Справа № 490/731/25
нп 2-о/490/138/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
10 лютого 2025 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересова особа - ОСОБА_2 , -
Адвокат Коренко Т.В., яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на ст.ст. 50-2, 50-3, 50-4, 50-5 та 50-6 ЦПК України, звернулася до суду з даною заявою, в якій, просила видати обмежувальний припис, яким вжити заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 строком на 6 місяців, що передбачено ст.ст. 350-1 - 350-8 ЦПК України.
Дана заява отримана суддею Черенковою Н.П. 03.02.2025 року.
Ухвалою судді від 03.02.2025 року дана заява залишена без руху та надано заявниці п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, шляхом подання заяви у новій редакції з наданням відповідних документів, а саме: до матеріалів заяви, на підтвердження права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна, не додано актуальної інформації щодо права власності; не долучено до матеріалів справи постанов про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення ним домашнього насильства; заявниці необхідно вказати чи не є в даному випадку це підставою для звернення до правоохоронних органів для відкриття кримінального провадження щодо погрози життю та здоров'я та погрози вбивством.
07.02.2025 року на адресу суду, через систему «Електронний суд» від представниці ОСОБА_1 - адвоката Коренко Т.В. надійшла заява про усунення недоліків, до якої додані копії Договору оренди найму житлового приміщення від 06.11.2023 та заяви про вчинення правопорушення.
Разом з тим, вимоги ухвали суду про залишення заяви без руху від 03.02.2025 року в повному обсязі так заявницею і не виконано, а саме: до матеріалів заяви, на підтвердження права власності на будинок АДРЕСА_1 не додано актуальної інформації щодо права власності ОСОБА_3 , що унеможливлює визначити підсудність згідно ст. 350-1 ЦПК України.
Крім того, ухвалою судді від 03.02.2025 року заява залишена без руху та надано заявниці п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, шляхом подання заяви у новій редакції з наданням відповідних документів, що представником заявниці не було зроблено.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права); застосувати аналогію закону.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За такого, оскільки заява подана без додержання вимог ст. ст. 350-4 ЦПК України, вона підлягає повторному залишенню без руху з наданням п'ятиденного строку з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Однак вказаний строк перевищує строк розгляду про видачу обмежувального припису, що є порушенням строків, в межах яких вчиняються процесуальні дії, передбаченні ч. 2 ст. 350-5 ЦПК України, згідно якої суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.
Суд акцентує увагу заявника на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Враховуючи зазначене, повернення заяви жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
Враховуючи вищевикладене, повернення заяви у відповідності до ст. 185 ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляє права заявниці на повторне звернення до суду із заявою.
За такого, керуючись вищевказаним дану заяву слід повернути заявниці, для усунення недоліків та повторного звернення до суду.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч.3 ст. 185 ЦПК України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересова особа - ОСОБА_2 - повернути заявниці.
Роз'яснити заявниці, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до безпосередньо Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк апеляційної скарги з дня складення ухвали.
Суддя Н.П. Черенкова