Справа № 128/452/25
Іменем України
11 лютого 2025 року місто Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Карпінська Ю.Ф., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
29.01.2025 о 15 год 00 хв в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , а саме: погрози та образи, чим міг заподіяти шкоду психологічному здоров'ю.
В судовому засіданні 11.02.2025 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 зазначив, що захисника не потребує, вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, визнає у повному обсязі при обставинах, викладених у протоколі, розкаюється у вчиненому, просить обмежитися мінімальним стягненням.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , оглянувши матеріали справи, доходжу такого висновку.
Згідно із статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, в тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Дослідивши адміністративний матеріал та оцінивши докази у їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджена у повній мірі письмовими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №151993 від 29.01.2025; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 29.01.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; довідкою-характеристикою ОСОБА_1 від 29.01.2025 №17, а також поясненнями ОСОБА_1 у судовому засіданні.
На підставі вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, обставини його вчинення, дані про його особу, щире каяття останнього, вважаю з метою його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчинення як ним, так й іншими особами нових правопорушень, можливим застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, визначеного санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і саме такий вид стягнення буде необхідним та достатнім для виправлення скоєного ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначається станом на 1 січня календарного року. Тому зі ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 605 грн 60 коп.
Керуючись ст.ст. 40-1, 173-2, 284, 294 КУпАП, суддя -
Визнати винуватим ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн 00 коп., в дохід держави.
Стягнути зі ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.