Номер провадження 2/754/846/25
Справа №754/12655/24
Іменем України
10 лютого 2025 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого - судді Галась І.А.,
при секретарі - Кирилова А.
за участі: представника позивача - ОСОБА_1
позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , 3-тя особа - Деснянський відділ державної виконавчої служби в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Міністерства юстиції України Кулініч Наталія Юріївна про скасування арешту нерухомого майна,
Позивач ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 (с. Лутівка, Радомишльського району Житомирської області), 3тя-особа : Деснянський відділ державної виконавчої служби в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (м. Київ, вул.. Оноре де Бальзака, 64), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Міністерства юстиції України Кулініч Наталія Юріївна (м. Київ, пр.. Червоної Калини, 10) про скасування арешту нерухомого майна.
Вимоги позову обґрунтовано наступним.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кулініч Н.Ю., 18.05.2023 року була заведена спадкова справа № 17/2023 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . На підтвердження вищевикладеного позивач надає довідку приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кулініч Н.Ю. за № 2/02-14.
Відповідно до матеріалів спадкової справи № 17/2023 та діючого законодавства, єдиним спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_4 , є він його брат - позивач по справі ОСОБА_2 . Тобто, після смерті ОСОБА_4 позивач по справі, як єдиний спадкоємець 1/5 частини квартири АДРЕСА_2 , що належала померлому звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом. Після спливу 6-ти місячного строку для прийняття спадщини він звернувся із заявою про видачу свідоцтва на спадкове майно, яке належало померлому. Разом з тим, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кулініч Н.Ю. не може видати мені свідоцтва на спадкове майно у зв'язку з тим, що на спадкове майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 накладено арешт.
Арешт на спадкове майно померлого ОСОБА_4 було накладено 29.01.2007 року Відділом державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м Києві на підставі прийнятої постанови про арешт належного ОСОБА_4 майна та оголошення заборони на його відчуження.
Підставою накладення арешту на спадкове майно померлого ОСОБА_4 було невиконання останнім рішення Деснянського районного суду міста Києва від 24.11.2006 року, яким було стягнуто з ОСОБА_4 на користь відповідача ОСОБА_3 матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо транспортної пригоди у розмірі 18262 грн., моральної шкоди у розмірі 2000 грн. та судові витрати у розмірі 832,63 грн.
22.01.2007 року Державною виконавчою службою у Деснянському районі м. Києва була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження за № 481/19 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 20325,64 грн.
02.10.2008 року Відділом державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві була прийнята постанова про зняття арешту з належного померлому спадкодавцю ОСОБА_4 майна в зв'язку з погашенням його боргу на користь ОСОБА_3 в повному обсязі.
Наразі Відділом державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві виконавче провадження за виконавчим листом, за № 2-5468 від 21.12.2006
року, виданим Деснянським районним судом міста Києва закінчене на підставі постанови від 05.10.2008 року у зв'язку з погашенням ОСОБА_4 наявної ОСОБА_3 суми боргу у повному обсязі.
Позивач звернувся до Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з вказаним питанням.
Відповідно до відповіді Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві, його поінформовано, що відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, строк зберігання виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 20325,64 грн. збіг і матеріали виконавчого провадження знищені. У зв'язку з чим, виконавча служба за відсутності виконавчого провадження не в змозі зняти арешт з належного померлому ОСОБА_4 майна.
У зв'язку з чим, позивач по справі вимушений звернутися до суду з метою зняття арешту з майна, зокрема про виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запису від 27.02.2007 за № 4554370 про арешт нерухомого майна, що належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , оскільки цей арешт перешкоджає позивачу отримати свідоцтво про право власності на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та зареєструвати у визначеному законом порядку право власності на спадкове майно померлого ОСОБА_4 .
Позивач звертався із заявою про зняття арешту на належне померлому брату ОСОБА_4 нерухоме майно, однак виконавчою службою відмовлено у знятті такого обтяження.
Наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно належне померлому
брату ОСОБА_4 та відсутність у необхідності подальшого застосування такого арешту, свідчить про наявність невиправданого втручання у право позивача на оформлення спадкових прав після смерті свого брата та відповідно на мирне володіння нерухомим майном. Позивач позбавлений іншого способу захисту своїх права, аніж скасування арешту із належного померлому брату ОСОБА_4 майна.
