"06" лютого 2025 р.
Справа № 489/619/25
Провадження №2-с/489/18/25
про скасування судового наказу
06 лютого 2025 м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі судді Рум'янцевої Н.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 31 січня 2025 виданого за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення суми боргу за спожиту електричну енергію, в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1
встановив.
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, якою просить скасувати судовий наказ Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31 січня 2025 виданого за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення суми боргу за спожиту електричну енергію, в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 . Посилаючись на те, що вона не згодна із судовим наказом і заборгованістю, оскільки вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але не є власником зазначеної квартири та фактично не проживає в ній. Власником квартири є ОСОБА_2 , яка сплачує комунальні платежі.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Оцінивши викладені заявником обставини, судом встановлено, що між сторонами існує спір, а тому вважає, що доводи викладені боржником, потребують додаткового дослідження, що неможливо здійснити в рамках наказового провадження, з матеріалів та обставин даної справи вбачається, що між сторонами наявний спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження, а відтак заяву ОСОБА_1 слід задовольнити, а судовий наказ скасувати.
Керуючись ст. ст. 170, 171 ЦПК України, суд
ухвалив:
заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 31 січня 2025 виданого за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення суми боргу за спожиту електричну енергію, в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 - задовольнити.
Судовий наказ №2-н/489/176/25 (справа № 489/619/25) від 31 січня 2025, виданий Ленінським районним судом м. Миколаєва за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення суми боргу за спожиту електричну енергію, в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 скасувати.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Південна» право на звернення до суду з тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Рум'янцева