Справа №760/22398/24
Провадження №2/760/4632/25
(заочне)
11 лютого 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Тесленко І. О.,
за участю секретаря судового засідання Бережної С. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
у вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», в особі представника - адвоката Нікіпелової К.Є., звернулось до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20 квітня 2024 року ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (далі - Відповідач, Позичальник) уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (далі - Позивач, Позикодавець, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП») Договір про надання фінансового кредиту №25086-04/2024 з відповідними додатками до нього, а саме Додаток №1 до Договору про надання фінансового кредиту № 25086-04/2024, Паспорт споживчого кредиту. Відповідно до п. 1.1. Договору про надання фінансового кредиту позивач надає відповідачу фінансовий кредит в розмірі 8 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 1.2. Договору про надання фінансового кредиту тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 20.04.2024. Наданий кредит Клієнт зобов'язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту 17.08.2024. Відповідно до п. 1.4.1. Договору про надання фінансового кредиту денна процентна ставка становить 1,50% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору. Відповідно до п. 1.6. Договору про надання фінансового кредиту кредит надається відповідачу в безготівковій формі у національній валюті на рахунок відповідача включаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_3 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами. Звертає увагу суду, що Договір про надання фінансового кредиту та додатки до нього укладено між позивачем та відповідачем в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Порядок укладення договору між позивачем та відповідачем в електронному вигляді детально описано у Розділі 2 Договору про надання фінансового кредиту. Так, відповідач через особистий кабінет на вебсайті позивача (https://starfin.com.ua) подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту шляхом натискання відповідної кнопки, після чого позивачем було надіслано за допомогою засобів зв'язку одноразовий ідентифікатор у вигляді SMS - коду, який відповідач використав для підтвердження підписання Договору про надання фінансового кредиту. У Розділі 8 Договору про надання фінансового кредиту «Реквізити та підписи сторін» та додатках до нього зазначено електронний підпис фізичної особи відповідача: W3446. Відповідно до п. 2.21. Договору про надання фінансового кредиту після підписання Договору позивач надає кредит шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок відповідача за реквізитами банківської картки позичальника, зазначеної останнім в заявці та цьому Договорі. Позивач виконав зобов'язання за Договором про надання фінансового кредиту, надавши грошові кошти відповідачу, що підтверджується копією Довідки IPAY вих. №3426_240828135108 від 28.08.2024 р. та копією Квитанції IPAY за сплату №377262382 від 20.04.2024 р. В той же час, в порушення умов Договору про надання фінансового кредиту, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в зв'язку з чим станом на 30.07.2024 р. у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 31 040 грн. (тридцять одна тисяча сорок гривень 00 копійок), яка складається з: заборгованості по простроченому тілу - 8 000 грн., заборгованості по відсоткам - 1 440 грн., заборгованості по простроченим відсоткам - 10 800 грн., заборгованості по штрафам - 10 800 грн., що підтверджується Розрахунком заборгованості за кредитним договором №25086- 04/2024 від 20.04.2024 р. Таким чином, має місце невиконання відповідачем умов Договору про надання фінансового кредиту наслідком чого є звернення позивача з даною позовною заявою до суду.
16 вересня 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 17 вересня 2024 року.
Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлявся запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Відповідь на запит надійшла до суду 09 жовтня 2024 року.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року справу прийнято до провадження та постановлено вищевказану справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 07 лютого 2025 року на адресу суду через «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява в якому представник просив проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечуючи щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток за його зареєстрованим місцем проживання, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України; повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Заяв та / або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
З урахуванням викладеного, ст. ст. 128 - 131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства.
Судом встановлено, що 20 квітня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту № 25086-04/2024 (а.с. 6 - 10).
Згідно п. 1.1. Кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 8 000,00 гривень.
У п. 1.2. Кредитного договору вказано, що кредит надається строком на 120 днів, а датою надання кредиту є 20 квітня 2024 року. Дата погашення кредиту 17 серпня 2024 року.
Згідно з п. 1.4. Кредитного договору за користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом.
