Ухвала від 04.02.2025 по справі 761/4589/25

Справа № 761/4589/25

Провадження № 1-кс/761/3634/2025

УХВАЛА

Іменем України

04 лютого 2025 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшої слідчої 2 відділу 3 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_5 , погоджене з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чугуїв, Харківської області, Україна, останні відомі місця реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за № 22022220000001131 від 07.05.2022

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.

Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 22022220000001131 від 07.05.2022 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Офісом Генерального прокурора.

У ході досудового розслідування встановлено, що командувач 6-ої Ленінградської Червонознаменної армії військово-повітряних сил і протиповітряної оборони Західного військового округу (далі - 6-ї армії ВПС і ППО Зах.ВО ЗС РФ ), громадянин Російської Федерації ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 ), діючи всупереч вищевказаним міжнародним нормам, які РФ ратифікувала та зобов'язалася виконувати, за попередньою змовою групою осіб із числа військово-політичного командування РФ, з мотивів знищення національних (культурних) цінностей українського народу, маючи вихідні дані на об'єкту нападу, який не являвся воєнним, свідомо нехтуючи його статусом та культурним значення для народу України, передбачаючи настання наслідків від своїх дій, та бажаючи їх настання, за відсутності крайньої військової необхідності, умисно, за невстановлених слідством обставин, віддав наказ ввіреним йому бойовим підрозділам на ураження об'єкту культурної цінності України - Національного літературно-меморіального музею Г.С. Сковороди , що перебуває під захистом міжнародного права.

Так, ОСОБА_6 з вересня 2020 року та на момент авіаційного удару 06.05.2022 по Національному літературно-меморіальному музею Г.С. Сковороди обіймав посаду командувача 6-ї армії ВПС і ППО Зах.ВО ЗС РФ.

Згідно п. 22 Статуту внутрішньої служби ЗС РФ, затвердженого указом президента РФ від 10.11.2007 №1495 (далі - Статут), ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем ЗС РФ, зобов'язаний знати і дотримуватись норм міжнародного гуманітарного права.

Відповідно до п. 24 Статуту кожний військовослужбовець, призначений на посаду, має посадові обов'язки, які визначають його повноваження, а також об'єм виконуваних ним у відповідності до займаної посади задач.

Також, приписами Дисциплінарного статуту ЗС РФ (затверджений указом президента РФ від 10.11.2007 № 1495) військова дисципліна - це суворе і точне дотримання всіма військовослужбовцями порядку та правил, встановлених федеральними конституційними законами, федеральними законами, загальновійськовими статутами ЗС РФ (далі - загальновійськові статути), іншими нормативними правовими актами РФ та наказами.

Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця бути вірним військовій присязі (зобов'язанню), суворо дотримуватися Конституції РФ, законів РФ та вимог загальновійськових статутів, норм міжнародного гуманітарного права відповідно до Конституції РФ.

Нормами статті 55 Тимчасової настанови зі служби штабів об'єднань Збройних Сил РФ (ТНСШ) (рос. - Временное наставление по службе штабов объединений Вооруженных Сил Российской Федерации), введеного в дію Міністерством оборони Російської Федерації у 2010 році) встановлено, що управління військами організовується і здійснюється на основі рішення командувача. Командувач несе особисту відповідальність за прийняті рішення, застосування підпорядкованих військ та виконання ними поставлених завдань.

Управління військами він здійснює особисто, через штаб, а також через своїх заступників, начальників родів військ, управлінь, відділів (відділень) і служб ... відповідно до наказів, директив, розпоряджень, вказівок старших начальників/штабів та прийнятих рішень.

Поряд з цим, відповідно до статті 118 ТНСШ усвідомлення завдання, оцінку обстановки й прийняття рішення на операцію (бойові дії, ред.) командувач (командир, ред.) здійснює особисто при безпосередній участі штабу, заступників, начальників родів військ.

З'ясувавши завдання, оцінивши обстановку, командувач приймає рішення, у якому, серед іншого, визначає: замисел операції (бойових дій, ред.) та завдання військам.

Основу рішення становить замисел, у якому визначаються: напрямки зосередження основних зусиль (головного та інших ударів); способи виконання оперативних (бойових, ред.) завдань; угруповання військ (сил) і їх оперативне шикування (бойовий порядок, ред.). Після визначення замислу, командувач доповідає його старшому начальнику (на вимогу), і після затвердження оголошує підлеглим, із уточненням порядку подальшої роботи щодо завершення прийняття рішення та планування операції (бойових дій, ред.).

Вимогами статті 130 ТНСШ закріплено, що оперативні директиви, бойові накази, бойові розпорядження ... підписують командувач (командир, ред.) та начальник штабу.

