Справа № 347/2695/24
Провадження № 2/347/139/25
(Заочне)
05 лютого 2025 року м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді: Кіцули Ю. С.,
за участю:
секретаря с/з Сумарука І.П.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів, та зміну розміру аліментів
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач звернувся в суд з вищевказаним позовом. В обґрунтування позову, покликався на те, що на підставі судового наказу виданого Косівським районним судом від 22.04.2024р., який набрав законної сили 22.04.2024р. з позивача, на користь відповідача ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/2 частини всіх видів доходів щомісячно, починаючи з 11.04.2024р. до повноліття дітей. Даний наказ не звернуто до виконання.
Відповідач на початку лютого 2024р. виїхала в Російську Федерацію на роботу. При цьому, самовільно, без дозволу та погодження з позивачем, вивезла до країни - агресора двох молодших дітей: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Старша дочка сторін ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з позивачем по місцю проживання останнього, і ніколи не проживала разом з відповідачем.
Таким чином, відповідач не має правових підстав для стягнення аліментів на утримання трьох дітей в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку позивача, а натомість має право на стягнення аліментів в розмірі 1/3 частини, з врахуванням того, що одна дитина проживає і перебуває на повному вихованні і утриманні позивача.
Факт проживання та реєстрації старшої дочки ОСОБА_7 з батьком підтверджується письмовими доказами, а також показаннями свідків.
А відтак, позивач просив його позов задовольнити в повному обсязі, та ухвалити рішення яким звільнити його від сплати аліментів на утримання старшої дочки ОСОБА_3 , та змінити розмір аліментів, що стягуються з нього, на підставі судового наказу, щодо двох молодших дітей, та стягувати з нього аліменти на утримання двох малолітніх дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку.
Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву. Однак відповідач своїм правом на подання відзиву не скористалася.
Позиція учасників в судовому засіданні.
В судовому засіданні позивач та його представник висловили доводи аналогічні письмовій позовній заяві. Додатково позивач ствердив, що старша дочка ОСОБА_7 , з часу свого народження проживає разом із ним. Він її повністю утримує, та оплачує навчання в університеті. Відповідач виїхала за кордон та забрала з собою двох молодших дітей. Позивач ОСОБА_8 жодного спілкування з відповідачем не підтримує. Натомість йому відомо, що його старша дочка спілкується з матір'ю. Позивач та його представник просили позов задовольнити в повному обсязі, вважали, що відсутні підстави для стягнення з нього аліментів на утримання старшої дочки, оскільки вона перебуває на його утриманні, в той же час, він не заперечує щодо стягнення з нього аліментів на менших дітей, однак в меншому розмірі.
Свідок ОСОБА_3 , ствердила, що є дочкою позивача та відповідача. На даний час навчається в Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника, на юридичному факультеті. Оплату за навчання здійснює її батько, і він повністю її утримує. Мати ОСОБА_3 виїхала за кордон, в РФ, з двома молодшими дітьми. Свідок підтримує спілкування з матір'ю, в телефонному режимі, та запитувала її навіщо та зверталася з судовим наказом про стягнення аліментів. Однак мати їй повідомила, що якщо батько буде сплачувати аліменти, то вона обов'язково їй перерахує суму аліментів, яка належить саме їй ( ОСОБА_7 ).
Свідок ОСОБА_9 ствердив, що є родичем позивача. Йому відомо, що всі діти проживали разом із позивачем. Однак в подальшому відповідач ОСОБА_10 виїхала з двома меншими дітьми за кордон. В той же час, старша дочка ОСОБА_11 , весь час проживає разом з батьком, і знаходиться на його повному утриманні. Вона навчається в університеті, оплату за навчання в якому, також здійснює батько.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засідання ствердила, що сім'ю позивача знає давно. Позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають троє дітей. В подальшому відповідач забрала двох менших дітей та виїхала в РФ. Старша дочка весь час, з маленької проживає разом з батьком, та знаходиться на його утриманні, оскільки саме він забезпечує її всім необхідним, купляє речі, харчування, лікування, та оплачує її навчання.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 22.11.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 24.12.2024 року.
24.12.2024 року розгляд справи відкладено у зв'язку з перебуванням головуючої судді у відпустці на 03.02.2025 року.
03.02.2025 року судом розпочато судове засідання, та оголошено перерву до 05.02.2025 року.
