Справа №443/2284/24
Провадження №2/443/183/25
судового засідання
10 лютого 2025 року Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді - Сливки С.І.
за участю секретаря - Кушнір М.І.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Жидачеві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства«Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
В провадженні Жидачівського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом Акціонерного товариства«Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Ухвалою від 15.01.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, викликом сторін у судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, згідно змісту позовної заяви представник позивач просить розглянути справу без участі їхнього представника.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, подала заяву, згідно якої просить відкласти судове засідання для надання часу мирного врегулювання спору, а також для подання додаткових доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований ЦПК України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, зокрема, щодо юрисдикції та інших.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно п.п. 1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день звернення до суду становить 3028,00 грн. і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).
Як вбачається із змісту позовної заяви, представник позивач просить стягнути з відповідача в користь позивача суму заборгованості:
за кредитним договором №1001741089101 від 24.11.2020 року в розмірі 45200,27 грн.;
за кредитним договором №2001825736201 від 27.02.2021 року в розмірі 37189,24 грн,;
за кредитним договором №1002058802801 від 28.12.2021 року в розмірі 79342,09 грн.
Загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитними договорами становить 161731,60 грн.
.
Таким чином, позовна заява містить три самостійні позовні вимоги майнового характеру, з різними предметами спору (різними договорами).
Оскільки позов до суду поданого в електронній формі, судовий збір становить 2422,40 грн. із застосуванням коефіцієнту 0,8.
Одночасно, як видно із долученої платіжної інструкції №438 від 11.12.2024, позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір за одну вимогу майнового характеру у розмірі 2422,40 грн.
При цьому, як вбачається із змісту позовної заяви представник позивача просить об'єднати вищевказані позовні вимоги в одне провадження, посилаючись на ст.188 ЦПК України.
Так, відповідно до статті 188 ЦПК України, визначено підстави та порядок об'єднання позовних вимог. Зокрема, згідно з частиною першою цієї статті в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Тобто, об'єднані в одне провадження можуть бути декілька позовних вимог, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших, тобто є похідними.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються пов'язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.
Метою об'єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання непов'язаних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Під вимогою розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача стосовно предмету спору. Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
З наведеного вбачається, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №911/414/18, постановах Верховного Суду від 22.04.2019 року у справі № 914/2191/18, від 02.12.2020 року у справі № 908/420/20.
Так, позовні вимоги позивача за даним позовом ґрунтуються на окремих договорах.
Як встановлено судом, підставами виникнення спірних правовідносин сторін у даній справі є три окремі кредитні договори, кожен із яких (незважаючи на однаковий суб'єктний склад) породжує різні взаємні права та обов'язки, що обумовлено відмінністю в умовах договорів (суми кредиту, розміру відсотків за користування кредитними коштами, а також строків їх повернення).
Вказаний висновок суду узгоджується з позицією Об'єднаної палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/7186/19.
Так, об'єднана палата дійшла висновку, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори, договори забезпечення тощо).
Згідно з положеннями п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання позовної заяви, яка містить три самостійні позовні вимоги майнового характеру становить (2422,40 + 2422,40 + 2422,40 = 7267,20) у розмірі 7267,20 грн., а відтак позивачу слід доплатити судовий збір за дві самостійні позовні вимоги, у розмірі 4844,80 грн. (7267,20 грн. - 2422,40 грн. = 4844,80 грн.).
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
За таких підстав, після відкриття провадження у справі, встановивши, що заяву про уточнення позовних вимог подано без додержання вимог, викладених у ст.177 ЦПК України, суд у відповідності до ч. 11 ст.187 ЦПК України залишає позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись ст.ст.136, 177, 187 ЦПК України, суд
Позовну заяву Акціонерного товариства«Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю п'ять днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.
Запропонувати позивачу в установлений строк виправити зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви.
В разі не усунення виявлених недоліків позовної заяви у строк, визначений судом, заява залишається без розгляду.
Відкласти судове засідання на 25 лютого 2025 року о 11.30 год.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.І. Сливка