печерський районний суд міста києва
Справа № 757/39895/24-к
06 вересня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12023100060001732 від 26.08.2023, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Слідчий СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , звернувся до слідчого з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12023100060001732 від 26.08.2023, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовує тим, що Слідчим відділом Печерського УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100060001732 від 26.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України КК України.
Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлену досудовим розслідуванням дату, але не пізніше 16 жовтня 2023 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи на території м. Києва, не маючи постійного джерела отримання доходів, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив розробив злочинний план та обрав для себе джерелом отримання прибутку вчинення кримінальних правопорушень пов'язаних із збутом психотропних речовин.
Реалізуючи свій злочинний намір, за невстановлених слідством обставин у невстановлений час та у невстановленому місці, ОСОБА_5 , у невстановленої слідством особи придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - «Амфетамін» та розпочав його зберігати з метою збуту
Так, у ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки 16 жовтня 2023 року приблизно о 10 годині 30 хвилин особа, відносно якої застосовано заходи безпеки ОСОБА_7 , з метою узгодження часу та місця, де буде відбуватися зустріч, зателефонував зі номеру мобільного телефону НОМЕР_1 на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , яким фактично користується ОСОБА_5 та замовив у нього 2 (два) грами психотропної речовини, обіг якої обмежено - «Амфетамін» та повідомив, що 2 (два) грама психотропної речовини коштуватиме 1 400 гривень.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу ОСОБА_5 , повідомив особі, відносно якої застосовано заходи безпеки ОСОБА_7 , що для отримання психотропної речовини, обіг якої обмежено - «Амфетамін» у кількості 2 (два) грама, останньому потрібно прибути до Гаражного кооперативу «Захисник», що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Бережанська, буд. 12-В.
Так, 16 жовтня 2023 року приблизно о 14 годині 00 хвилин, за попередньою домовленістю особа, відносно якої застосовано заходи безпеки ОСОБА_7 , прибув до Гаражного кооперативу «Захисник», що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Бережанська, буд. 12-В, де зустрівся з ОСОБА_5 та особа, відносно якої застосовано заходи безпеки ОСОБА_7 , передав останньому 1 400 гривень (одна тисяча чотириста гривень) та ОСОБА_5 дістав зі свого рюкзака який був при ньому 2 (два) грами психотропної речовини, обіг якої обмежено - «Амфетамін» та передав ОСОБА_7 загальною масою - 0,473 г. та 0,433 г.
04.09.2024 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання спробам останнього вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України , а саме:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку прокурора виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, вказавши на необґрунтованість підозри та недоведеність заявлених ризиків. Підозрюваний вказав, що має на своєму утримані батьків, на підтвердження своєї позиції у судовому засіданні захисник надав, підтверджуючі документи. Просили застосувати нічний домашній арешт.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить наступних висновків.
04.09.2024 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У даному випадку слід брати до уваги те, що відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.
Слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
В той же час, згідно з ч.4 ст. 194 КПК України у разі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень прокурора у клопотанні про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу» (аналогічні справи - «Беччієв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови»).
Крім того, дане твердження кореспондується з рішенням Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп / 2003, згідно з яким тяжкість злочину законом не визначається як обов'язкова підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту.
У рішеннях ЕСПЛ «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, «Мамедова проти Росії» від 01 червня 2006 року, а також правових позицій, викладених у п. 80 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, та у рішенні у справі «Тодоров проти України» від 12 січня 2012 р., визначено принцип призначення альтернативного запобіжного заходу, згідно з яким «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».
Відповідно до правової позиції, викладеній у листі ВССУ, від 4 квітня 2013 року №511-550/0/4-13, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням застосування тримання під вартою, тому судам, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо застосування, продовження тримання під вартою не відповідають вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК України.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, одночасно поклавши на підозрюваного обов'язки визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12023100060001732 від 26.08.2023, а саме до 03.11.2024 включно.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, а саме до 03.11.2024 включно.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 виконувати процесуальні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це;
- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на слідчого у кримінальному провадженні.
Встановити строк дії ухвали до 03.11.2024 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1