Справа № 344/21880/24
Провадження № 2-а/344/28/25
11 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої Кіндратишин Л.Р.,
за участю секретаря судового засідання Грималюк Х.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Корнутія М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, Відділення поліції №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
05.12.2024 представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду із позовом до відповідачів, в якому просить : скасувати постанову серії ГГА №1621852 по справі про адміністративне правопорушення від 25 листопада 2024, винесену поліцейським відділення поліції №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області Кудла Євгеном Ігоровичем, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, провадження у такій справі закрити.
В обґрунтування позовних вимог, зокрема зазначено, що постанова є протиправною та підлягає скасуванню. У діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення. Постанова винесена працівником поліції з грубим порушенням встановленого порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення. Будь-яких відомостей, які б обґрунтовували, що виклик позивачем поліції був саме завідомо неправдивим, оскаржувана постанова не містить, як і не містить посилання на здобуті працівником поліції докази на підтвердження неправдивості виклику.
Щодо обставин, то зазначено, що позивач проживає за адресою АДРЕСА_1 разом з матір'ю, яка є особою похилого віку, хворіє і потребує постійного догляду. Для догляду за хворою матір'ю позивач запросив громадянку ОСОБА_2 , 2002 року народження, мешканку с. Угринів. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , знаходилась у квартирі позивача для здійснення догляду за хворою матір'ю позивача. Вона прийшла разом з її знайомим, здається ОСОБА_3 , позивач бачив його вперше та не заперечував проти його присутності у своїй квартирі. Ввечері 25.11.2024 ОСОБА_2 і її знайомий розпивали алкогольні напої, після цього позивач почув як знайомий ОСОБА_2 , почав домагатися від неї сексуальних стосунків. Позивач зробив зауваження « ОСОБА_3 », і запропонував йому покинути його квартиру. Але з боку « ОСОБА_3 » на адресу позивача були спрямовані погрози фізичного насильства у грубій нецензурній формі. Після неодноразових прохань покинути його квартиру, погрози фізичного насильства на адресу позивача з боку « ОСОБА_3 » тільки посилились і носили явну загрозу їх застосування, такі неправомірні дії продовжувались не менш години. ОСОБА_2 , злякалась дій і погроз « ОСОБА_3 » і закрилась в туалетній кімнаті. Після чого позивач, приблизно о 20 годині, зателефонував на телефон 102 для виклику поліції з ціллю припинення хуліганських дії з боку «Антона». Перед самим приїздом поліції «Антон» припинив свої хуліганські дії і покинув квартиру позивача. Коли приїхав наряд поліції і не побачив в квартирі ніяких проявів порушення громадського порядку і загроз застосування насилля до будь-кого, хоча позивач розповів про обставини подій, то відносно позивача було прийнято спірну постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ст.183 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
12.12.2024 - ухвалою головуючої судді позовну заяву залишено без руху.
27.12.2024- представником позивача усунуто недоліки.
06.01.2025 - ухвалою головуючої судді відкрито провадження у справі.
23.01.2025- від Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області надійшов відзив. У задоволенні позовних вимог представник відповідача просить відмовити повністю. В обґрунтування такого, зокрема зазначено, що 25.11.2024 АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонувавши на спецлінію «102» та повідомив, що у нього виник конфлікт із невідомою особою, хоча насправді цього факту не було.
Отримавши повідомлення на спецлінію «102» від ОСОБА_1 на вказану ним адресу, з метою відповідного та належного реагування на повідомлення, відправились працівники відділення поліції № 1 ( м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області. По приїзду працівниками поліції, на повідомлення ОСОБА_1 в ході розмови із останнім було встановлено, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння, іншої особи із якою ОСОБА_1 , як він вказує, що конфліктував працівниками поліції не виявлено та жодного конфлікту між позивачем та невідомою особою працівниками поліції не встановлено.
Після чого, ще раз таки в ході розмови встановлено всі обставини справи, встановлено відсутність факту вчинення неправомірних дій, щодо позивача, а також з'ясовано, що позивач здійснив завідомо неправдивий виклик поліції. Після чого поліцейським відділення поліції № 1 ( м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області проінформовано позивача про здійснення ним завідомо неправдивого виклику поліції. Було встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення яке передбачене ст. 183 КУпАП, а також поліцейським було роз'яснено позивачеві його права як громадянина України передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268, 289 КУпАП та відповідно до вимог ст. ст. 278, 279 КУпАП розглянуто та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ГГА № 1621852 від 25.11.2024 з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу 3400 грн.
Доводи позивача, що підставою для виклику працівників поліції стали дії невідомої особи на ім'я « ОСОБА_3 », є необґрунтованими та такими, що вводять суд в оману. Оскільки на відеозаписі з бодікамери ( на відео реєстраторі не викладено правильно дату) поліцейського жодного разу не зафіксовано, щоб позивач хоча б раз згадував про перебування в його квартирі особи на ім'я « ОСОБА_3 ». Натомість ОСОБА_1 повідомив, що в його квартирі перебувала дівчина яку звати « Тома», яка доглядала його маму та взяла в нього дві пачки сигарет та покинула приміщення. Цей факт прямо суперечить наведеним доводам у позовній заяві позивача.
Також на відео вбачається, що ОСОБА_1 особисто підтверджує той факт, що у нього не було приводу для виклику працівників поліції, що також підтверджує позивачем завідомо неправдивого виклику працівників поліції та вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ст. 183 КУпАП.
За таких обставини можна дійти висновку, що позиція позивача є помилковою та такою яка не відповідає дійсності та не може бути врахована судом при розгляді справи.