Статтею 199 ТНСШ передбачено, що після визначення завдань, командувач під час особистих перемовин з командувачами підлеглих об'єднань/командирам з'єднань уточнює та конкретизує їх завдання щодо майбутніх дій) та віддає накази (розпорядження) підпорядкованим авіаційним полкам.

Згідно зі ст. 71 Тимчасової настанови з підготовки та ведення воєнних дій ЗС РФ, частина 3, операції та бойові дії об'єднань видів та родів військ ЗС РФ частина - 3 (далі - ТН ПВВД-3) затвердженої МО РФ 2010 року, підготовка операції (бойових дій) - це комплекс заходів, що здійснюються командувачами і штабами та включає організацію операції (бойових дій):

-прийняття рішення;

-постановку завдань елементам оперативного шикування - військам (силам);

-планування операції;

-організацію вогневого і ядерного ураження противника ... й виконання практичних заходів, у т.ч. підготовку командування, штабів і військ (сил) до воєнних дій та контроль готовності військ (сил) до воєнних дій.

У свою чергу, відповідно до частини 1 статті 52 Бойового статуту авіації Військо-повітряних сил (затверджений та введений в дію 01.12.2013 року на підставі наказу Міністра оборони РФ, далі - БС ВПС-1) постановка бойових завдань військовим частинам (підрозділам) авіаційної дивізії (полку) та завдань за видами забезпечення, здійснюється по лінії їхнього безпосереднього підпорядкування. Бойові завдання авіаційним військовим частинам (підрозділам) доводяться бойовими наказами та бойовими розпорядженнями.

Згідно зі ст. 76 Тимчасової настанови з підготовки та ведення воєнних дій ЗС РФ, частина 3, операції та бойові дії об'єднань видів та родів військ ЗС РФ частина - 3 (далі - ТН ПВВД-3) затвердженої МО РФ 2010 року, вогневе ураження противника в операції (бойових діях) (далі - ВУП) полягає в ураженні критично важливих об'єктів противника та узгодженому впливі на об'єкти й угруповання військ (сил) противника силами і засобами об'єднань із застосуванням звичайних боєприпасів, у результаті якого досягається мета операції або створюються умови для її досягнення.

Метою ВУП є зниження бойового потенціалу угруповань військ (сил) противника до рівня, який забезпечує гарантоване виконання військами (силами) бойових завдань в операції.

Основу ВУП складають стратегічні, оперативні й тактичні високоточніудари, удари авіації, ракетних військ і реактивної артилерії, сил (військ) флоту, тощо.

Таким чином, відповідно до своїх посадових обов'язків, Бойового статуту авіації Військово-повітряних сил ЗС РФ,Дисциплінарного статуту ЗС РФ та Статуту внутрішньої служби ЗС ОСОБА_8 , як командувач 6-ї армії ВПС і ППО Зах.ВО ЗС РФ , був наділений повноваженнями щодо віддання наказів ввіреним (підпорядкованим) йому бойовим підрозділам на ураження конкретних об'єктів супротивної сторони у воєнному конфлікті. Крім того, в силу своєї посади останній обізнаний із нормами міжнародного гуманітарного права і тим фактом, що відповідно до міжнародних зобов'язань РФ та внутрішніх нормативних-правових документів він повинен дотримуватися міжнародного гуманітарного права, зокрема перед відданням наказу на ураження.

Разом з тим, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_6 , перебуваючи на вказаній посаді, вступив у попередню злочинну змову із невстановленими особами із числа військово - політичного керівництва РФ, з метою реалізації злочинного плану на захоплення і окупацію території України, шляхом подальшого ведення агресивної війни проти України та використання підпорядкованих сил і засобів.

У свою чергу, співучасники злочину, визначили роль ОСОБА_6 у реалізації спільного злочинного плану, а саме: напади на об'єкти, які мають велике культурне значення для народу України, та захищені нормами міжнародного гуманітарного права, шляхом систематичного масштабного нанесення силами тактичної авіації, з використанням російських багатоцільових над маневрених винищувачів Су-35С, ударів авіаційними ракетами, у тому числі типу Х-35, які перебувають на озброєнні ЗС РФ.

Для реалізації вищевказаного злочинного умислу, ОСОБА_6 ,за невстановлених слідством обставин, у 2022 році, але не пізніше 06.05.2022, перебуваючи у невстановленому місці, довів виконання спільного злочинного плану, підпорядкованому командиру 105 авіадивізії 6-ї армії ВПС і ППО Зах .ВО ЗС РФ генерал-майору ОСОБА_9 (матеріали досудового розслідування стосовно якого виділено в окреме кримінальне провадження), якому віддав наказ у формі бойового розпорядження на залучення ввірених йому підрозділів, з метою нанесення удару авіаційними ракетами по об'єкту культурної цінності українського народу - Національному літературно-меморіальному музею Г.С. Сковороди , що перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права.

