Справа № 462/9062/24
Іменем України
10 лютого 2025 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Постигач О.Б., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП
ОСОБА_1 20.11.2024 о 20:30 год у м. Львові на площі Двірцевій, 1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1 , із явними ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей, тремтіння пальців рук, блідність шкірного покриву обличчя). Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі у лікаря нарколога водій відмовився.
У суд ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими відправленнями, довідкою про доставку SMS та телефонограмою, причини неявки не повідомив.
З огляду на те, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та повідомленим про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться в Залізничному районному суді м. Львова, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст.38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року наголосив, що «сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством ( стаття 1 КУпАП). Тим більше, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Таким чином, у порядку ст. 268 КУпАП у зв'язку з наявністю достатніх даних про повідомлення ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Оглянувши відеозаписи з нагрудних камер спостереження працівників поліції, дослідивши матеріали справи, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №178425 від 20.11.2024, рапорт від 20.11.2024, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.11.2024, вважаю, що в діяхОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
Згідно ч.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір 0,2 прожиткового мінімуму працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.40-1, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн судового збору.
Роз'яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч.2 ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанову може бути оскаржено протягом 10-ти днів до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова з дня винесення постанови.
Суддя Постигач О.Б.
Оригінал постанови