Позивач позовні вимоги підтримав, зокрема з мотивів та підстав, що викладені у позові. Позов просив задоволити. Додав, що його сигарети, які викрадено, є дороговартісними, одна пачка коштує 200 грн., викрали дві пачки. Розгляд справи поліцейськими за його участі відносно нього не проводився.
Представник відповідача щодо задоволення позову заперечив з мотивів, наведених у відзиві. У позові просив відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши вступне слово сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 1 ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
При цьому, КУпАП встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Тобто, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, перед складанням постанови та відібранням пояснень від правопорушника роз'яснити його права, надати можливість заявити та розглянути клопотання.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
За приписами ст.245 КУпАП одним із завдань провадження адміністративної справи закон визначає такі, як своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому, статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Приписами ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Аналіз наведених вище положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що вина особи повинна доводитись певними доказами.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 183 КУпАП передбачено, що за завідомо неправдивий виклик поліції наступає адміністративна відповідальність.
Тлумачення диспозиції ст. 183 КУпАП свідчить, що об'єктивна сторона даного правопорушення полягає у завідомо неправдивому виклику служби поліції. При цьому дії особи спрямовані саме на зрив нормальної роботи такої необхідної для суспільства служби як поліція. Особа викликає поліцію нібито для надання допомоги, знаючи наперед, що у цьому немає ніякої необхідності. Суб'єктивна сторона такого правопорушення характеризується наявністю прямого умислу: особа, повідомляючи певну інформацію поліції, усвідомлює, що вона є неправдивою і бажає даремного виїзду на місце виклику поліцейських.
За приписами ст. ст. 1, 2 Закону України «Про Національну поліцію України» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг, зокрема, у сфері охорони прав і свобод людини.
Відповідно до ст. 6 вказаного Закону поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Отже, в разі наявності факту чи з метою недопущення факту порушення прав та свобод особи від порушень і протиправних посягань, кожен має право звернутися до органу Національної поліції з метою захисту, а відповідний орган Національної поліції має обов'язок відреагувати на таке звернення і вжити визначених законодавством заходів для забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з постановою ГГА №1621852 по справі про адміністративне правопорушення від 25.11.2024, що складена поліцейським відділення поліції №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області старшим сержантом Кудлою Євгеном Ігоровичем, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 25.11.2024 у АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 зателефонував на гарячу лінію 102 та повідомив про конфлікт з невідомою особою, хоча вказаного конфлікту не було, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено штраф у сумі 3400 грн.
З оглянутого в судовому засіданні відеозапису з бодікамери поліцейського, час фіксування на якому не відповідає зазначеному в постанові, вбачається, що позивач повідомив працівникам поліції про те, що сусідка з іншого під'їзду, яка доглядає за його матір'ю - Тома, прийшла до його квартири, для надання допомоги хворій матері, після чого вкрала дві пачки сигарет, які є дороговартісними та покинула квартиру, місце її перебування йому не відоме.
Той, факт, що представник відповідача покликається на слова позивача «це не привід для виклику поліції», однак такі не стверджують про наявність в діях позивача умислу для виклику поліції. Разом з тим, таким передували, «я не знаю як боротись з цим, куди вона виїхала, вкрала цигарки, що були і просто поїхала в ночі. Це не привід для виклику поліції, але якщо ти так йдеш, то залиш мої речі».
Поліцейський проігнорував зазначену інформацію та, всупереч ст. 251, 280 КУпАП, не дослідив відповідних доказів.
З наданого відео не вбачається, що поліцейськими проводився розгляд справи відносно ОСОБА_1 , зокрема за ст. 183 КУпАП. Будь-яких доказів щодо проведення такого розгляду суду не надано, як і не наданого того, що оптувались інші особи, зокрема дівчина на яку вказував позивач. Позивач у судовому засіданні, зазначив, що розгляд справи за ст. 183 КУпАП відносно нього не проводився.
У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що при розгляді даної справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності прямого умислу в діяннях позивача на завідомо неправдивий виклик поліції, як обов'язкової ознаки суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а зазначив, що в силу принципу презумпції невинуватості, яка підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Отже, згідно принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку, що поліцейський при винесенні оскаржуваної постанови не виконав вимог, встановлених статтею 280 КУпАП. При наявності заперечень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності стосовно завідомо неправдивого виклику поліції, поліцейський не зібрав та не долучив до справи допустимих доказів, які підтверджують вчинення особою адміністративного правопорушення (в даному випадку доказів відсутності конфлікту між позивачем та зазначеною дівчиною; чи невідомою особою як зазначено у постанові, оскільки на відео взагалі не з'ясовувалось питання неправомірних дій невідомої особи). Таким чином, поліцейський діяв не у спосіб визначений законом, а оскаржувана постанова не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, внаслідок чого позовні вимоги про скасування постанови підлягають до задоволення.
Разом з тим, у вимогах до відповідача Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, слід відмовити через безпідставність, оскільки не встановлено порушення прав позивача вказаним органом чи його посадовою особою
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позов підлягає до задоволення, то судові витрати слід покласти на відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 121-3, 241-246, 286 КАС України,суд,-
Позов задоволити частково.
Скасувати постанову серія ГГА №1621852 по справі про адміністративне правопорушення від 25 листопада 2024, винесену поліцейським відділення поліції №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області Кудла Євгеном Ігоровичем, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, закривши провадження.
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області - відмовити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області,на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять ) гривень судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 ;
Відповідачі :
- Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області, ЄДРПОУ : 40108798, адреса : вул. Академіка Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ;
- Івано-Франківське районне управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, адреса : Бельведерська,32, м. Івано-Франківськ;
- Відділення поліції №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, вул. Кості Левицького,4, м. Тисмениця Івано-Франківський район.
Повне рішення - 11.02.2025.
Суддя
Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.