Єдиний унікальний номер №943/2877/24
Провадження № 1-кп/943/79/2025
10 лютого 2025 року
Буський районний суд Львівської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
неповнолітньїо особи
відносно якої застосовуються примусові
заходи виховного характеру ОСОБА_4
його захисника ОСОБА_5
законного представника ОСОБА_6
інспектора ювенальної превенції ОСОБА_7
представника служби у справах дітей ОСОБА_8
психолога ОСОБА_9
потерпілого ОСОБА_10
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Буськ клопотання прокурора Буського відділу Золочівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024142170000100 від 27.11.2024 року відносно
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Петричі Золочівського району (колишнього Буського) Львівської області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, студента 2-го курсу ДПТНЗ «Червоненське вище професійне училище», жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру (в порядку ч.1 ст. 497 КПК України, ч.1 ст. 97 КК України)за вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст.125 КК України
24 листопада 2024 року, приблизно о 20.30 год, неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на ділянці вулиці Центральної, що в с.Острівчик-Пильний Золочівського району Львівської області, діючи з прямим умислом спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, під час раптово виниклого конфлікту із ОСОБА_10 , умисно наніс останньому декілька ударів кулаком правої руки в ділянку обличчя, внаслідок чого потерпілий, не втримавши рівноваги, впав на землю, на спину.
Після цього, ОСОБА_4 , реалізуючи свій умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, підійшов до ОСОБА_10 , в той час, коли останній перебував у вказаному положенні на спині та, діючи умисно, наніс йому декілька ударів кулаками обох рук в ділянку обличчя, внаслідок чого в сукупності заподіяв потерпілому ОСОБА_10 , одне садно біля зовнішнього кута правого ока, один синець в правій навколоорбітальній ділянці, один синець в лівій навколо орбітальній ділянці, один синець в ділянці перенісся по центрі, один синець із раною в ділянці кайми верхньої губи справа, перелом носової кістки зі зміщенням відламків, які, згідно висновку експерта, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, нанесення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
В судовому засіданні прокурор своє клопотання підтримала, зазначивши, що неповнолітній вперше вчинив кримінальний проступок, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, щиро кається, раніше не судимий, тому його виправлення можливе без застосування покарання і він може бути з цих підстав звільнений від кримінальної відповідальності та до нього необхідно застосувати примусові заходи виховного характеру у виді передачі під нагляд матері.
Неповнолітній ОСОБА_4 , його захисник ОСОБА_5 , законний представник ОСОБА_6 , представник органу опіки і піклування ОСОБА_8 , інспектор ювінальної провенції ОСОБА_7 , психолог ОСОБА_9 не заперечували проти задоволення клопотання та звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності.
При цьому ОСОБА_4 повністю визнав свою провину, пояснив, що 24 листопада 2024 року близько 20.30 год, перебуваючи на ділянці вулиці Центральної, що в с.Острівчик-Пильний Золочівського району Львівської області, під час раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_10 , наніс останньому близько десяти ударів кулаками обох рук в ділянку обличчя. Після того, як ОСОБА_10 впав на землю на спину, підійшов до нього, заподіяв ще декілька ударів кулаками по обличчю останнього. Шкодує за вчиненим.
Законний представник ОСОБА_6 підтвердила, що здатна здійснювати батьківський контроль за поведінкою сина.
Потерпілий ОСОБА_10 проти задоволення клопотання не заперечив, крім того, вказав, що претензій до ОСОБА_4 , не має.
Окрім визнання вини ОСОБА_4 , його вина у вчиненні даного проступку підтверджується наступними доказами дослідженими в судовому засіданні:
-Витягом з ЄРДР (а.с. 1);
-Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення (а.с. 3-4);
-Висновком експерта № 66/2024 (а.с. 18);
-Постановою про залучення законного представника ОСОБА_6 (а.с. 29-30);
-Протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_10 (а.с. 92-95);
-Характеризуючими даними ОСОБА_4 (а.с. 53-72);
-Показаннями потерпілого ОСОБА_10 , який повідомив суд, про те, що 24 листопада 2024 року близько 20.30 год на ділянці вулиці Центральної, що в с.Острівчик-Пильний Золочівського району Львівської області, під час раптово виниклого словесного конфлікту, ОСОБА_4 наніс йому удари кулаками в ділянку обличчя, від яких потерпілий втратив рівновагу, впав на спину, а ОСОБА_4 підійшовши до нього, наніс ще кілька ударів руками в обличчя. Внаслідок чого, отримав множинні синці на обличчі та перелом носової кістки.
