10.02.2025 Провадження по справі № 2/940/80/25
Справа № 940/1589/24
10 лютого 2025 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді: Косович Т.П.
при секретарі: Козуб І.С.
за участю адвоката: Порхун О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тетіївської міської ради про встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить встановити факт його постійного проживання разом із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 за однією адресою на час відкриття спадщини після її смерті.
Свої вимоги мотивує тим, що після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4937 га кадастровий номер: 3224687800:03:001:0012, яка розташована на території Теліжинецької сільської ради, яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 799247. Позивач претендує на зазначену спадщину як спадкоємець за законом, оскільки є сином померлої, та вважає, що спадщину прийняв фактично, так як до дня смерті матері вони проживали разом однією сім'єю за однією адресою в АДРЕСА_1 .
Звернувшись до нотаріуса з метою видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки документально факт прийняття спадщини підтвердити неможливо, так як на день смерті ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , в зв'язку з чим позивач не може реалізувати своїх спадкових прав.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Порхун О.П. позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про слухання справи у відсутності представника Тетіївської міської ради, просить суд прийняти рішення на підставі поданих доказів, не заперечуючи того факту, що позивач та його мати ОСОБА_2 проживали разом за однією адресою до дня смерті останньої.
Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суду пояснили, що позивач є рідним сином ОСОБА_2 та підтвердили те, що він на час смерті матері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав разом з останньою за однією адресою в АДРЕСА_1 , та здійснив її поховання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Теліжинці Білоцерківського району Київської області померла мати позивача ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 19.10.2021 року (а.с.-9), копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 від 11.11.1967 року (а.с.-8).
Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4937 га кадастровий номер: 3224687800:03:001:0012, яка розташована на території Теліжинецької сільської ради, яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 799247.( а.с.-13)
Мати позивача ОСОБА_2 до дня смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за зазначеною адресою разом із нею ніхто зареєстрований не був. (довідка Кашперівського старостинського округу Виконавчого комітету Тетіївської міської ради № 37 від 01.10.2024 року а.с.-12)
Позивач є спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_2 , інші спадкоємці відсутні. Спадкова справа до майна ОСОБА_2 згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 78608756 від 04.10.2024 року не заведена. (а.с.-21)
Проте, звернувшись до державного нотаріуса Тетіївської державної нотаріальної контори Давидової С.М. з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4937 га кадастровий номер: 3224687800:03:001:0012, яка розташована на території Теліжинецької сільської ради, позивач отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії через відсутність доказів фактичного прийняття спадщини (копія постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 985/02-31 від 04.10.2024 року а.с.-22), які позивач надати не може, оскільки він на час смерті матері був зареєстрований за адресою:АДРЕСА_2 .
Разом з тим, факт постійного проживання позивача разом із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за однією адресою на час відкриття спадщини після її смерті підтверджується зібраними у справі доказами, а саме поясненнями позивача та свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , в якому місцем смерті зазначено с. Теліжинці Білоцерківського району Київської області, (а.с.-9), копією лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , яке видано ОСОБА_1 (а.с.10), копіями квитанцій на оплату комунальних послуг позивачем, наданих споживачу ОСОБА_2 (а.с.-14-20)
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року, тощо.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У статті 1218 ЦК України зазначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (статті1220, 1222 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1 статті 1270 ЦК України).
За змістом частини 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Якщо проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Частина 3статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.
Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово (частина перша статті 29 ЦК України).
Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.
Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).
Відповідно до частини другої ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням того, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини проживання підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем.
Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 10.01.2019 року у справі № 484/747/17.
За змістом ч. 2ст. 315 ЦПК України у судовому засіданні можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі і досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки в суді знайшов своє підтвердження той факт, що ОСОБА_1 постійно проживав разом із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 за однією адресою на час відкриття спадщини після її смерті.
Керуючись ст.ст. 29, 1216-1223, 1261, 1268-1270 ЦК України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Тетіївської міської ради про встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 разом із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного рішення: 12 лютого 2025 року.
Суддя : Т.П.Косович.