Справа № 462/20/25
Іменем України
10 лютого 2025 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Постигач О.Б., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого директором ТзОВ «Фаст Фуд Франчайзинг Груп», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 3 ст. 41 КУпАП,
ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, виявлене 20.11.2024 під час проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі перевірки на предмет дотримання вимог законодавства про працю у ТзОВ «Фаст Фуд Франчайзинг Груп», відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 41 КУпАП, а саме під час проведення позапланового заходу державного контролю у формі перевірки встановлено, що у ТзОВ «Фаст Фуд Франчайзинг Груп» має місце порушення вимог ч. 1 ст. 21, ч. 4 ст. 24 КЗпП України, що полягає у фактичному допуску працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , особи 1 (жіночої статі, що відмовилась себе ідентифікувати), ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Генеральний директор ТзОВ «Фаст Фуд Франчайзинг Груп» ОСОБА_1 на вимогу про надання документів №ЗХ/ЛВ/34869/264/НД від 19.11.2024, не надав жодних підтверджуючих документів щодо укладення трудових договорів або інших договорів, передбачених законодавством України, які б свідчили про оформлення трудових відносин з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , особою 1 (жіночої статі, що відмовилась себе ідентифікувати), ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_13 .
У суд ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими відправленнями, причини неявки не повідомив.
Згідно ст. 38 КУпАП встановлено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п'ятій цієї статті.
З огляду на те, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та повідомленим про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться в Залізничному районному суді м. Львова, про що свідчить його особистий підпис у протоколі, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст.38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року наголосив, що «сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством ( стаття 1 КУпАП). Тим більше, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.41 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Таким чином, у порядку ст. 268 КУпАП у зв'язку з наявністю достатніх даних про повідомлення ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 статті 41 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства.
Розглянувши представлені матеріали, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення №ЗХ/ЛВ/34869/264/П/ПТ від 16.12.2024, акт Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці №ЗХ/ЛВ/34869/264 від 20.11.2024, наказ ТзОВ «Фаст Фуд Франчайзинг Груп» №4 від 21.01.2024 про прийняття, фотознімки та відеозапис з нагрудних камер інспекторів, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП.
Доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 суду не надано.
За таких обставин, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає, що на нього має бути накладено стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, 41, 283, 284 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП, та накласти на нього штраф у розмірі 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн судового збору.
Роз'яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч.2 ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанову може бути оскаржено протягом 10-ти днів до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова з дня винесення постанови.
Суддя: Постигач О.Б.
Оригінал постанови