Заслухавши прокурора, думку учасників судового розгляду, дослідивши додані до клопотання матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1ст.497 КПК України, якщо під час досудового розслідування прокурор дійде висновку про можливість виправлення неповнолітнього, який обвинувачується у вчиненні вперше кримінального проступку, необережного нетяжкого злочину без застосування кримінального покарання, він складає клопотання про застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру і надсилає його до суду.
Відповідно до ст. 97 КК України, неповнолітнього, який вперше вчинив кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу. У разі ухилення неповнолітнього, що вчинив кримінальне правопорушення, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру ці заходи скасовуються і він притягується до кримінальної відповідальності.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст.105 КК України до неповнолітнього може бути застосовано примусові заходи виховного характеру у виді передачі неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх замінюють.
Частиною 3 статті 105 КК України передбачено, що тривалість заходів виховного характеру, передбачених пунктами 2 та 3 частини другої цієї статті, встановлюється судом, який їх призначає.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 15 травня 2006 року «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» передбачено, що відповідно до чинного законодавства примусові заходи виховного характеру можна застосовувати до особи, яка у віці від 14 до 18 років учинила злочин невеликої або середньої тяжкості, а також до особи, котра у період від 11 років до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що має ознаки дії чи бездіяльності, передбачених Особливою частиною Кримінального кодексу України.
Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 15 травня 2006 року «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» передбачено, що строк нагляду, передбаченого п.3 ч.2 ст.105 КК України, суд встановлює з урахуванням конкретних обставин справи та мети виправлення неповнолітнього.
Примусові заходи виховного характеру, зокрема, застосовують:
- у разі постановлення судом рішення про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1ст. 97 КК України;
- до особи, котра до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння (ч. 2 ст. 97 КК України);
- при звільненні неповнолітнього від покарання відповідно до ч. 1ст. 105 КК України.
Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 15 травня 2006 року «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» передбачено, що неповнолітнього можна передати під нагляд батьків. При цьому, вони мають бути спроможні здійснювати виховний вплив на неповнолітнього, постійно й належним чином контролювати його поведінку та зобов'язані це робити.
Судом встановлено, та це підтверджується дослідженими матеріалами кримінального провадження, що ОСОБА_4 дійсно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, що згідно ст. 12 КК України, відноситься до кримінальних проступків, та матеріали кримінального провадження не містять жодних відомостей про скоєння неповнолітнім іншого кримінального правопорушення або завдання ним потерпілому інших, ніж зазначено у висновку судово-медичної експертизи тілесних ушкоджень.
За наведеного та беручи до уваги дані про особу неповнолітнього ОСОБА_4 , зокрема, його позитивну характеристику з місця проживання, посередню з місяця навчання, його ставлення до вчиненого, згоду на застосування таких заходів з боку неповнолітнього та його матері, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без застосування покарання, та про необхідність застосування щодо нього примусових заходів виховного характеру у виді його передачі під нагляд матері із звільненням від кримінальної відповідальності.
На переконання суду, мати неповнолітнього ОСОБА_6 цілком здатна здійснювати належний контроль за поведінкою сина, тому саме їй слід передати неповнолітнього під нагляд та застосування такого примусового заходу спроможне здійснити виховний вплив на неповнолітнього.
Зважаючи на особу ОСОБА_4 , суд приходить до переконання, що тривалість вказаного заходу виховного характеру має становити один рік.
Згідно п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Оскільки неповнолітній звільняється від кримінальної відповідальності, то, відповідно до п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України, кримінальне провадження підлягає закриттю судом.
Керуючись ст.ст. 284, 285, 286, 288, 497 КПК України, ст.ст. 97, 105 КК України, суд -
ухвалив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Неповнолітнього ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України звільнити, застосувавши щодо нього примусові заходи виховного характеру у виді передачі неповнолітнього під нагляд матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительці АДРЕСА_1 , терміном на один рік.
Кримінальне провадження №12024142170000100 від 27.11.2024 року за ознаками ч. 2 ст.125 КК України відносно ОСОБА_11 - закрити.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1