Справа № 944/582/25
Провадження №2/944/1018/25
про залишення позовної заяви без руху
10.02.2025 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Матвіїв І.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
Адвокат Кравчук П.І. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд визнати за позивачкою право власності на 1/2 частку об'єкта: Реєстраційний номер в ЄДЕССБ ІУ101240827198; Назва об'єкта: Будівництво житлового будинку в м.Новояворівськ Яворівського району Львівської області; Кадастровий номер земельної ділянки 4625810500:04:011:0069; Площа: 0.0979 га, Цільове призначення: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); Реєстраційний номер Ідентифікатора об'єкта будівництва 01.2354521.4993501.20240805.48.0000.53; Тип об'єкта Житловий будинок садибного типу; загальна площа 211,2 м кв.
Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру №1093083 від 05.02.2025, ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ознайомившись із позовними матеріалами на предмет відповідності їх нормам Цивільного процесуального кодексу України, які регулюють порядок дотримання заявником вимог щодо подачі та форми позовної заяви, суддя дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.
Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позовна заява ОСОБА_1 , вищевказаним вимогам процесуального закону не відповідає, оскільки в позові не зазначено: офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти учасників.
Відповідно до частини четвертої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України “Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Посилання ОСОБА_1 у позовній заяві на те, що від сплати судового збору вона звільнена як учасник бойових дій є безпідставним з таких підстав.
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
На підтвердження звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 надала копію військового квитка серії НОМЕР_1 .
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Частиною другою статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Таким чином, вирішуючи питання звільнення від сплати судового збору особи, яка є війьковослужбовцем, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12 та 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 р. у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та від 12.02.2020 р. у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).
Між тим, справа за заявою ОСОБА_1 не є справою про захист прав ветерана війни, передбачених статтями 12 та 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Тобто, справа не пов'язана із захистом порушених прав Ходонович С.Б. саме як військровослужбовця, а відтак ОСОБА_1 не є такою, що звільнена від сплати судового збору.
Жодних інших доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору позивачем надано не було.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору.
Оскільки суд не наділений повноваженнями відстрочити (звільнити) сплату судового збору без будь-яких достатніх правових підстав та, враховуючи, що відстрочення (звільнення) сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, приходжу до висновку про відмову у звільненні від сплати судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.2, 3 ст.185 Цивільного процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин, наведені недоліки позовної заяви виключають можливість відкриття провадження у справі, у зв'язку з чим позовну заяву слід залишити без руху, запропонувати у десятиденний строк з дня вручення копії ухвали усунути недоліки позовної заяви уточнити суб'єктний склад учасників справи.
На підставі викладеного та керуючись ст.175, 177, 185, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
В разі не усунення до встановленого терміну недоліків, зазначених в ухвалі, заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу з усіма додатками до неї.
Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ч.2 ст.353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І.М.Матвіїв