Справа № 713/406/25
Провадження №1-кс/713/71/25
іменем України
11.02.2025 м. Вижниця
Слідчий суддя Вижницького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вижниця клопотання начальника СД Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025263060000017 від 06.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 ч.4 КК України, -
Начальник СД Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 , звернувся в суд з клопотанням, погодженим прокурором Вижницької окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за у кримінальному провадженні №12025263060000017 від 06.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 ч.4 КК України.
Зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що 05.02.2025 року до Вижницького РВП надійшов рапорт працівника СРПП про те, що 05.02.2025 року близько 11-49 год. в м.Вижниця по вул. Кутській, 1, Вижницького району Чернівецької області під час несення служби на стаціонарному блок пості №3 Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області за порушення ПДР було зупинено а/м марки "IVECO 75 E17" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 який надав посвідчення водія серії НОМЕР_2 із ознаками підробки. (ЄО-5802 від 05.02.2025)
Відомості про вказаний факт 15.06.2023 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за №12025263060000017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 ч.4 КК України.
05.02.2025 року по АДРЕСА_2 , було проведено огляд місця події, під час якого було вилучено у ОСОБА_5 , посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 17.10.2008 року видане на ім'я ОСОБА_5 .
06.02.2025 року посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 17.10.2008 року, видане на ім'я ОСОБА_5 жителя АДРЕСА_1 з відкритими категоріями «В», «С», «С1», «ВЕ», «С1Е» та «СЕ»,, було визнано речовим доказом.
Крім цього відповідно до вимог категорії водійських прав та їх класифікація описана в Конвенції про дорожній рух від 8 листопада 1968 року (Відень). Віденська конвенція 1968 року передбачає, щоб відкрити категорії ВЕ,С1Е, СЕ, D1E, DE, потрібно мати водійський стаж на керування транспортним засобом основної категорії В, С, D, який становить більше 1 року, також пройти навчання в автошколі та скласти іспит, однак всі категорії які були відкриті ОСОБА_5 , в один і той самий день 17.10.2008 року, тобто без обов'язкового стажу водіння.
Враховуючи те, що посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 17.10.2008 року, видане на ім'я ОСОБА_5 жителя АДРЕСА_1 з відкритими категоріями «В», «С», «С1», «ВЕ», «С1Е» та «СЕ» є знаряддям вчинення даного кримінального правопорушення і з метою недопущення його відчуження є необхідність і в накладенні арешту на зазначене тимчасово вилучене майно шляхом заборони розпоряджатися будь-яким чином зазначеним майном та використовувати його як знаряддя вчинення кримінального правопорушення..
Не накладення арешту на посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 17.10.2008 року, видане на ім'я ОСОБА_5 жителя АДРЕСА_1 з відкритими категоріями «В», «С», «С1», «ВЕ», «С1Е» та «СЕ» фактично може призвести до її подальшого приховування, знищення, перетворення та відчуження.
Просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 17.10.2008 р.н., видане на ім'я ОСОБА_5 , жителя АДРЕСА_1 з відкритими категоріями «В», «С», «С1», «ВЕ», «С1Е» та «СЕ», що знаходиться при матеріалах кримінального провадження за №12025263060000017 від 06 лютого 2024 року, як тимчасово вилучене майно, шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження вищевказаним майном.
В судове засідання прокурор та дізнавач не з'явились. До початку судового засідання скерували заяви про розгляд клопотання у їх відсутність, просять задовольнити.
