СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/929/25
ун. № 759/2853/25
06 лютого 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування 30.09.2024 за № 62024100130002854, за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисник - ОСОБА_5 ,
До Святошинського районного суду міста Києва 04.02.2025 надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.09.2024 за № 62024100130002854, стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2025 зазначений обвинувальний акт цього ж дня отриманий головуючою суддею.
Ухвалою від 04.02.2025 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 12 год. 30 хв. 06.02.2025 року.
У судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, вважаючи, що по кримінальному провадженні під час досудового розслідування, а також при складенні обвинувального акта, дотримані всі вимоги, передбаченні ст. 32, 291 КПК України, підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні. Крім того, прокурор заявив клопотання про продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення розміру застави з утриманням на Гауптвахті ЦУ ВСП. Дане клопотання обґрунтовує тим, що на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні захисник, позицію якого підтримав обвинувачений, не заперечував щодо призначення даного обвинувального акту до судового розгляду. Щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу заперечували з тих підстав, що обвинувачений не має наміру ухилятися від суду та вчиняти тиск на свідків. Також зазначили, що обвинувачений має захворювання та потребує лікування. Просили застосувати запобіжний захід у вигляді взяття на поруки чи застави.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього додатки, суд дійшов таких висновків.
Вказане кримінальне провадження відповідно до вимог ст. 32, 33 КПК України підсудне Святошинському районному суду міста Києва.
Підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, судом не встановлено.
Обвинувальний акт та додатки до нього складені у відповідності до вимог КПК України, при затвердженні прокурором обвинувального акту дотримані вимоги закону.
За таких обставин є достатні підстави для призначення даного обвинувального акта до судового розгляду.
Кримінальне провадження на підставі ч. 1 ст. 31 КПК України належить здійснювати суддею одноособово.
Судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді, є наступним: прокурор, обвинувачений, захисник.
Вирішуючи клопотання прокурора суд, з урахуванням положень кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинуваченого, керуючись принципом правової визначеності, дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 та 8 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з положеннями ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ретельно проаналізувавши доводи, наведені прокурором та стороною захисту, суд дійшов до висновку про те, що такі обставини як зміст та обсяг обвинувачення, конкретні обставини кримінального правопорушення, яке інкриміноване обвинуваченому, дані про особу обвинуваченого, у своїй сукупності свідчать про те, що на даний час наявні такі ризики як: обвинувачений, перебуваючи на волі зможе ухилятися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування); незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, і на це вказують такі обставини, як характер протиправних дій, в яких він обвинувачується; мотиви, за яких він вчинив дії, що ставляться йому у провину; тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у даному кримінальному правопорушенні.
Також суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, а саме: його вік, стан здоров'я, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою, відомості про місце його проживання у м. Києві, відсутність міцних соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі відсутність в нього родини й утриманців; позитивну характеристику з колишнього місця роботи, те, що він раніше не судимий.
При цьому, характеризуючі дані обвинуваченого не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.
Також суд при вирішенні клопотання сторони захисту про застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді взяття на поруки чи застави, бере до уваги те, що на даний час переконливих доказів про те, що ризики відпали, зменшилися і є неактуальними, сторона захисту не надала. Наявність позитивної характеристики з колишнього місця роботи та постійного місця проживання у м. Києві, самі по собі не можуть бути підставою для висновку, що обвинувачений не буде порушувати процесуальні обов'язки, а його поведінка буде належною.
Крім того, положеннями ст. 180 КПК України передбачено, що особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
Таким чином, особиста порука належить до запобіжних заходів, які поєднані із психологічним впливом на поведінку обвинуваченого, що ґрунтується на моральній відповідальності цієї особи перед тими особами, які за нього поручилися.
Крім того, однією з умов обрання такого запобіжного заходу є впевненість суду в тому, що поручитель дійсно може впливати на поведінку обвинуваченого та забезпечити його доставлення до суду на першу про те вимогу. При цьому, важливою передумовою ефективної дії запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є почуття довіри і поваги обвинуваченого до поручителя. Такі взаємовідносини гарантують, з одного боку, прагнення самої особи до дотримання цього запобіжного заходу, а з другого - забезпечують можливість реального впливу поручителів на її поведінку.
У судове засідання директор ТОВ «Екологічний сервіс України» ОСОБА_6 не прибув, відтак, судом не встановлено обставин, які свідчать про те, що особа, яка виявила бажання стати поручителем заслуговує на довіру або особливу довіру, належним чином виконає обов'язки поручителя, а також обставин, що свідчать про фінансову спроможність вказаної особи сплатити грошове стягнення у разі невиконання нею взятих на себе зобов'язань.
Щодо визначення розміру застави, то слід зазначити, що відповідно до ч. 8 ст. 176 та абзацу 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Враховуючи наведене, на даний час, суд не вбачає підстав для зміни обвинувачену ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, у тому числі особисту поруку та заставу, оскільки наявні обґрунтовані побоювання щодо настання встановлених ризиків у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
За сукупності наведених обставин, суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити та продовжити стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення розміру застави.
Керуючись ст. 177, 178, 180, 183, 193, 194, 196, 197, 314-316, 369-372, 376 КПК України, суд,
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування 30.09.2024 за № 62024100130002854, на підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Святошинського районного суду міста Києва (м. Київ, вул. Якуба Коласа, 27А) на 13 год. 45 хв. 13 лютого 2025 року.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити, у задоволенні клопотання захисника про застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки - відмовити.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 06 квітня 2025 року включно, без визначення розміру застави, і утримувати його на Гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору, а також надіслати начальнику Гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання.
Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.
Викликати в судове засідання: прокурора, обвинуваченого, захисника.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Визначити час оголошення повного тексту ухвали - о 12 год. 30 хв. 07.02.2025 року.
Суддя ОСОБА_1