Справа № 507/2614/24
Провадження № 1-кп/507/10/2025
Номер рядка звіту 25
11.02.2025 рокуселище Любашівка
Любашівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любашівка Одеської області кримінальне провадження № 12024162360000059 від 10 лютого 2024 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Шайтанка Любашівського району Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, студента 3- го курсу Одеського морехідного фахового коледжу морського та рибопромислового флоту ім. Олексія Соляника, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
про обвинувачення у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4
потерпілий ОСОБА_5
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3
10 лютого 2024 року приблизно о 1 годині 20 хвилин, більш точного часу встановити в ході досудового розслідування не представилось можливим, ОСОБА_3 перебував біля приміщення бару «Уют» за адресою вулиця Незалежності, 103-А с. троїцьке Подільського району Одеської області та побачив, що між його знайомим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт, який переріс у бійку.
Надалі, в цей же день та час, ОСОБА_3 , з метою надання допомоги ОСОБА_6 , діючи з необережності, внаслідок злочинної самовпевненості, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, через активні дії потерпілого ОСОБА_5 , підійшов до останнього та двома ріками схопив його за верхній одяг, і різким рухом потягнув у сторону, в результаті чого потерпілий упав на землю та отримав тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому латеральної щиколотки правої нижньої кінцівки із задовільним співвідношенням відламків.
Тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому латеральної щиколотки правої нижньої кінцівки із задовільним співвідношенням відламків згідно п.2.2.2 та 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_3 спричинив потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження з необережності, за що передбачена відповідальність ст. 128 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав себе повністю, щиро розкаявся та розповів про обставини вчинення правопорушення, зокрема розповіла, що дійсно, 10 лютого 2024 року в нічний час він разом із своїм знайомим ОСОБА_7 знаходились біля бару «Уют». Між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт, який переріс у бійку. Він заступився за ОСОБА_8 , а саме взяв за одяг ОСОБА_5 та відштовхнув. ОСОБА_5 впав на землю і повідомив, що в нього болить нога. На слідуючий день, він приїхав до ОСОБА_5 та передав йому 30000 грн. на лікування. В скоєному кається, просила суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що дійсно йому були спричиненні тілесні ушкодження, однак в подальшому він примирився з обвинуваченим та просив не карати його суворо.
Обвинувачений окрім визнання своєї вини у скоєному злочині, повністю визнав кваліфікацію його дій, докази, на які посилався орган досудового розслідування.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд, з'ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз'яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст.349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів.
У зв'язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини в скоєні кримінального правопорушення, визнання ним кваліфікації його дій та доказів, на які посилався орган досудового розслідування, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються та дослідження зібраних у кримінальному провадженні доказів було обмежене допитом обвинуваченого, показання якого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються та дослідженням документів, що його характеризують. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій не має, а також йому зрозуміло, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за ст. 128 КК України - необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з положень ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно, проживає з матір'ю та двома братами, на обліку в лікаря психіатра не перебуває, не працює, студент, раніше не судимий.
Відповідно до ст.66 КК України, обставиною, які пом'якшує покарання ОСОБА_3 суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування заподіяних збитків.
Відповідно до ст.67 КК України, обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 не встановлено.
На підставі ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, всіх матеріалів справи, особи обвинуваченого, те, що він не працює, характеризується позитивно, навчається в коледжі, пом'якшуючих вину обставин, відсутність обставин, що обтяжують вину, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та йому можливо призначити покарання у виді громадських робіт, вважаючи таке покарання необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових правопорушень. Обмежень для призначення даного виду покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не встановлено.
Підстав для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - не має.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 370, 374-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України та призначити йому покарання за ст. 128 КК України - 200 (двісті) годин громадських робіт.
Речові докази по справі після вступу вироку в законні силу: DVD-R диск з відеозаписом з камери спостереження з бару «УЮТ», які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга на протязі 30 днів з моменту його проголошення до Одеського апеляційного суду через Любашівський районний суд Одеської області.
Копію вироку вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_5
Суддя: ОСОБА_1