05.02.2025 року в судове засідання сторони не з'явилися, однак 05.02.2025 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі.
Відповідач, була належним чином повідомлена, однак в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомляла. Клопотань про відкладення розгляду справ чи розгляд справи без участі, не подавала. В матеріалах справи також наявна заява про ознайомлення представника відповідача з матеріалами справи.
Враховуючи той факт, що відповідач була належним чином повідомлена про розгляд справи, однак в судове засідання не з'явилася, відзиву на позовну заяву не подавала, а сторона позивача не заперечувала, щодо ухвалення заочного рішення, суд без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до журналу судового засідання, ухвалив провести заочний розгляд справи з урахуванням положень ст. 280 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, показання свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народився та зареєстрований в с. Пістинь, Косівського району, Івано-Франківської області, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 виданого Косівським РВ УМВС України в Івано-Франківській області від 27.04.2002 року (а.с.8-10).
Згідно копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 01.09.2014 року, серії НОМЕР_3 від 01.02.2007 року та серії НОМЕР_4 від 12.01.2012 року виданих виконавчим комітетом Романковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області - сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12, 13, 14).
Копією судового наказу Косівського районного суду від 22.04.2024 року підтверджується, що з позивача ОСОБА_1 , як батька неповнолітніх дітей, присуджено стягувати аліменти на користь ОСОБА_3 (відповідача) на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/2 половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення повноліття (а.с.15-16).
Відповідно до копії довідки за №278 від 23.05.2024 року виданої старостою Пістинського старостинського округу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрований в с.Пістинь, Косівського району, Івано-Франківської області. Разом з ним зареєстровані: дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.17), що також підтверджується копією Акта обстеження матеріально-побутових умов життя від 23.05.2024 року (а.с.18).
А згідно копії акта обстеження виданого 13.11.2024 року старостою Пістинського старостинського округу, при проведенні обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_1 , встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 . Разом із ним проживає його дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є студентом 1 курсу Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника (а.с.19).
Згідно копії посвідчення №46 виданого 04.04.2023 року Благодійною організацією «Благодійний фонд «Україна незламна», позивач ОСОБА_1 надає волонтерську допомогу та має права і обов?язки відповідно до Закону України «Про волонтерську діяльність» (а.с.20).
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наміром позивача припинити стягнення з нього аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , яка проживає з позивачем, та у зв'язку з цим зміни розміру аліментів щодо інших двох дітей.
Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування, та оцінка суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Щодо припинення/звільнення від сплати аліментів.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Сімейного кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III (далі Закон № 2402-III) та Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Так, утримання дітей до досягнення ними повноліття є обов'язком батьків (стаття 51 Конституції України).
Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
Частинами першою-третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У частині першій статті 10 СК України зазначено, що якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).
Відповідно до ч.4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Зазначена норма не визначає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому ними можуть бути будь які обставини, що з урахуванням інтересів дитини змінюють обов'язок щодо сплати цих платежів.
Відповідно до положень статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Сімейне законодавство України не містить підстав для припинення стягнення аліментів, за рішенням суду, яке набрало законної сили, однак за аналогією права для врегулювання такого роду правовідносин можуть бути застосовані норми частини четвертої статті 273 ЦПК України.
Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, встановлено, що сторони є батьками трьох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження.
На підставі судового наказу виданого Косівським районним судом 22.04.2024 року, з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей в розмірі 1/2 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення ОСОБА_3 повноліття, після чого стягувати аліменти на утримання інших дітей за вирахуванням тієї рівної частки, що припала на дитину, яка досягла повноліття.
В той же час, згідно письмових доказів в матеріалах справи, показань свідків та ОСОБА_3 (на утримання якої стягуються аліменти) встановлено, що дочка сторін ОСОБА_3 зареєстрована та проживає разом із батьком ОСОБА_1 , та знаходиться на його утриманні.
Як зазначено в Постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі №596/826/21-ц щодо звільнення від сплати аліментів, з урахуванням предмета цієї категорії спорів (припинення стягнення аліментів на утримання дитини, звільнення від сплати заборгованості), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема, з одержувачем аліментів чи з їх платником. Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір'ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина.
Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другої статті 197 Сімейного кодексу України може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини.
