05.02.2025 Справа № 756/1216/25
Справа № 756/1216/25
1-кс/756/259/25
05.02.2025 слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей та документів при виконанні запиту компетентних органів Республіки Польща про надання міжнародної правової допомоги у кримінальній справі №3020-2.Ds.58.2022 за ст. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 286 КК Республіки Польща,
Прокурор Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на тимчасовий доступ до оригіналів документів, які перебувають у володінні АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ).
Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор зазначає, що Оболонською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги компетентним органам Республіки Польщі у кримінальній справі №3020-2.Ds.58.2022 за ст. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 286 КК Республіки Польща.
У судове засідання прокурор не з'явилася, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлена належним чином. До суду надійшла заява прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , в якій остання розгляд клопотання просить провести за її відсутності, вимоги клопотання підтримує та просить задовольнити.
Представник особи, у володінні якої перебувають витребовувані речі і документи, в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, причини неявки слідчому судді невідомі.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Згідно ст. 26 цього Кодексу сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому КПК України, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, з огляду на те, що підстав для визнання явки сторін обов'язковою не має, вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності осіб, що не з'явились.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однією з загальних засад кримінального провадження згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 9 КПК України є законність, що передбачає обов'язок, суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Як зазначено у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.04.2019 у справі №370/2316/18 (провадження №51-9929км18), за змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, задля чіткого та імперативного визначення процедур та запобігання свавільного використання владними органами своїх повноважень та забезпечення умов справедливого судочинства.
Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 554 цього Кодексу, отримавши запит про міжнародну правову допомогу від запитуючої сторони, уповноважений (центральний) орган України розглядає його на предмет обґрунтованості і відповідності вимогам законів або міжнародних договорів України. У разі прийняття рішення про задоволення запиту уповноважений (центральний) орган України надсилає запит компетентному органу України для виконання. У межах повноважень Офіс Генерального прокурора має право надавати вказівки щодо забезпечення належного, повного та своєчасного виконання такого запиту. Наведені вказівки є обов'язковими до виконання відповідним компетентним органом України.
Згідно встановленого ст. 558 КПК України порядку виконання запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу на території України, центральний орган України щодо міжнародної правової допомоги або орган, уповноважений здійснювати зносини відповідно до частини третьої статті 545 цього Кодексу, за результатами розгляду запиту компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу приймає, зокрема, рішення щодо доручення його виконання органу досудового розслідування, прокуратури або суду з одночасним вжиттям заходів щодо забезпечення умов конфіденційності.
За змістом ст. 561 цього Кодексу на території України з метою виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги можуть бути проведені будь-які процесуальні дії, передбачені цим Кодексом або міжнародним договором.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 4 КПК України передбачає, що при виконанні на території України окремих процесуальних дій за запитом (дорученням) компетентних органів іноземних держав у рамках міжнародного співробітництва застосовуються положення цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 562 КПК України у разі, якщо для виконання запиту компетентного органу іноземної держави необхідно провести процесуальну дію, виконання якої в Україні можливе лише з дозволу прокурора або суду, така дія може запитуватися лише за умови отримання відповідного дозволу в порядку, передбаченому цим Кодексом, навіть якщо законодавство запитуючої сторони цього не передбачає. Підставою для вирішення питання щодо надання такого дозволу є матеріали звернення компетентного органу іноземної держави.
Згідно ч. 2 ст. 558 КПК України запит компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу виконується упродовж одного місяця з дати його надходження до безпосереднього виконавця. За необхідності виконання складних та великих за обсягами процесуальних дій, у тому числі таких, що потребують погодження прокурора або можуть бути проведені лише на підставі ухвали слідчого судді, строк виконання може бути продовжений центральним органом України або органом, уповноваженим здійснювати зносини з компетентними органами іноземної держави відповідно до частини третьої статті 545 цього Кодексу.
