Справа №:755/140/25
Провадження №: 2/755/696/25
"30" січня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Т.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та зняття з реєстраційного обліку, -
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та зняття з реєстраційного обліку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України)
Відповідно до частин 4, 5 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір входить до складу судових витрат.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з розглядом справи та вирішенням, а у випадках звільнення від сплати цих осіб - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає 1 211 гривень 20 копійок.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Зі змісту поданого у цій справі позову вбачається, що позивачами заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру (про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та про зняття її з реєстраційного обліку), за які, після усунення позивачем недоліків, й був сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги, а не вісім, як про це помилково зазначив суд апеляційної інстанції, так як правові підстави для виселення та зняття з реєстрації є загальними для всіх осіб, які мешкають у спірному житлі.
Отже на виконання ухвали суду кожен з позивачів має надати суду окремий платіжний документ про сплату судового збору за дві вимоги немайнового характеру в розмірі 1 211 гривень 20 копійок.
Додатково роз'яснюю, що при зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UA478999980313141206000026005; код класифікації доходів бюджету: 22030101.
За змістом ч. 1 ст. 42 Цивільного процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Учасники справи як суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин наділені відповідною юридичною заінтересованістю, що визначає їх правовий статус при розгляді й вирішенні цивільної справи.
Так, приписами статті 48 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Як вбачається із поданої позовної заяви, позивачами визначено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію.
Разом з тим, позивачами дослівно викладено позовну вимогу наступним чином: «зобов'язати Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію та її структурні підрозділи, зокрема Центр надання адміністративних послуг Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП: НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 ».
Відтак, на виконання ухвали суду позивачі мають надати суду нову редакцію позовної заяви з чітко визначеним суб'єктним складом сторін, а саме третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору - повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачам відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Недотримання обов'язкових вимог до змісту позову є перешкодою до відкриття провадження у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху із наданням строку позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного та керуючись статями 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та зняття з реєстраційного обліку, - залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше, ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.