У зв'язку з викладеним, наведеними вимогами закону та надані докази суду на підтвердження своїх позовних вимог, просить суд позовні вимоги задовольнити шляхом зняття арешту з нерухомого майна спадкодавця - померлого брата ОСОБА_4 якому на
праві власності належить 1/5 частка квартири АДРЕСА_2 та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис від 27.02.2007 за № 4554370 про арешт нерухомого майна, накладений на підставі постанови Відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві від 29.01.2007, реєстраційний номер обтяження 4554370.
Відповідно до п. 6 ч. З ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, зазначає та
підтверджує, що позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення заяви до ВДВС Деснянського району м. Києва від 04.01.2024, однак начальник ВДВС Деснянського району м. Києва листом від 17.01.2024 повідомив, що згідно автоматизованої системи виконавчих проваджень, на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_4 , з примусового виконання виконавчого листа № 2-5468 від 12.12.2006, на користь ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 20325,64 грн. Додатково поінформовано, що вказане виконавче провадження знищено, оскільки строк зберігання становить 3 роки, а тому оригінали документів ВП відсутні. Запропоновано звернутися до суду.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16 вересня 2024 року відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , 3-тя особа - Деснянський відділ державної виконавчої служби в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Міністерства юстиції України Кулініч Наталія Юріївна про скасування арешту нерухомого майна. Призначено підготовче засідання по названій справі.
Відповідно до ухвали суду, яка внесена до протоколу судового засідання від 04.11.2024 року, суд ухвалив: Витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Міністерства юстиції України Кулініч Наталії Юріївни завірену належним чином копію матеріалів спадкової справи до майна померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
08.11.2024 року на адресу суду за вих. № 85/01/16 від 07.11.2024 року від приватного нотаріус Кулініч Н.Ю. на виконання ухвали суду від 04.11.2024 року направлено належним чином завірену копію спадкової справи №17/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Протягом підготовчого розгляду позивач та його представник вимоги позову підтримали в повному обсязі.
Відповідоч до підготовчого розгляду справи не з'явився. Будь яких заяв, клопотань на адресу суду не надходило.
Представник 3тьої -особи Деснянського відділу державної виконавчої служби в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції до підготовчого розгляду справи не з'явився.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Міністерства юстиції України Кулініч Наталія Юріївна до підготовчого розгляду справи не з'явилась.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 04 грудня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Протягом судового розгляду справи позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Не заперечила щодо розгляду справи в порядку заочного провадження.
Представник 3 тьої -особи Деснянського відділу державної виконавчої служби в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції наддав додаткові пояснення відповідно до яких просив відмовити та залишити позовну заяву про скасування арешту без розгляду.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Міністерства юстиції України Кулініч Наталія Юріївна подала заяву про розгляд справи у її відсутність..
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суд в межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідним братом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками яких є: батько- ОСОБА_5 , мати- ОСОБА_6 .
Згідно свідоцтва про право власності на житло виданного 31.12.1999 року Відділом приватизації державного житлофонду Ватутінської районної ради посвідчено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної (сумісної або часткової) власності ОСОБА_7 в рівних долях та членам її сім'ї ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , та записано у реєстрову книгу №5016.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 24.11.2006 року стягнуто з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок ДТП в розмірі 18262,64 грн., моральну шкоду в розмірі 2000 грн., судові витрати в розмірі 832,63 коп.
22.01.2007 року Державною виконавчою службою Деснянського району м. Києва винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № 481/19 про стягнення з
ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 20325,64 грн., за виконавчим листом № 2-5468 від 21.12.2006 року, виданим Деснянським районним судом міста Києва.
29.01.2007 року Державною виконавчою службою Деснянського району м. Києва винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження за виконавчим листом № 2-5468 від 21.12.2006 року, виданим Деснянським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 20325,64 грн.
02.09.2008 року державним виконавцем Борисовцем В.В. державної виконавчої служби у Деснянському районі м. Києва винесено постанову №227/19 про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні по примусовому виконанні виконавчого листа №2-5468 виданого 21.12.2006 року Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 20325,64 грн., з метою виконання рішення суду щодо висновку з питань оцінки 1/5 частини квартири АДРЕСА_2 .
