Справа №:755/1062/25
Провадження №: 1-кп/755/665/25
"05" лютого 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024105040001444 від 10.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Безметежне Харківської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
за участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
21 січня 2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12024105040001444 від 10.10.2024 щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 скаржився на те, що погано чує, а іноді взагалі нічого не чує, що говорять оточуючі.
Прокурор у судовому засіданні, зважаючи на дані обставини, вважала за необхідне забезпечити належний медичний огляд обвинуваченого.
Захисник ОСОБА_5 не заперечував щодо проведення медичного огляду.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, зважаючи на не задовільний стан обвинуваченого ОСОБА_3 , дійшов такого висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Відповідно до ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу (ч. 1, 6 ст. 9 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Статтею 49 Конституції України передбачено, що кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст. 55 Конституції України).
Згідно викладеної в рішеннях ЄСПЛ «Кондратьєв проти України», «Муйсель проти Франції» позиції, незабезпечення національними органами влади заявникові належного медичного догляду є порушенням ст. 3 Європейської конвенції з боку держави-відповідача.
Питання надання медичної допомоги в місцях попереднього ув'язнення регулюються, зокрема, Законом України «Про попереднє ув'язнення» та Порядком взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, що затверджений спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України №239/5/104 від 10.02.2012 (далі - Порядку).
Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення», медичне обстеження, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 2.3 Порядку, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.
Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров'я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування.
У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров'я.
Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Відповідно до п. 2.8 Порядку, якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров'я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО.
Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи.
З урахуванням повідомлених обвинуваченим ОСОБА_3 відомостей щодо його стану здоров'я, суд вважає за необхідне зобов'язати уповноважених осіб філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області та Державній установі «Київський слідчий ізолятор», забезпечити останньому проведення медичного огляду та в разі необхідності, - лікування, про що невідкладно повідомити суд.
Керуючись ст. 2, 8, 9, 206, 369-372, 376 КПК України, суд
доручити філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області та адміністрації Державної установі «Київський слідчий ізолятор», в якій утримується обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведення медичного огляду обвинуваченого та в разі необхідності - лікування, про що невідкладно повідомити Дніпровський районний суд м. Києва (вул. Пластова, 3, м. Київ; головуюча суддя ОСОБА_1 ).
Копію ухвали направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» та філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1