В судове засідання ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_6 не з'явились. До початку розгляду справи від ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд клопотання у їх відсутність, просить відмовити в задоволенні клопотання за необґрунтованістю. Заначив, що дізнавачем допущено невідповідність даних в клопотанні про арешт вилученого майна від 06 лютого 2025 року, а саме: в описовій частині клопотання зазначено, що відомості про даний факт було внесено до ЄРДР - 15.06.2023 року, в прохальній частині дізнавачем зазначено не рік видачі посвідчення водія, а рік народження. Зазначив, що посвідчення водія мають індивідуальний характер, містять в собі персональні дані, та не можуть бути, в силу своєї природи, відчужені, продані, передані в користування іншим особам, а тому вимоги про накладення арешту шляхом заборони відчуження та розпорядження водійським посвідченням є недоречною в даному випадку те не підлягає задоволенню. Зазначив, що працює водієм в Приватному підприємстві «Віктор і К», та має на утриманні трьох неповнолітніх дітей. Посвідчення водія використовує з 17.10.2008 року, яке отримав в порядку та на підставах, передбачених чинним законодавством. Зазначення в клопотанні про те, що посвідчення водія має ознаки підробки з підстав невідповідності із базою ІПНП є виключно припущенням представника слідчого органу.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор та дізнавач обґрунтовує свої доводи, заперечення, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
В ході розгляду клопотання встановлено, що 06.02.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №12025263060000017, про кримінальне правопорушення, передбачене ст.358 ч.4 КК України.
Згідно фабули: 05.02.2025 року до Вижницького РВП надійшов рапорт працівника СРПП про те, що 05.02.2025 року близько 11-49 год. в м.Вижниця по вул. Кутській, 1, Вижницького району Чернівецької області під час несення служби на стаціонарному блок пості №3 Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області за порушення ПДР було зупинено а/м марки "IVECO 75 E17" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 який надав посвідчення водія серії НОМЕР_2 із ознаками підробки. (ЄО-5802 від 05.02.2025).
З протоколу огляду місця події від 05.02.2025 року вбачається, що в м.Вижниця по вул. Кутській, 1, Чернівецької області, під час огляду місця події було вилучено у ОСОБА_5 , посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 17.10.2008 року, видане на ім'я ОСОБА_5 .
З копії посвідчення водія серії НОМЕР_3 вбачається, що посвідчення водія видане 17.10.2008 року на ім'я ОСОБА_5 .
Постановою начальника СД Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області від 06 лютого 2025 року вищевказане посвідчення водія, визнано речовим доказом.
Згідно з ч.1 ст. 40-1 КПК України, дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 167 КПК України визначено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно вимог ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, на підставі аналізу вказаних правових норм та досліджених доказів слід прийти до висновку про існування достатніх підстав та розумних підозр вважати, що вилучене посвідчення водія може бути доказом у кримінальному провадженні.
Прокурором та дізнавачем доведено, що незастосування арешту майна може призвести до його приховування чи відчуження, та наявність ризиків передбачених абзацом 2 ч.3 ст.170 КПК України.
Також слідчий суддя вважає, що прокурором та дізнавачем дотримано строки звернення із клопотанням про арешт майна до слідчого судді, визначені ч.5 ст.171 КПК України.
З метою забезпечення кримінального провадження, здійснення ефективного досудового розслідування, проведення експертних досліджень, вважаю наявними підстави, передбачені ст.170 КПК України для накладення арешту на посвідчення водія серії НОМЕР_3 , виданого 17.10.2008 року. Накладення арешту на це майно є розумним та співмірним з метою забезпечення завдань кримінального провадження порівняно із тимчасовим обмеженням прав власника.
Таким чином, на підставі досліджених доказів, клопотання дізнавача, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Посилання ОСОБА_5 про те, що описова частина клопотання містить неточності, а саме, що відомості про вказаний факт було внесено до ЄРДР 15.06.2023 року та в прохальній частині дізнавачем зазначено не рік видачі посвідчення водія, а рік народження, на думку слідчого судді є описками та не впливає на предмет та підстави накладення арешту на майно.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.132, 167, 170-173, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме:
Посвідчення водія серії НОМЕР_3 , яке видане 17.10.2008 року, на ім'я ОСОБА_5 , жителя АДРЕСА_1 з відкритими категоріями «В», «С», «С1», «ВЕ», «С1Е» та «СЕ», що знаходиться при матеріалах кримінального провадження за №12025263060000017 від 06 лютого 2025 року, шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження вищевказаним майном.
Ухвала про арешт майна виконується негайно дізнавачем, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7