Справа № 755/19746/24
Провадження №: 3/755/6943/24
"31" січня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко Віра Богданівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановила:
як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 24 жовтня 2024 року серії ЕПР1 № 157502, 24 жовтня 2024 року о 00 год 20 хв за адресою: вул. Чорних Запорожців, м. Київ, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав та зазначив, що у стані сп'яніння не перебував. Пояснив, що він погодився на проходження огляду в лікаря-нарколога, однак у м. Київ було оголошено повітряну тривогу, працівники поліції змусили його чекати до її закінчення, при цьому не надаючи йому можливість пройти в укриття, тому на цій підставі відмовився від проходження огляду.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Родін В.В. заявив клопотання про закриття справи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, зважаючи на незаконні дії працівників поліції. Долучив підтверджуючі документи про оголошення в м. Києві станом на годину огляду повітряної тривоги.
Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Родіна В.В., дослідивши матеріали справи, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення від 24.10.2024 серії ЕПР1 № 157502, зі змісту якого вбачається порушення водієм пункту 2.5 Правил дорожнього руху;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.10.2024;
- копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 23.10.2024 серії ЕНА № 3329068, згідно якої до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн;
- витяг з АРМОР;
- відеозапис, що міститься на диску, дійшла висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому справа підлягає закриттю з таких підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Водій ОСОБА_1 прибув до медичного закладу разом з працівниками поліції, однак, на відеозапис працівники лікарні повідомили, що не здійснюють огляд під час повітряної тривоги і треба чекати до її закінчення.
Відповідно до офіційних рекомендацій органів державної виконавчої влади, ДСНС, Національної поліції України, розміщених на сайтах відповідних органів, під час повітряної тривоги громадяни повинні перебувати в укриттях.
Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд звертає увагу, що вимога поліцейського до водія пройти огляд на стан сп'яніння, зокрема проїхати до медичної установи для проведення огляду, була висловлена вже під час повітряної тривоги. При цьому, поліцейський не роз'яснював водію і не пропонував пройти такий огляд після завершення повітряної тривоги, у зв'язку з чим суд робить висновок, що така вимога в розумінні поліцейського мала бути виконана водієм під час повітряної тривоги.
Водночас, для судді є очевидним, що в умовах збройного конфлікту та ситуації, яка склалась під час повітряної тривоги у той конкретний час, виконання вимоги поліцейського для водія супроводжувалось би ризиком небезпеки для свого життя і здоров'я.
На переконання суду, невиконання водієм обов'язку, що передбачений пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, що пов'язано не з умислом на вчинення правопорушення, а з метою уникнення реальної небезпеки для свого життя і здоров'я, виключає склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки в такому випадку відсутня суб'єктивна сторона правопорушення у формі умислу.
В судовому засіданні водій пояснив, що не відмовлявся пройти огляд, а прибув з працівниками поліції до медичного закладу. Потім, коли працівники сказали, що не проводять огляд під час тривоги, він запитав працівників поліції, що робити і де тут укриття. Не пройшов огляд саме у зв'язку із повітряною тривогою, оскільки вважав це небезпечним для життя і здоров'я. Доказів на спростування цієї версії відповідно до ст. 62 Конституції України, матеріали справи не містять.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «Кобець проти України» («Kobetsv. Ukraine») no. 16437/04ECHR14.02.2008 у §43 зазначено, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. вищенаведене рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище викладене суддя вважає, що провадження у даній справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 130, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суддя
постановила:
провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбаченеч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: В.Б. Левко