Справа №705/6587/24
2-а/705/26/25
11 лютого 2025 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко В.Л., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , що подана через систему «Електронний суд» представником позивача - адвокатом Масловою Г.А. до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі. У позові позивач просить суд поновити позивачу ОСОБА_1 , процесуальний строк для звернення із адміністративним позовом до Уманського міськрайонного суду Черкаської області для оскарження постанови від 06 листопада 2024 року, серії АВ №00002485; скасувати постанову від 06 листопада 2024 року, серії АВ №00002485 за ч.2 ст.132-1 КУпАП на суму штрафу 17 000 грн. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ; провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст. 132-1 КУпАП- закрити. При цьому, у заяві про поновлення процесуального строку, позивач вказує на те, що постанова була надіслана на адресу позивачки за її фактичним місцем реєстрації у АДРЕСА_1 , проте вона останні два роки постійно проживає за адресою АДРЕСА_2 без офіційної зміни реєстрації місця проживання і вказану постанову було вкинуто до її поштової скриньки по офіційному місцю реєстрації, а так, як вона не часто навідується за вказаною адресою, листа із постановою вона фактично отримала 20 листопада 2024 року.
Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09.12.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
29.11.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов в якому з поміж іншого, заявлено клопотання про залишення позовних вимог без розгляду, у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду. У відзиві зазначають, що як вбачається з матеріалів справи постанова винесена 06.11.2024 та 07.11.2024 направлена рекомендованим листом №0610204381553 з повідомленням про вручення на поштову адресу позивача, яка внесена до державних реєстрів та вказана ним у позовній заяві. Постанову отримано 12 листопада 2024 року, що підтверджується відстеженням поштового відправлення із сайту Укрпошта. Укртрансбезпекою виконано всі законодавчо встановлені дії щодо направлення на адресу позивача оскаржуваної постанови. Строк оскаржуваної постанови сплив 23 листопада 2024 року, в той час як позивач звернувся до суду лише 27 листопада 2024 року. У свою чергу, позивачем не обгрунтовано та не надано жодного належного доказу, що унеможливило останню подати позовну заяву у встановлений адміністративним судочинством десятиденний термін з дня отримання нею постанови 12 листопада 2024 року.
15.01.2025 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій, з поміж іншого вказано, що відповідачем зазначається про відсутність підстав у позивача на
поновлення строку на оскарження вказаної постанови, зважаючи на те, що дана постанова була винесена відповідачем 06 листопада 2024 року, направлена на офіційну адресу місця реєстрації проживання позивача рекомендованим листом 07 листопада 2024 року, та отримана 12 листопада 2024 року. Вказана обставина спростовується тим фактом, що із додатків до відзиву до позовної заяви, а саме копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0610204381553 у графі «Розписка про одержання» міститься підпис особи ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 . Тобто фактично отримувачем поштового відправлення №0610204381553 була не позивач ОСОБА_1 , і як зазначалося у позовній заяві вона фактично два останні роки проживає за іншою адресою ніж фактична адреса місця реєстрації.
Дослідивши наявні матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.5 КАСУ кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Згідно із частиною першою статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (частина перша статті 120 КАС України).
Розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
Згідно з ч.3 ст.291 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Аналіз норм статті 289 КУпАП і частини третьої статті 291 КУпАП свідчить, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП, може бути оскаржена протягом десяти днів після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Аналогічна правова норма закріплена також у частині другій статті 286 КАС України, відповідно до приписів якої позовну заяву щодо оскарження рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Отже, при вирішенні питання дотримання чи пропуску строку звернення з позовом до суду щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, суди повинні з'ясувати дату отримання цієї постанови.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.01.2023 по справі № 380/14985/21 зазначив, що «поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з позовом.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущений; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування».
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи).
Представник позивача -адвокат Маслова Г.А. у позовній заяві стверджує, що постанова серії АВ №00002485 від 06.11.2024 була надіслана на адресу позивачки за її фактичним місцем реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 , проте позивач останні два роки постійно проживає за адресою АДРЕСА_2 без офіційної зміни реєстрації місця проживання. Вказану постанову було поміщено до поштової скриньки позивача по офіційному місцю реєстрації: АДРЕСА_1 , а так, як позивач не часто навідується за вказаною адресою, листа із постановою вона фактично отримала 20 листопада 2024 року.
Разом з тим, відповідачем постанова по справі про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимівідносно ОСОБА_1 було надіслано рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, через що не могло бути поміщено до поштової скриньки, як звичайний лист.
Представником відповідача надано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0610204381553 адресату ОСОБА_3 , поштова адреса: АДРЕСА_1 , в якому зазначено, що лист вручено 12.11.2024 ОСОБА_2 .
Позивач ОСОБА_1 не надала доказів її відсутності за місцем реєстрації, і як наслідок, неможливості отримання особисто копії постанови серії АВ №00002485 від 06.11.2024, винесену Головним спеціалістом відділу впровадження системи автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду контролю за безпекою на наземному транспорті Конаревою В.В.
При цьому слід зазначити, що представником позивача у позові та відповіді на відзив на позовну заяву також вказано місце проживання/ перебування позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Доказів проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2 суду не надано.
Разом з тим, Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, передбачають порядок вручення рекомендованих поштових відправлень.
У пункті 99 Правил зазначено: рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, … які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Оформлення цих поштових операцій визначено у пункті 105 Правил: для одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом одержувач повинен заповнити бланк повідомлення із зазначенням даних пред'явленого документа, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, найменування органу, який видав), дати одержання поштового відправлення, поштового переказу та розписатись. У разі одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, адресованих до запитання, на абонементну скриньку або за місцем роботи, а також коли адреса, зазначена на поштовому відправленні, поштовому переказі, не відповідає адресі місця реєстрації одержувача, крім даних про документ, що посвідчує особу, зазначається також адреса, за якою фактично проживає одержувач.
У пункті 106 Правил передбачено: під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.
Системний аналіз цитованого законодавства дозволяє суду стверджувати про те, що за змістом досліджених положень Правил №270 вручення поштового відправлення зумовлює необхідність ідентифікувати особу, якій поштове відправлення вручається.
Отже, жодних інших обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій позивачем не наведено, як і не було надано жодного належного доказу існування будь-яких перешкод у реалізації нею своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів.
Відтак суд робить висновок, що позивач звернулася з позовом до суду 27.11.2024, тобто поза межами встановленого законом 10-денного строку для звернення до суду.
Згідно ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на те, що при відкритті провадження у даній справі суд не вирішував питання про поновлення строку на звернення до суду із даним позовом, проте в ході розгляду справи суд встановив, що позов поданий з пропуском строку на оскарження постанови, причин,які б свідчили про об'єктивну неможливість чи перешкоди для звернення позивача до суду в межах строку на оскарження спірної постанови суд не встановив, відтак суд залишає позов без розгляду.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 171, 240, 256, 293, 294 КАС України
У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 , що подана через систему «Електронний суд» представником позивача - адвокатом Масловою Г.А. до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 299 цього Кодексу.
Суддя В.Л. Гудзенко