Справа № 761/4611/25
Провадження № 1-кс/761/3655/2025
Іменем України
04 лютого 2025 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_2 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024100000000360 від 23.03.2024, за підозрою:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Полтава, громадянина України, одруженого, маючи на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.
Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що Солдат ОСОБА_4 відповідно до витягу з наказу
від 09.03.2024 № 74 з 09.03.2024 проходив військову у військовій частині НОМЕР_1 на посаді пожежного 2 відділення пожежного взводу зазначеної військової частини.
Так, досудовим розслідуванням установлено, що 23 березня 2024 року, приблизно о 20 год. 05 хв., ОСОБА_4 , керуючи у стані алкогольного сп'яніння технічно справним автомобілем марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався у першій (крайній правій) смузі з наявних трьох в його напрямку, що призначена для руху маршрутних транспортних засобів, та позначена інформаційно-вказівним дорожнім знаком 5.11 Правил дорожнього руху України, по проїзній частині вулиці Олени Теліги у м. Києві, зі сторони вулиці Ольжича в напрямку вулиці Кирилівської, зі швидкістю 138,41км/год+4,56 км/год, яка перевищує максимально дозволену на даній ділянці 50 км/год.
В салоні вказаного автомобіля, на передньому пасажирському сидінні розташовувався пасажир ОСОБА_7 , на задньому пасажирському сидінні, за пасажиром, перебував ОСОБА_8 , які були солдатами та проходили військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
В той час, попереду, за напрямком руху автомобіля марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на зупинці громадського транспорту, в крайній правій смузі, стояв тролейбус «Богдан», реєстраційний номер
НОМЕР_3 (маршрут № 27), водій якого здійснював висадку-посадку пасажирів.
Діючи в порушення пунктів 1.3, 1.5, 2.3 «б», 2.9 «а», 12.1, 12.2, 12.4, 12.9 (б) та 17.1 Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, що знижує увагу і швидкість реакції, а також порушує координацію, будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, керуючи технічно справним автомобілем марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по проїзній частині вул. Олени Теліги у м. Києві, маючи об'єктивну змогу спостерігати за показниками спідометру та обрати швидкість в межах дозволеної, будучи обізнаним, що вибір швидкості руху залежить від односторонньої вольової активності водія, будучи зобов'язаним оцінити дійсну дорожню обстановку, яка є сукупністю факторів, що характеризуються дорожніми умовами, станом проїзної частини та швидкістю керованого автомобіля, маючи змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, нехтуючи застосуванням безпечних прийомів керування, створюючи небезпеку для руху, а також загрозу життю та здоров'ю громадян, в районі будинку АДРЕСА_2 , не впорався з керуванням транспортного засобу, контактував з бордюрним каменем правого краю проїзної частини, після чого, здійснив наїзд на нерухомий тролейбус марки «Богдан», реєстраційний номер НОМЕР_3 (маршрут № 27), який здійснював висадку-посадку пасажирів на зупинці громадського транспорту.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , отримали тілесні ушкодження, від яких померли.
Крім того результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_8 , отримав тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в медичному закладі.
Усі зазначені ушкодження об'єднані одним механізмом травми (автомобільною травмою), виникли в короткий проміжок часу. Усі вони мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя (небезпека для життя - множинні переломи кісток скелету, з ушкодженням внутрішніх органів, та шоком) і знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_8 .
Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, знаходиться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
«01» лютого 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України.
Слідчий зазначає, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 відповідно до ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно здійснення впливу на свідків, потерпілих.
Враховуючи викладене слідчий просить слідчого суддю задовольнити клопотання.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив слідчого суддю його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, мотивуючи це недоведеністю підозри та ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Підозрюваний підтримав позицію захисника.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В матеріалах клопотання слідчим наведено достатньо даних, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу ОСОБА_4 , який підозрюється, у вчиненні особливо тяжкого злочину, з метою дотримання належної процесуальної поведінки, слідчий суддя вважає, що відносно останнього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки мають місце ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
-ризик переховування від органу досудового розслідування та суду підтверджується тією обставиною, що ОСОБА_4 у випадку доведеності його вини загрожує покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років. Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів»;
-ризик незаконного впливу на свідків, потерпілих, обґрунтовується тим, що з метою зміни останніми своїх показань ОСОБА_4 шляхом залякування, підкупу чи будь-яким іншим способом може вчиняти вплив на таких осіб.
Слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Також, з урахуванням того, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинені злочину, що призвів до смерті людей, відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, та враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України слідчий суддя не визнає розмір застави.
Крім того суд вважає, що інші більш м'які запобіжні заходу, ніж тримання під вартою, нездатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, високий ступінь ризиків передбачених ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею, високий ступінь суспільної небезпечності інкримінованого злочину.
Також того слідчому судді не було надано доказів того, що ОСОБА_4 за станом здоров'я не може утримуватись в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196, 197, КПК України,-
Клопотання слідчої ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Взяти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду.
Строк дії ухвали про тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити тривалістю 60 (шістдесят) днів з моменту затримання підозрюваного, тобто до 04.04.2025 року, включно, в межах строку досудового розслідування.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1