У свою чергу ОСОБА_9 з метою реалізації злочинного плану військово-політичного керівництва РФ, перебуваючи на посаді командира 105 авіадивізії 6-ї армії ВПС і ППО Зах.ВО ЗС РФ , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, за невстановлених слідством обставин та часу, довів злочинний наказ - командувача ОСОБА_6 , на ураження вищевказаного об'єкту культурної цінності - командиру 159 винищувального авіаційний полку (в/ч НОМЕР_2 , далі - 159 вап ЗС РФ) полковнику ОСОБА_10 (матеріали досудового розслідування стосовно якого виділено в окреме кримінальне провадження),на озброєнні якого перебувало 24 одиниці Су-35С, 2 од. Су-27УБ, з дислокацією на аеродромі «Бесовець» у м. Петрозаводськ Республіка Карелія РФ.

Для доведення до закінчення злочинного наказу - командувача ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , перебуваючи на вищевказаній посаді, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами, за невстановлених слідством обставин та часу, віддав наказ ввіреним йому бойовим підрозділам на ураження Національного літературно-меморіального музею Г.С. Сковороди , що перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права.

У результаті чітко спланованих та узгоджених між собою злочинних дій вищевказаних осіб, направлених на серйозне порушенням міжнародних нормам, які РФ ратифікувала та зобов'язалася виконувати, переслідуючи злочинні цілі на знищення національно-культурних цінностей українського народу, володіючи точними вихідними даних стосовно об'єкту нападу, який не являвся воєнним, свідомо нехтуючи його статусом та великим культурним значення для українського народу, передбачаючи настання наслідків від своїх дій, та бажаючи їх настання, за відсутності крайньої військової необхідності, о 23 год. 30 хв. за Київським часом 06.05.2022, з використанням російського багатоцільового надманевреного винищувача Су-35С 159 вап ЗС РФ, з невстановленим на цей час досудовим слідством бортовим номером, з повітряного простору Харківської області протикорабельною ракетою типу Х-35 завдано високоточного авіаційного удару по Національному літературно-меморіальному музею Г.С. Сковороди, що за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Сковородинівка, вул. Приозерна, 3.

Зазначені умисні протиправні дії командувача 6-ї армії ВПС і ППО Зах.ВО ЗС ОСОБА_11 , вчиненні за попередньою змовою групою осіб, призвели до поранення однієї цивільної особи, повного руйнування даху, перекриття, віконних та дверних прорізів, оздоблення, інженерних комунікацій, часткової руйнації стін та перегородок, а також знищення частини експозиції музею. Технічний стан будівлі після авіаудару став аварійним, що унеможливлює його подальшу безпечну експлуатацію. Наведені злочинні дії є серйозним порушення вимог вищевказаних норм міжнародного гуманітарного права.

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вчинених за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України.

Враховуючи вищевикладене, 23.01.2025 ОСОБА_6 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.

Також, 23.01.2025 повідомлення про підозру ОСОБА_6 та повістки про його виклик в статусі підозрюваного опубліковано в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр», випуск № 18 (7943) від 23.01.2025.

Повний текст повідомлення про підозру ОСОБА_6 та повістки про його виклик в статусі підозрюваного 23.01.2025 опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Підозра ОСОБА_6 обґрунтовується наступними доказами:

-протоколом ОМП знищеного приміщення Національно літературного-меморіального музею Г.С. Сковороди, який розташований на території за адресою: Харківська обл., Богодухівський р-н, с. Сковородинівка,вул. Приозерна, 3 від 07.05.2022;

-протоколом додаткового ОМП знищеного приміщення Національно літературного-меморіального музею Г.С. Сковороди, який розташований на території за адресою: Харківська обл., Богодухівський р-н, с. Сковородинівка,

вул. Приозерна, 3 від 13.03.2023;

-допитом в якості потерпілої ОСОБА_12 -директор Національно літературного-меморіального музею Г.С. Сковороди ;

-допитом в якості свідків: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 - працівників Національно літературного-меморіального музею Г.С. Сковороди ;

-висновками експертних досліджень,(судової, вибухо-технічної експертизи, оціночно-будівельної експертизи);

-відповіддю з ГУР МО (інформація про підрозділи зс рф, які перебували та здійснювали 06.05.2022 року авіаційні ракетні обстріли по приміщенню Національно літературного-меморіального музею Г.С. Сковороди, за адресою: Харківська обл. Богодухівський р-н,с. Сковородинівка);