30.09.2008 року ОСОБА_3 заявою підтвердив, що ОСОБА_4 провів повний розрахунок згідно рішення суду Деснянського району м. Києва від 24.11.2006 року по справі №2-5468/2006 р. Матеріальна шкода загальною сумою 20325,64 грн. ним отримана повністю до підписання цієї заяви. Претензій до ОСОБА_4 відносно розрахунків та виконання умов рішення суду він не має. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кулініч Н.Ю. засвідчив справжність підпису ОСОБА_3 який був зроблений в його присутності. Заява зареєстрована в реєстрі за №6887.
02.10.2008 року державним виконавцем Борисовцем В.В. державної виконавчої служби у Деснянському районі м. Києва винесено постанову №227/19 про зняття арешту з майна боржника за виконавчим листом № 2-5468 від 21.12.2006 року, виданим Деснянським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 20325,64 грн. у зв'язку сплаченням заборгованості в повному обсязі згідно заяви стягувача.
05.10.2008 року державним виконавцем Борисовцем В.В. державної виконавчої служби у Деснянському районі м. Києва винесено постанову ВП НОМЕР_3 про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-5468 від 21.12.2006 року, виданим Деснянським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 20325,64 грн. на підставі ст..37 ЗУ « Пров виконавче провадження».
Згідно копії Свідоцтва про смерть виданого Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Орган державної реєстрації актів цивільного стану актовий запис №24256 ОСОБА_4 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 43 років.
Відповідно до інформації від 12.12.2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів, 27.02.2007 о 10.16 год. за № 4554370 реєстратором: П'ятнадцята київська державна нотаріальна контора, на підставі постанови АА 623534, 29.01.2007, ВДВС Деснянського району м. Києва, внесено обтяження: арешт нерухомого майна померлого спадкодавця ОСОБА_4 .
Як вбачається з матеріалів справи, з питанням звільнення майна з під арешту позивач звернувся до Деснянського районного Відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві і на звернення отримав лист від 17.01.2024 року в якому повідомляється, що при перевірці Автоматизованої системи виконавчих проваджень, у Відділі на виконанні перебувало виконавче провадження НОМЕР_3 про стягнення з ОСОБА_8 з примусового виконання виконавчого листа №2-5468 від 12.12.2006, на користь ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 20325,64 грн. Додатково поінформовано, що вказане виконавче провадження знищено, оскільки строк зберігання становить 3 роки, а тому оригінали документів ВП відсутні. Запропоновано звернутися до суду.
07.11.2024 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Міністерства юстиції України Кулініч Наталія Юріївна направила на адресу суду належним чином завірену копію спадкової справи № 17/2023 заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 .
З матеріалів спадкової справи встановлено, що згідно Свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Ватутінської районної Ради від 30 грудня 1999 року (розпорядження №5986) та зареєстрованого в Бюро 28.01.2000, за реєстровим № 5016 дійсно належить 1/5 ч. кв. АДРЕСА_2 .
Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Положеннями ст. 80 ЦПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно вимог ч.ч.1,5,6,7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до cт.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до положень статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно з ст.1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Пунктами 1,2 постанови №5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз'яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до ст.13 міжнародного правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.
На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені в ст.41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.
За ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
На сьогодні позивач має намір розпорядитися належним йому майном, проте через наявність арешту позбавлений можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.
Згідно із ч.2 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
Арешт майна має тимчасовий характер і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження Після припинення кримінальної процедури відповідне втручання фактично набуває свавільного характеру, й заінтересована особа розраховує на його припинення. Адже утвердження й забезпечення прав і свобод та надання людині ефективного засобу юридичного захисту від їх порушень з огляду на положення ст.3 Конституції України, ст. 13 Конвенції є головним обов'язком держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить до висновку про необхідність захисту його права шляхом скасування такого арешту, оскільки позовні вимоги засновані на законі та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5,6,10,263-265 ЦПК України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, суд -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , 3-тя особа - Деснянський відділ державної виконавчої служби в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Міністерства юстиції України Кулініч Наталія Юріївна про скасування арешту нерухомого майна - задовольнити.
Скасувати арешт майна ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ), накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія АА№848508 від 29 січня 2007 року Відділом державної виконавчої служби Деснянського району міста Києва та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис від 27.02.2007 за № 4554370 про арешт нерухомого майна, накладений на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві від 29.01.2007 року, реєстраційний номер обтяження №4554370.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: І.А. Галась