печерський районний суд міста києва
Справа № 757/21023/24-ц
пр. 2-2779/25
15 січня 2025 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Хайнацького Є.С.,
при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,
за участю:
позивача: не з'явилася,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000,00 грн. на дитину щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що з 10.06.2016 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 10.06.2016 року, актовий запис № 873.
Під час спільного проживання у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28.05.2020 року у справі № 757/12037/20-ц шлюб розірвано
З 12.03.2022 року позивач перебуває у іншому шлюбі та змінила прізвище на ОСОБА_1 .
Позивач вважає, що аліменти слід стягнути в твердій грошовій сумі в розмірі 5 000,00 грн. на дитину щомісячно, що забезпечить рівність сторін як батьків при виконанні обов'язків щодо утримання дітей. На даний час позивачу не відоме місце проживання відповідача. Ніякої участі у вихованні сина батько не приймає.
Відповідач не має на утриманні інших неповнолітніх дітей або непрацездатних батьків, він є працездатною особою, отримує дохід, має майно, має у власності два транспортних засоби, квартири; стан здоров'я відповідача дозволяє йому працювати, отже він має можливість сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі.
Посилаючись на зазначені обставини, на підставі ст.ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 150, 180, 182-184 Сімейного кодексу України (далі - СК України) позивач звернулась до суду з указаним позовом.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.05.2024 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09.07.2024 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.07.2024 року відкладено судове засідання на 13.08.2024 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.08.2024 року відкладено судове засідання на 21.10.2024 року.
Судове засідання, призначене на 21.10.2024 року, було знято з розгляду у зв'язку із перебуванням судді у відпустці, дата наступного судового засідання 15.01.2025 року.
У судове засідання позивач не з'явилась; про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином; представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, в якій позов просив задовольнити з викладених у ньому підстав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку із поданням всіх документів по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних матеріалів справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 10.06.2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено шлюб, зареєстрований Дарницьким районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про що складено відповідний актовий запис № 873. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 .
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28.05.2020 року у справі № 757/12037/20-ц шлюб між позивачем ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було розірвано.
Згідно свідоцтвоа про реєстрацію шлюбу від 12.03.2022 року, актовий запис № 25, ОСОБА_1 зареєструвала шлюб із ОСОБА_8 та прізвище ОСОБА_1 змінено на ОСОБА_1 .
ОСОБА_2 є батьком, а позивач ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2 від 12.10.2016 року, виданим Святошинським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей до їх повноліття є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема у ст. 180 СК України, якою на батьків покладено обов'язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини, та одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
За положеннями ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-XII, яка набула чинності для України 27.09.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно ч. 2 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 цієї Конвенції).
Положеннями ст. 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 155 цього Кодексу, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 статті 181 цього Кодексу визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
За змістом ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
За приписами ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
З огляду на встановлені у справі обставини, що мають юридичне значення, та наведені положення Закону, а також виходячи з того, що дитина сторін проживає разом із позивачем, у зв'язку з чим цілодобовий обов'язок останньої полягає не тільки у матеріальному забезпеченні дітей, а ще й у постійному вихованні, контролі, що потребує більших моральних витрат ніж періодичні зустрічі, враховуючи вік дитини, суд вважає необхідним присудити стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 5 000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову та до досягнення дитиною повноліття.
Визначаючи вказаний розмір аліментів, суд враховує, що відповідач є працездатним чоловіком. У суду відсутні дані про те, що на утриманні відповідача знаходяться інші особи, які в силу закону потребують його матеріальної підтримки.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню повністю.
Оскільки позивач згідно із Законом України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 150, 155, 180-182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2, 10, 76-81, 141, 263-265, 273, 352, 354, 355, 430, Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 (п'ять тисячі) грн. 00 коп. щомісяця, починаючи з 08.05.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 (п'ять тисячі) грн. 00 коп. щомісяця, починаючи з 08.05.2024 року, у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Позивач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_4 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 27.01.2025 року.
Суддя Є.С. Хайнацький