Відповідні положення кримінального процесуального законодавства конкретизуються наказом Генеральної прокуратури України від 12.09.2023 №258 «Про організацію роботи органів прокуратури України у сфері міжнародного співробітництва» (далі - Наказ №258), відповідно до пунктів 9 та 9.16 якого керівникам обласних, окружних прокуратур у межах компетенції забезпечувати належну організацію роботи у сфері міжнародного співробітництва під час кримінального провадження, а також забезпечувати виконання запиту іноземної держави про проведення процесуальних дій, який надійшов з уповноваженого (центрального) органу або безпосередньо з іноземної компетентної установи, відповідно до вимог статті 558 КПК України та з дотриманням місячного строку проведення слідчих (розшукових) дій з дати надходження звернення до безпосереднього виконавця; прохань МКС про співробітництво - з урахуванням особливостей, визначених розділом IX2 КПК України.
У разі неможливості виконання запитуваних процесуальних дій у встановлений законом строк за п'ять днів до його закінчення вживати заходів для забезпечення надходження до уповноваженого (центрального) органу обґрунтованого клопотання про необхідність продовження строку виконання запиту. При проведенні великої кількості запитуваних процесуальних дій та отриманні значних за обсягами матеріалів невідкладно надсилати їх відповідними частинами до уповноваженого (центрального) органу або іноземного компетентного органу (за наявності вказівки уповноваженого (центрального) органу України) (пункт 9.17. Наказу №258).
Як вбачається з матеріалів клопотання, 10.01.2025 до Оболонської окружної прокуратури м. Києва з Київської міської прокуратури надійшов для виконання запит компетентного органу Республіки Польща у кримінальній справі №3020-2.Ds.58.2022 про надання міжнародної правової допомоги на території України. При цьому строк виконання запиту встановлено до 27.01.2025.
Разом з тим, матеріали клопотання не містять доказів вчинення дій на виконання вимог ст. 558 КПК України та положень Наказу №258, направлених на продовження строку виконання даного запиту.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу.
Пункт 19 ч. 1 ст. 3 цього Кодексу передбачає, що до сторони кримінального провадження з боку обвинувачення відноситься, серед інших, прокурор.
Згідно п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України прокурором є особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» з метою реалізації своїх функцій прокуратура здійснює міжнародне співробітництво. Частиною 1 ст. 92 вказаного Закону передбачено, що органи прокуратури згідно з міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та кримінальним процесуальним законодавством України здійснюють співробітництво з компетентними органами інших держав з питань проведення процесуальних дій при розслідуванні кримінальних правопорушень, видачі осіб, які їх вчинили, перейнятті кримінального провадження та з інших питань, передбачених такими договорами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі №2-591/11 (провадження №14-31цс21) нагадує, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві.
Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права.
Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення.
Оскільки, відповідно до частини шостої статті 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 у справі №629/847/15-к (провадження №13-70кс19) вважає можливим застосування аналогії у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 5 Наказу №258, виданого з метою забезпечення належної організації роботи органів прокуратури України у сфері міжнародного співробітництва, організація роботи у сфері міжнародного співробітництва під час кримінального провадження покладена на підрозділи міжнародно-правового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_2 , обласних прокуратур або уповноважених працівників обласних прокуратур, у яких такі підрозділи не створені.
Разом з тим, матеріали судового провадження не містять доказів того, що прокурор, котрий звернувся із даним клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, на виконання п. 4 Наказу №258 в структурі Оболонської окружної прокуратури м. Києва розпорядчим документом уповноважений організовувати роботу та здійснювати нагляд у галузі міжнародного співробітництва та, як наслідок, наділений повноваженнями на звернення до слідчого судді з таким клопотанням.
При цьому, резолюція на супровідному листі не породжує жодних правових наслідків та не може замінити собою такий розпорядчий документ, який передбачено спеціальними нормативно-правовими актами що регулюють відповідні правовідносини, в даному випадку Наказом №258, який доповнює положення КПК України, які прямо не врегульовані Законом, та як наслідок не наділяє прокурора правомочністю організовувати роботу та здійснювати нагляд у галузі міжнародного співробітництва, що узгоджується з позицією, викладеною у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 20.12.2022 у справі №639/328/19 (провадження №51-1451км22).