У п. 1.4.1. Кредитного договору зазначена процентна ставка, яка становить 1,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2. цього Договору.
Відповідно до п. 1.6 Кредитного договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №5355-28хх-хххх-7556 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Видачу кредиту відповідачу було здійснено Товариством онлайн, використовуючи мережу «Інтернет», тобто через веб-сайт Товариства: https://starfin.com.ua (п. 2.2. Кредитного договору).
Додатком № 1 до вищевказаного договору сторони погодили графік платежів (а.с. 9).
Факт перерахування коштів підтверджується довідкою № 3426_240828135108 від 28 серпня 2024 року, наданою ТОВ «Універсальні платіжні рішення», з якої вбачається, що між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Стар Файненс Груп» було укладено договір на переказ коштів ФК-П-2022/02-3. Відповідно до зазначеного договору було успішно прийнято платежі на користь ТОВ «Стар Файненс Груп»: 20.04.2024 01:10:05 на суму 8 000,00 грн., № карти № НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 377262382, призначення платежу: Зарахування 8 000 грн. на карту НОМЕР_2 (а.с. 14).
Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №25086-04/2024 від 20 квітня 2024 року, останній має заборгованість у розмірі 31 040 грн. 00 коп., яка складається з: заборгованості по простроченому тілу - 8 000 грн., заборгованості по відсотках - 1 440 грн., заборгованості по простроченим відсоткам - 10 800 грн., заборгованості по штрафам - 10 800 грн. (а.с. 16).
Доказів про добровільне виконання даних зобов'язань відповідачем суду не надано.
Позивачем вживалися заходи щодо досудового врегулювання спору, зокрема на поштову адресу боржника 03 серпня 2024 року було направлено повідомлення про повернення кредиту (досудова вимога) за договором про надання фінансового кредиту № 25086-04/2024 від 20 квітня 2024 року (а.с. 18).
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року № 675-VIII, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року № 675-VIII встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року №675-VIII визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Вбачається, що між позивачем та відповідачем укладено договір позики у формі електронного документу з електронними підписами сторін.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України).
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Встановлено, що відповідач, в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув.
Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 8 000 грн. підтверджено квитанцією за сплату № 377262382 від 20 квітня 2024 (а.с. 15).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом ст. 1056 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.
За приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц.
Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, за наявності доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог та за відсутності надання доказів протилежного відповідачем, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 25086-04/2024 від 20 квітня 2024 року в розмірі 31 040 грн. 00 коп.
З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення судових витрат, судом встановлено наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 1811 від 27 серпня 2024 року, яка міститься в матеріалах справи.
У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, стягненню із відповідача на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 3 028 грн. 00 коп.
Також, представник позивача просить відшкодувати позивачу понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так, згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно з п. п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
Так, позивачем на підтвердження понесених витрат, надано договір про надання правничої допомоги від 17 липня 2024 року, реєстр (позичальників/боржників) Додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги від 17 липня 2024 року, ордер. Однак не надано акта виконаних робіт та квитанції про сплату вартості послуг, у заявленому розмірі, а тому витрати не підлягають стягненню.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 525, 526, 610, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 76 - 82, 89, 95, 133, 137, 141, 258 - 259, 263 - 265, 273, 274, 280 - 282, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (місцезнаходження: 01350, місто Київ, вул. Фізкультури, буд. 30-В, код ЄДРПОУ 44022416) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 25086-04/2024 від 20 квітня 2024 року в загальному розмірі 31 040 грн. 00 коп., яка складається з: заборгованості по простроченому тілу - 8 000 грн., заборгованості по відсотках - 1 440 грн., заборгованості по простроченим відсоткам - 10 800 грн., заборгованості по штрафам - 10 800 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (місцезнаходження: 01350, місто Київ, вул. Фізкультури, буд. 30-В, код ЄДРПОУ 44022416) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 028 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», місцезнаходження: 01350, місто Київ, вул. Фізкультури, буд. 30-В, код ЄДРПОУ 44022416;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя І. О. Тесленко