Справа № 755/5039/24
"03" лютого 2025 р. місто Київ
Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Савлук Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з постачання гарячої води та з централізованого опалення в розмірі 61 039 грн 47 коп., інфляційну складову боргу в розмірі 15 551 грн 96 коп., 3% річних у розмірі 4 572 грн 83 коп. та судовий збір в розмірі 3 028 грн 00 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що надання послуг з постачання теплової енергії/централізованого опалення в будинку АДРЕСА_1 здійснюється Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» на підставі ліцензії від 01 червня 2012 року № 198. ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання теплової енергії/централізованого опалення, за адресою: АДРЕСА_1 . Однак відповідач з грудня 2014 року своєчасно не вносить плату за отримані послуги з постачання теплової енергії/централізованого опалення та з грудня 2014 року не вносить плату за отримані послуги з гарячого водопостачання, в результаті чого утворилась заборгованість станом на 01 лютого 2024 року у розмірі 61 039 грн 47 коп., що є предметом спору.
09 квітня 2024 року Дніпровським районним судом міста Києва відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Положеннями статті 174 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до статей 174, 178 Цивільного процесуального кодексу України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.
На підставі ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, як це передбачено ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони грунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_1 здійснюється ТОВ «Євро-Реконструкція» на підставі ліцензії від 01 червня 2012 року за № 198, що підтверджується переліком житлових будинків, затвердженим Головою Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації 20 серпня 2015 року.
На виконання вимог ч. 4 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України суддею в порядку досудової підготовки справи здійснено запит до Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА», відповідно до наданої інформації вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актами, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Правовідносини із споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно зі пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Отже, пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором.
Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448 цс 19) та постановах Верховного Суду: від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61-11107 св 18), від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16 (провадження № 61-26204 св 18), від 04 вересня 2022 року у справі № 201/1807/21 (провадження № 61-2572 св 22), від 07 листопада 2023 року у справі № 643/17352/20 (провадження № 61-9449 св 22), від 22 грудня 2023 року у справі № 607/2611/22 (провадження № 61-9399 св 23).
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Закріплена в пункті 10 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у частині другій статті 625 ЦК.
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідач своєчасно не вносив плату за послуги постачання централізованого опалення/постачання теплової енергії та за послуги з гарячого водопостачання, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі - 61 039 грн 47 коп., з яких заборгованість з централізованого опалення/постачання теплової енергії за період з грудня 2014 року по 01 лютого 2024 року становить 35 431 грн 15 коп. та заборгованість із сплати послуг за гаряче водопостачання за період з грудня 2014 року по 01 лютого 2024 року - у розмірі 25 608,32 гривень, втрати від інфляції у розмірі - 15 551 грн 96 коп., а також 3% річних у розмірі - 4 572 грн 83 коп, які нараховано відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, ці обставини підтверджуються долученими до справи доказами, які надано позивачем, у свою чергу відповідач, не скористався правом подати докази на спростування заявлених вимог та належного виконання зобов'язання по сплаті за спожиті комунальні послуги.
У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).
За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15).
З огляду на те, що відповідач, як встановили суди попередніх інстанцій, прострочив виконання грошового зобов'язання, він на вимогу позивача повинний сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми. Висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 14-448цс19-ц.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 грн 00 коп., які сплачено позивачем за подання позову до суду.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 322, 509, 526, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, статтями 1, 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 2, 10, 49, 76-81, 89, 141, 264-265, 274, 279, 280, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» заборгованість за послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії та постачання гарячої водив розмірі 61 039 грн 47 коп., інфляційну складову боргу в розмірі 15 551 грн 96 коп. та 3% річних у розмірі 4 572 грн 83коп., а всього на загальну суму 81 164 (вісімдесят одна тисяча сто шістдесят чотири) гривні 26 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Сторони цивільного процесу:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція», код ЄДРПОУ 37739041, адреса: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Суддя: