Справа№938/70/25
Провадження № 3/938/97/25
10 лютого 2025 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Джус Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ІНФОРМАЦІЯ_2
про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, місце народження: м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, місце проживання: АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого (згідно даних протоколу),
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
без участі особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , 11.12.2024 о 15год 10хв., в складі групи осіб, спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , вчинив спробу незаконного перетину державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України на напрямку 414 прикордонного знаку на відстані 4км. від лінії державного кордону на території Зеленської об'єднаної територіальної громади Верховинського району Івано-Франківської області на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де був виявлений прикордонним нарядом «Контрольний пост», тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП надійшли до суду 10.01.2025, та відповідно до положень ч.2 ст.277 КУпАП, були призначені до розгляду цього ж дня.
Оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання не з'явилась, з метою належного повідомлення її про дату, час та місце розгляду справи, забезпечення можливості реалізації нею свого права на захист, розгляд справи було відкладено на 10.02.2025.
В судове засідання 10.02.2025 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Виклик особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання здійснювався, шляхом направлення судової повістки на адресу його місця проживання, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка отримана ним 23.01.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки №0690284114350 та шляхом направлення судової повістки на мобільний номер телефону НОМЕР_1 , який зазначений особою, яка притягається до адміністративної відповідальності в заяві на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення, яка отримана ним 13.01.2025.
Окрім цього, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності було додатково повідомлено про дату та час судового засідання, шляхом розміщення на офіційному Web-сайті Судової Влади України оголошення про його виклик до Верховинського районного суду Івано-Франківської області на 10.02.2025.
Також, суд звертає увагу на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення, зі змістом якого ОСОБА_1 був ознайомлений, особисто, міститься запис про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться у приміщенні Верховинського районного суду.
Суд також приймає до уваги те, що відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
У своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року, суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно ч.1 ст.268 КУпАП законодавцем закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов'язковою.
З огляду на викладене, оскільки судом з достатньою мірою вжито заходів для надання ОСОБА_1 можливості надати свої аргументи під час слухання справи у суді, однак, він будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судові засідання, не з'явився, суд дійшов висновку, про можливість завершення розгляду справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до такого.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так відповідно до диспозиції ч.1 ст.204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Диспозицією ч.2 ст. 204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Об'єктивною стороною досліджуваного правопорушення, є перетин або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Суб'єктивна сторона незаконного перетинання державного кордону передбачає наявність прямого умислу, тобто виражається в навмисній формі вини, коли особа розуміє, що незаконно перетинає Державний кордон України, та бажає вчинити такі протиправні дії.
Відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
Згідно ст.12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про державний кордон України», з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.
Згідно із ч.1 ст.23 Закону України «Про державний кордон України», у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в'їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, використання повітряних суден, обліку та тримання на пристанях, причалах, базах для стоянки малих і спортивних суден і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року № 1199 «Про контрольовані прикордонні райони» Верховинський район Івано-Франківської області включено до переліку міст і районів, на території яких установлюються контрольовані прикордонні райони.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року №1147 «Про прикордонний режим», на виконання вимог Закону України «Про державний кордон України», встановлено вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.
Також вказаною постановою встановлено спеціальний прикордонний режим та заборону вільного в'їзду, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, не пов'язаних з обороною чи охороною державного кордону, в межах земельних ділянок шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів, які надано в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.
Відповідно до пп.7,8 Положення про прикордонний режим, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року №1147, громадяни України, іноземці та особи без громадянства в'їжджають, перебувають, проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства в'їжджають у контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в його межах на підставі документів, що посвідчують їх особу.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею ст.280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №150953 від 11.12.2024, згідно з яким 11.12.2024 о 15.10год, прикордонним нарядом «Контрольний пост» на напрямку 414 прикордонного знаку на відстані 4км. від лінії державного кордону на території Зеленської об'єднаної територіальної громади Верховинського району Івано-Франківської області на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » було виявлено гр. України ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за спробу незаконного перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст.ст.9,12 ЗУ "Про державний кордон України" від 04.11.1991.
Протокол складений уповноваженою на те особою із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП та підписаний уповноваженою особою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, без зауважень;
-письмовими поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , наданими ним 11.12.2024 при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, в яких він зазначив, що планував перетнути державний кордон України з Румунією, через гори. Оминав блокпости. Мета перетину - працевлаштування. На місцевості орієнтувався за допомогою карти. При собі мав паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
-світлокопією паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
За таких обставин, дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, а саме, у спробі незаконного перетину державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, групою осіб, доведена.
Згідно ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст.204-1 КУпАП, що на думку суду, буде відповідати завданням КУпАП та достатнє для виконання його мети: виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових адміністративних правопорушень.
З приводу додаткового покарання у виді конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, слід зазначити, що до матеріалів справи не долучено доказів, які б вказували на те, що у ОСОБА_1 такі було вилучено.
Окрім цього, у відповідності до положень ст.40-1 КпАП України, слід також стягнути з ОСОБА_1 судовий збір.
Керуючись ст.ст.9, 204-1, 245,247,251,252,280,283,284 КУпАП, суддя,
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605,60грн.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Роман ДЖУС