-відповіддю зГШ МО (інформація про підрозділи зс рф, які перебували та здійснювали 06.05.2022 року авіаційні ракетні обстріли по приміщенню Національно літературного-меморіального музею Г.С. Сковороди, за адресою: Харківська обл. Богодухівський р-н, с. Сковородинівка);

-відповіддю з ХОВА (інформація про відсутність дислокації військової техніки та військовослужбовців ЗС України поблизу приміщення Національно літературного-меморіального музею Г.С. Сковороди, за адресою: Харківська обл. Богодухівський р-н,с. Сковородинівка);

-висновком військових спеціалістів Міжвідомчої робочої групи при ОГП;

-іншими матеріалами досудового розслідування у їх сукупності.

Органом досудового розслідування здійснено виклик підозрюваного ОСОБА_6 повістками на 10 год. 00 хв.27.01.2025, 28.01.2025, 29.01.2025. Повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_6 23.01.2025 опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Також, 23.01.2025 повістки про виклик ОСОБА_6 у статусі підозрюваного опубліковано в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр».

Однак, підозрюваний ОСОБА_6 у визначений час та дати до слідчого не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив і, як наслідок, місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 не відоме.

Відповідно до відповіді на доручення, отриманої від ГУ «І» ДЗНД СБ України №8/4/4-632 від 30.01.2025 громадянин Російської Федерації ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 30.01.2025 перебуває на території держави-агресора - Російська Федерація.

30.01.2025 постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у державний, міждержавний та міжнародний розшук.

Таким чином, ОСОБА_17 переховується від органів досудового розслідування та суду натериторії держави-агресора -Російській Федерації з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб, передбачений КПК України і вказують на причетність підозрюваного до вчинення зазначеного злочину.

Враховуючи викладене, орган досудового розслідування, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, знищення або спотворення будь-яких із речей, документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення ним кримінальної відповідальності, вважає за необхідне обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Захисник проти задоволення клопотання заперечив.

Заслухавши пояснення прокурора, захисника, вивчивши матеріали кримінального провадження, долучені до клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи матеріали, які долучені до клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання може бути розглянуто без участі підозрюваного.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На переконання слідчого судді на день розгляду клопотання ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими слідчим до клопотання.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини, у справі «Феррарі - Браво проти Італії», не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Таке ж тлумачення терміну «обґрунтована підозра» знайшло своє відображення у рішенні Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «K.F. проти Німеччини».

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» вказав, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб, передбачений КПК України і вказують на причетність підозрюваного до вчинення зазначеного злочину, при цьому, таке цілком узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти Польщі»).

Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, переховується від органу досудового розслідування та суду, з метою дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного слідчий суддя вважає, що відносно останньої необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки мають місце ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:

-ризик переховування від органу досудового розслідування та суду підтверджується тією обставиною, що ОСОБА_6 на виклики слідчого не з'являється, переховується від органу досудового розслідування та суду, в результаті чого останнього оголошено в розшук. Також у випадку доведеності вини ОСОБА_6 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, загрожує покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років, або довічне позбавлення волі. Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів»;

-ризик знищити, спотворити, сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується тим, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, зокрема не встановлені усі співучасники злочину, місця зберігання предметів та документів, що можуть бути використані як речові докази у кримінальному провадженні, що дає обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на волі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити вказані речові докази, які мають значення для кримінального провадження;

-ризик незаконного впливу на свідків, обґрунтовується тим, що з метою зміни останніми своїх показань ОСОБА_6 шляхом залякування, підкупу чи будь-яким іншим способом може вчиняти вплив на таких осіб.

Слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до відповіді на доручення, отриманої від ГУ «І» ДЗНД СБ України №8/4/4-632 від 30.01.2025 громадянин Російської Федерації ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 30.01.2025 перебуває на території Російської Федерації.

Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу ОСОБА_6 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, переховується від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що ризики наведені в клопотанні слідчого наявні та відносно підозрюваної необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При розгляді даного клопотання судом враховано також усі наявні відомості, що характеризують особу підозрюваної.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не визначає ОСОБА_6 заставу.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196, 197, 199, 202 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчої ОСОБА_5 задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду, прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
125057543
Наступний документ
125057545
Інформація про рішення:
№ рішення: 125057544
№ справи: 761/4589/25
Дата рішення: 04.02.2025
Дата публікації: 12.02.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (04.02.2025)
Дата надходження: 03.02.2025
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
БУГІЛЬ ВОЛОДИМИР ВЯЧЕСЛАВОВИЧ
суддя-доповідач:
БУГІЛЬ ВОЛОДИМИР ВЯЧЕСЛАВОВИЧ