні дії, спрямовані на виключення із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань позивача, як керівника та представника ПрАТ "Страхова компанія 611". Зазначена заява була залишена Наглядовою радою без належного реагування.
Позивач вважає, що відповідач-1 своєю бездіяльністю, яка виразилася в не розгляді та не вжитті Наглядовою радою заходів з виключення із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань позивача, як керівника та представника ПрАТ "Страхова компанія 611", були порушені трудові права позивача, зокрема, його право бути звільненим із займаної посади за угодою сторін.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Трудові відносини всіх працівників регулює Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).
У пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
Згідно з частиною першою статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Так, на момент засідання наглядової ради ПАТ «Страхова компанія 611» у 2014 році був чинний Закон України «Про акціонерні товариства», який встановлював порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів.
Згідно ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом акціонерного товариства.
До виключної компетенції наглядової ради належить, зокрема, обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу товариства.
Наглядовою радою ПрАТ "Страхова компанія 611" було прийнято рішення, оформлене протоколом №01-07/2014 від 11.07.2014, про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління ПрАТ "Страхова компанія 611" з 11.07.2014.
В подальшому, на виконання вимог Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.12.2013 №2826 (було чинним станом на 2014 рік), ПрАТ "Страхова компанія 611" було опубліковано інформацію про звільнення Голови правління ОСОБА_1 із займаної посади в офіційному друкованому виданні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку "ВІДОМОСТІ" №133 (1886) від 17.07.2014.
А тому, оскільки компетентним органом ПрАТ "Страхова компанія 611" було прийнято рішення, оформлене протоколом №01-07/2014 від 11.07.2014, про звільнення з 11.07.2014 ОСОБА_1 із посади голови правління ПрАТ "Страхова компанія 611", а тому саме з цієї дати трудові відносини позивача з відповідачем 1 припинились.
Як вбачається з матеріалів справи, даного факту відповідачами заперечено не було. Більше того, відповідач 1 вчиняв активні дії (зокрема, публікація в офіційному друкованому виданні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку "ВІДОМОСТІ" інформацію про звільнення позивача із займаної посади, направлення на адресу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та ДПІ у Печерському району ГУ Міндоходів у м. Києві інформацію про звільнення керівника), що підтверджують визнання Товариством факту припинення із позивачем трудових відносин.
А тому, колегія суддів дійшла до висновку, що на момент подачі позову між позивачем та відповідачем 1 не існувало спору в частині припинення трудових відносин з 11.07.2014.
Суд першої інстанції, з посиланням на п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України, дійшов до висновку, що вказана обставина зумовлює закриття провадження у справі з підстав відсутності предмету спору.
Водночас, колегія суддів зазначає, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
При цьому предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Тобто, закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 910/23359/15, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16, від 18.07.2019 у справі № 916/3147/16, від 26.11.2019 у справі № 920/240/18, від 18.07.2023 у справі № 906/1357/20, від 16.08.2023 у справі № 910/5571/22.
Таким чином, оскільки з 11.07.2014 між учасниками справи не існує спору щодо припинення трудових відносин, колегія суддів дійшла до висновку, що у даній частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Водночас, відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач звертався до відповідача-2 із вимогою про внесення відповідних реєстраційний дій щодо зміни керівника, а останнім було відмовлено.
Однак колегія суддів не погоджується з відповідним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.
Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи № 910/11511/18.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Як вбачається із позову, даний спір між сторонами виник у зв'язку із тим, що відповідач 1, як юридична особа, в особі її органів управління, не забезпечив внесення до єдиного державного реєстру відомостей щодо зміни органу управління, а саме Голови правління, після прийняття рішення про звільнення ОСОБА_1 з даної посади з 11.07.2014.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Згідно з п.13 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» до Єдиного державного реєстру підлягають внесенню відомості про юридичну особу, зокрема відомості про керівника юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо, зокрема, зобов'язання вчинення реєстраційних дій.
Суб'єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).
Тобто, законодавством передбачена можливість вчинення реєстраційних дій суб'єктом реєстрації на підставі рішення суду.
Висновки суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до державного реєстратора щодо вчинення відповідних реєстраційних дій, колегія суддів відхиляє, оскільки лише на підставі даного рішення суду, яким підтверджено припинення трудових відносин із відповідачем 1, у позивача виникне право на внесення відповідних змін до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо директора Товариства.
Колегія суддів у даному випадку враховує приписи п. 8 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», відповідно до яких заявником може бути позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили та має наслідком зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або про заборону вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі.
Тобто, не є обов'язковою попереднє звернення до суб'єкта реєстраційних дій із відповідною заявою до подачі позову, оскільки такий заявник може безпосередньо подати судове рішення, наслідком якого є внесення змін в Єдиному державному реєстрі.
Більше того, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 та у постанові від 24.05.2023 у справі №127/9479/21, в яких зазначено про те, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов'язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиному державному реєстрі.
А тому, задоволення вимоги про виключення з Єдиному державному реєстрі. запису про директора/керівника юридичної особи є такими, що відповідають завданням судочинства, яке полягає у справедливому та неупередженому вирішені справ із метою ефективного захисту порушених прав, оскільки у всіх справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права.
З огляду на викладене вище, оскільки з 11.07.2024 на підставі рішення компетентного органу ПрАТ "Страхова компанія 611" трудові відносини позивача з відповідачем 1 припинились, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення позовної вимоги про зобов'язання Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію провести реєстраційну дію з виключення запису " ОСОБА_1 - керівник" з відомостей про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі № 910/6688/24 - скасуванню з прийняттям нового про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно із ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання позову та апеляційної скарги в задоволених частинах покладаються на відповідача 1, оскільки спір виник із неправильних дій саме Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія 611".
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі № 910/6688/24 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі № 910/6688/24 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог про визнання трудових відносин ОСОБА_1 з Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія 611" припиненими з 11.07.2014 відмовити.
3. В решті позовні вимоги задовольнити.
4. Зобов'язати Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію провести реєстраційну дію з виключення запису " ОСОБА_1 - керівник" з відомостей про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у зв'язку з його звільненням з посади Голови правління Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія 611" (код 34241389, 01010, місто Київ, ВУЛИЦЯ МОСКОВСЬКА, будинок 8 ЛІТЕРА Б) з 11.07.2014.
5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "611" (код 34241389, 01010, місто Київ, ВУЛИЦЯ МОСКОВСЬКА, будинок 8 ЛІТЕРА Б) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 2 422,40 грн судового збору за подачу позову в частині задоволених вище позовних вимог та 3 633,60 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
6. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
7. Матеріали справи № 910/6688/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 10.02.2025
Головуючий суддя М.А. Барсук
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко