Справа № 758/1230/25
3/758/1572/25
Категорія 156
Київ
11 лютого 2025 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1
04 січня 2025 року о 00 годині 50 хвилин, у м. Києві, по просп. Європейського Союзу, 110, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ», моделі «21099», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки, за допомогою приладу Drager Alcotest ARHK-0543, тест №4074, результат тесту позитивний - 1, 26 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Береговий І.В просив закрити справу за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та вказав, що працівниками патрульної поліції не пояснено ОСОБА_1 суть конкретного порушення, яке стало причиною зупинки транспортного засобу, не роз'яснено жодного права, передбаченого ст. 268 КУпАП, у тому числі ст. 63 Конституції України.
Вказав, що ОСОБА_1 відповідаючи на запитання працівника поліції «Чи вживав він алкоголь?», останній відповів «випив пива», однак зауважив, що ОСОБА_1 мав на увазі саме безалкогольне пиво, а руки в нього побиті від виробничих травм, бо останній працює на СТО.
Крім цього, зазначив, що відразу після складення акту огляду, складено направлення на огляд водія, однак замість того, щоб доставити ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння згідно складеного направлення на огляд, доставили водія до Подільського ТЦК. У поясненнях, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у протоколі ОСОБА_1 вказав: «Стало дружині погано, віз додому», що у свою чергу вказує, що він не визнав результати проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Drager Alcotest.
ОСОБА_1 вину не визнав, підтримав заперечення захисника та просив закрити провадження у справі.
Дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Водночас ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 , як особа, яка керувала транспортним засобом, порушив вимоги п. 2.9а ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення, встановлено дослідженими доказами в справі, зокрема:
- протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ААД №862579 від 04 січня 2025 року, в якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
- результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру «Drager Alcotest 6820» від 04.01.2025 року, відповідно до якого під час проведення огляду 04.01.2025 року об 00 годині 54 хвилин, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, встановленого результатом тестування у 1,26% проміле, що підписаний ОСОБА_1 власноручно, яким підтверджується факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який засвідчено підписом інспектора взводу №2 роти №5 батальйону №1 полку №1 УПП у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Шарандак О.О., яким підтверджується факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, в графі «з результатами згоден» міститься прізвище, ініціали ОСОБА_1 та його підпис, що підтверджує згоду з результатами огляду та відсутність зауважень;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначені виявлені працівниками патрульної поліції ознаки алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 , зокрема: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння кінцівок пальців рук, почервоніння обличчя, які передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735;
- відеозаписами з нагрудних бодікамер працівників патрульної поліції 472850,473609, з яких вбачається, що 04 січня 2025 року зупинено транспортний засіб марки «ВАЗ», моделі «21099», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_2 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 .
При спілкуванні з водієм ОСОБА_1 у нього виявлені ознаки алкогольного сп'яніння.
У зв'язку з цим водієві запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку, на що він погодився.
Так, з відеозапису вбачається наступне:
о 00 год. 52 хв. ОСОБА_1 повідомив, що «вживав пиво, був у кума»;
о 00 год. 53 хв. ОСОБА_1 , співробітником поліції запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, оскільки в останнього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння;
о 00 год. 54 хв. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння;
о 00 год. 54 хв. ОСОБА_1 , співробітником поліції повідомлено результат огляду.
Протокол сумніву не викликає, оскільки складений відповідно до вимог ст. 254, 256 КУпАП.
Крім того, будь-яких заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.
Доводи сторони захисту стосовно складеного направлення на огляд на стан алкогольного сп'яніння суд відхиляє, оскільки наявність направлення в матеріалах справи свідчить про виявлення працівниками поліції ознак алкогольного сп'яніння та підготовку відповідного документу з метою подальшого використання за наявності відповідних обставин.
Зміст вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП у протоколі викладено у відповідності до вимог вказаної норми чинного законодавства - як: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що є порушенням вимог п.2.9А ПДР України - всі матеріали справи підтверджують викладені у ньому обставини, в тому числі відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, а тому долучення працівниками поліції бланку направлення водія на огляд у заклад охорони здоров'я, у який він не доставлявся та яке йому не вручалось, не вказує на порушення ними визначеної процедури огляду, або «автоматичне» визнання її незаконною.
Таким чином, даними роздруківки з газоаналізатора, направленням на огляд, а також відеозаписом, на якому не зафіксовано жодних заперечень відносно результатів огляду, підтверджується, що водій ОСОБА_1 погодився з результатами огляду, проведеного поліцейським з використанням спеціального технічного засобу.
Будь яких порушень допущених працівниками поліції при вчиненні вказаних дій, що призводять до недопустимості доказів, матеріали справи не містять.
Наявність в матеріалах справи про адміністративне правопорушення направлення на огляд ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я не є порушенням процедури огляду водія на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та жодним чином не ставить під сумнів результат спеціального технічного засобу «Drager Alcotest», з яким ОСОБА_1 на той час погоджувався та заперечень з цього приводу не висловлював, щодо порушення його прав працівниками поліції жодним способом не зазначав.
З огляду на наведені обставини ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Беручи до уваги положення ст. 33 КУпАП, необхідним і достатнім убачається накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає безальтернативне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які повинні бути стягнуті з ОСОБА_1 .
Ураховуючи викладене, керуючись ст. 23, 33, ч.1 ст. 130, 283, 284, 287, 294, 303, 307, 308 КУпАП,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 (шістдесят) коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Суддя О. О. Денисов