Висновки щодо застосування указаних норм матеріального права викладені у постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 477/1165/20, від 03 лютого 2021 року у справі № 125/2525/18, від 26 грудня 2019 року у справі № 219/6287/17, від 26 вересня 2019 року у справі № 760/32225/18, від 27 лютого 2019 року у справі № 307/1186/17.
Отже враховуючи доводи позивача, а також те, що дочка сторін ОСОБА_4 зареєстрована та проживає разом із батьком-позивачем, суд доходить переконання, що доводи позивача є обґрунтованими, та підлягають до задоволення.
Щодо моменту припинення/звільнення від сплати аліментів.
Позивачем при поданні позову до суду, зазначено вимогу про звільнення його від сплати аліментів з 11.04.2024 року (дати коли відповідач зверталася із заявою про видачу судового наказу). Однак, на підтвердження факту реєстрації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (дочки позивача) з позивачем, останній надав довідку Пістинського старостинського округу №278 від 23.05.2024 року, в якій серед іншого зазначено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована в с. Пістинь, Косівського району, Івано-Франківської області разом із позивачем ОСОБА_1 . Однак, надаючи оцінку вказаній довідці, суд звертає увагу, що в ній жодним чином не міститься інформації, про те, що дочка ОСОБА_7 була зареєстрована станом на 11.04.2024 року (дати коли відповідач зверталася з заявою про видачу судового наказу).
Водночас, враховуючи те, що факт реєстрації дочки ОСОБА_4 з позивачем підтверджується, то суд бере до уваги дату видачі довідки 23.05.2024 року, і саме з вказаної дати слід звільнити позивача від сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Щодо вимоги позивача про зміну розміру аліментів на двох молодших дітей.
Так, суд враховує той факт, що відповідач ОСОБА_3 раніше зверталася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання трьох неповнолітніх дітей в розмірі 1/2 частини всіх видів доходів щомісячно, починаючи з 11.04.2024р. до повноліття дітей.
В даному спорі, судом встановлено, що одна із трьох дітей, зареєстрована та проживає разом із батьком-позивачем, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача аліментів на трьох дітей.
Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві просив змінити розмір аліментів, який стягується на з нього на двох неповнолітніх дітей з 1/2 на 1/3 частину всіх видів заробітку.
Відповідач, була ознайомлена з позовними вимогами, своїх заперечень щодо позову не надала.
Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України» при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд доходить переконання що вимога ОСОБА_1 в цій частині підлягає до задоволення частково, і аліменти в новому розмірі слід стягувати з часу набрання рішенням законної сили..
Розподіл між сторонами судових витрат.
В позовній заяві, представник позивача покликався на п.3 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» відповідно до якого позивач звільнений від сплати судового збору.
Однак відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач ОСОБА_1 заявив дві вимоги немайнового характеру: звільнення від сплати аліментів, та зміну розміру аліментів.
Таким чином, позивачі у справах про звільнення від сплати аліментів та зміни їх розміру не звільнені від сплати судового збору.
Отже, при зверненні до суду з позовом підлягав до сплати судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн. (за дві вимоги немайнового характеру).
Водночас судом було відкрито провадження у справі без сплати судового збору. Враховуючи той факт, що суд дійшов висновку про задоволення позову, а позивач судовий збір не сплатив, і відсутні підстави для компенсації судового збору на користь позивача, суд вважає, що судовий збір в сумі 2422, 40 грн. слід стягнути з відповідача ОСОБА_3 в дохід держави.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 5-8, 10,11, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 259, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 ) про звільнення від сплати аліментів, та зміну розміру аліментів - задовольнити частково.
Звільнити ОСОБА_1 , від сплати аліментів на користь ОСОБА_3 , що стягуються на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі судового наказу Косівського районного суду Івано-Франківської області №347/852/24 від 22.04.2024 року, починаючи з 23.05.2024 року.
Змінити розмір аліментів, які стягуються на підставі судового наказу Косівського районного суду Івано-Франківської області №347/852/24 від 22.04.2024 року та стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти, на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення старшою дитиною повноліття.
Стягнення аліментів в новому розмірі розпочати з часу набрання рішенням законної сили.
З часу набрання рішенням законної сили припинити стягнення аліментів по судовому наказу №347/852/24.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Косівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Косівського районного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Позивач може оскаржити рішення суду безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 10 лютого 2025 року.
Суддя Ю. С. Кіцула