Надання такого дозволу стороні кримінального провадження на стадії досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за результатами вмотивованого клопотання, яке за своїм змістом та процесуальною формою має відповідати вимогам, імперативно визначеним положеннями статей 132 та 160 КПК України, оскільки у разі недотримання такої форми, слідчий суддя позбавлений можливості ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення внаслідок неможливості встановити обставини, які підлягають встановленню при здійсненні судового контролю на стадії досудового розслідування, визначені положеннями ч. 5 ст. 163 КПК України.
Слідчий суддя відмічає, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження (ч. 1 ст. 7 КПК України). Дотримання належної кримінальної процесуальної форми на виконання вимог кримінального процесуального закону неодноразово було предметом аналізу Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду (зокрема, у постановах від 22.02.2021 у справі №754/7061/15 (провадження №51- 4584кмо18), 04.10.2021 у справі №724/86/20 (провадження №51-1353кмо21), 14.02.2022 у справі №477/426/17 (провадження №51-4963кмо20).
Виконання вимог кримінального процесуального закону забезпечується дотриманням кримінальної процесуальної форми, тобто пов'язане з дотриманням гарантій прав і свобод учасників кримінального провадження щодо будь-яких дій та рішень владних суб'єктів кримінального провадження.
Крім того, відповідно до приписів п. 207 Розділ IX «Перехідні положення» КПК України, в редакції Закону від 15.03.2022 №2137-IX, який набрав чинності 22.03.2022, під час дії надзвичайного або воєнного стану на території України тимчасовий доступ до речей і документів, визначених у пунктах 2, 5, 7, 8 ч. 1 ст. 162 цього Кодексу, здійснюється на підставі постанови прокурора, погодженої з керівником прокуратури.
Відповідно до ст. 62 Закону №2121-III «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками, серед іншого: з письмового дозволу власника такої інформації; за рішенням суду; органам прокуратури України, органам Національної поліції України, - на їхні запити щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, у тому числі операцій без відкриття рахунків, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи-підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагента (для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний номер платника податку; для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), номер рахунку контрагента та код банку контрагента.
Тимчасовий доступ до речей та документів не є інструментом збору доказів, а тому його застосування можливе виключно за умови, коли сторона кримінального провадження стала перед труднощами в зборі доказів, якщо, зокрема, володільці речей та документів відмовляються добровільно надати необхідні докази, на що звертає увагу і Касаційний кримінальний суду Верховного Суду у постанові 17.07.2023 у справі №130/1781/22 (провадження №51-3155км23).
На день розгляду слідчим суддею цього клопотання строк дії воєнного стану було продовжено, а також з огляду на положення п. 207 Розділ IX «Перехідні положення» КПК України, в редакції Закону від 15.03.2022 №2137-IX, який набрав чинності 22.03.2022, відповідно до якого тимчасовий доступ до речей і документів, визначених у п. 5 ч. 1 ст. 162 цього Кодексу, здійснюється на підставі постанови прокурора, погодженої з керівником прокуратури.
Матеріали судового провадження не містять доказів на підтвердження того, що володілець документів відмовляється добровільно надати зазначені у клопотанні документи, і як наслідок сторона обвинувачення стала перед труднощами у їх отриманні.
Враховуючи, що прокурором не долучено доказів на підтвердження повноважень на звернення до слідчого судді з вказаним клопотанням, а також з огляду на те, що з моменту надходження до Оболонської окружної прокуратури м. Києва запиту компетентного органу Республіки Польща про надання міжнародної правової допомоги (10.01.2025) на виконання до моменту звернення прокурора до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів (27.01.2025) сплив строк виконання вказаного запиту, встановлений Київською місцевою прокуратурою (27.01.2025), натомість матеріали клопотання не містять процесуального рішення про продовження центральним органом України або органом, уповноваженим здійснювати зносини з компетентними органами іноземної держави, строку виконання запиту про міжнародну правову допомогу, а тому слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 3, 4, 22, 26, 4, 84, 99, 131, 132, 159, 160, 162, 163, 164, 309, розділом ІХ КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1