Рішення від 03.02.2025 по справі 183/10491/24

Справа № 183/10491/24

№ 2/183/4355/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 року м. Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участю секретаря судового засідання Моісєєва К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про:

- стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованості за Договором № 0503-9427 від 05 жовтня 2020 року в сумі 27 048,00 гривень,

ВСТАНОВИВ:

у вересні 2024 року ТОВ «Факторинг Партнерс» (надалі - позивач) звернулось до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05 жовтня 2020 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 (далі - відповідач) укладено електронний Договір № 0503-9427. 28 жовтня 2021 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено Договір факторингу № 02/10/2021 про відступлення права вимоги за Кредитними договорами. 09 лютого 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» підписано Реєстр боржників № 10, відповідно до якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відступив (передав) на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» своє право вимоги заборгованості за Кредитними договорами згідно реєстру, в тому числі за Кредитним договором № 0503-9427 від 05 жовтня 2020 року. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 0503-9427. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 0503-9427 від 05 жовтня 2020 року, що підлягає стягненню з відповідача станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 27 048,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 8 400,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 18 648,00 грн. Указану суму заборгованості, а також судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.

Постановленою суддею ухвалою від 15 жовтня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позові просив розгляд справи проводити за його відсутності, не заперечував проти ухвалення рішення в заочному порядку.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлена своєчасно, належним чином, причини неявки суду не повідомила. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

У зв'язку з повторною неявкою у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що у судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що 05 жовтня 2020 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (далі - Позикодавець) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) укладено Кредитний договір «Стандарт» № 0503-9427 (далі - Договір), на підставі якого Позикодавцем надано відповідачеві кредит на суму 8 400,00 грн, строком на 21 день, тобто до 25 жовтня 2020 року. Відповідно до п.4 Договору протягом строку Кредиту розмір процентів складає 2 % (два відсотка) від Суми Кредиту за кожен день користування. Проценти за користування Кредитом нараховуються з першого дня перерахування Позичальнику Суми Кредиту до закінчення визначеного Кредитним Договором строку, на який надається Кредит. Річна відсоткова ставка складає 730 %. Пунктом 6 Договору визначено, що у разі якщо Позичальник не повернув Суму Кредиту у строк, встановлений пунктом 2 Кредитного Договору, за весь час прострочення, включаючи день погашення Кредиту, Кредитодавець має право нарахувати, з урахуванням обмежень визначених пп.5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та згідно вимог чинного законодавства України, а Позичальник зобов'язаний сплатити до 2 % (двох відсотків) (включно) пені від неповерненої Суми Кредиту за кожен день прострочення. Відповідно до п.7 Договору цей Кредитний Договір та Правила надання грошових коштів у кредит разом складають єдиний договір (надалі - Договір) та визначають усі істотні умови надання Кредиту. Укладаючи цей Кредитний Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє всі умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись цього Кредитного Договору та Правил надання грошових коштів у кредит (які є невід'ємними частинами Договору та разом складають Договір), текст яких наразі розміщено на веб-сайті Кредитодавця (https://creditkasa.ua) та, відповідно, укладає Договір. Пунктами 8-9 Договору встановлено, що Позичальник має право пролонгувати Договір на умовах, в порядку та у спосіб, що визначені Правилами. На строк пролонгації процентна ставка складає 2 % (два відсотки) від Суми Кредиту за кожен день користування. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення Терміну платежу визначеного в п. 3.1. цього Договору, з урахуванням продовження Терміну платежу у випадку використання Позичальником права пролонгації відповідно до умов цього Договору та Правил, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України /а.с.5, 5 зворот-9, 10/.

Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало свої зобов'язання за Договором, перерахувавши відповідачу кредитні кошти у вищевказаному розмірі, що підтверджується копією довідки про перерахування суми кредиту № 0503-9427 від 05 жовтня 2020 року з призначенням платежу «видача кредитних коштів за договором № 0503-9427 від 05 жовтня 2020 року» /а.с.10 зворот/ та копією повідомлення АТ КБ «Приватбанк» про перерахування коштів /а.с.11 зворот-12/.

28 жовтня 2021 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено Договір факторингу № 02/10/2021, відповідно до якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, указаними в реєстрі боржників /а.с.19-20 зворот/.

04 листопада 2021 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору факторингу № 02/10/2021 від 28 жовтня 2021 року, в якій сторони погодили викласти підпункт 1.1.2 розділу 1 Договору в новій редакції /а.с.21/

Відповідно до Реєстру боржників № 10 від 09 лютого 2023 року, що є додатком № 19 до Договору факторингу № 02/10/2021 від 28 жовтня 2021 року , ТОВ «Факторинг Партнерс» набув права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 0503-9427 від 05 жовтня 2020 року в сумі 27 048,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8 400,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 18 648,00 грн /а.с.22 зворот-24/.

З відповіді Перещепинської міської ради від 14 жовтня 2024 року № 2.25-2567 щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, отриманої на відповідний запит суду, встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінила прізвище на « ОСОБА_3 » /а.с.41/.

У порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, допустила прострочення повернення кредиту, що підтверджується розрахунком про щоденні нарахування за вищевказаним Кредитним договором /а.с.12 зворот-17/.

Вирішуючи позов, суд ураховує такі норми законодавства до правовідносин, що виникли.

За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України вбачається, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 514 ЦК України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить висновку, що позивачем за допомогою належних та допустимих доказів доведений факт невиконання відповідачем прийнятих на себе, відповідно до положень умов указаного Кредитного договору, зобов'язань перед позивачем, як правонаступником первісного кредитора, внаслідок чого наявні підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту та несплаченим відсоткам.

Також, у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати, в тому числі на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано суду: договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року /а.с.33-34/, прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» /а.с.34 зворот-35/, платіжну інструкцію № 0459980000 від 12 вересня 2024 року на суму 45 000,00 грн /а.с.35 зворот/, заявку на надання юридичної допомоги № 144 від 05 липня 2024 року /а.с.36/, витяг з Акту № 1 про надання юридичної допомоги від 05 вересня 2024 року з якого вбачається надання адвокатом усної консультації з вивченням документів (2 год) вартістю 3 000,00 грн та складання позовної заяви (2 год) вартістю 6 000,00 грн /а.с.37/, які у сукупності вказують на сплату позивачем адвокатові грошових коштів, у тому числі і 9 000,00 грн, пов'язаних зі справою.

Пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справ № 755/9215/15-ц, зазначено що, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Водночас, на думку суду, понесені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн не є співмірними ціні позову, складності вирішеного судом питання та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), оскільки справа є малозначною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження. Також суду не доведено, в чому саме полягала усна консультація позивача, надана адвокатом при складанні позову з огляду на велику кількість позовів ТОВ «Факторинг Партнерс» до боржників за кредитними договорами, про що свідчить аналіз даних ЄДРСР.

За таких обставин позов, у частині стягнення судових витрат, підлягає задоволенню частково, на суму 6 000,00 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265, 282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за Кредитним договором «Стандарт» № 0503-9427 від 05 жовтня 2020 року, яка утворилась станом на 27 вересня 2024 року, у розмірі 27 048 (двадцять сім тисяч сорок вісім) гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8 400,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 18 648,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати в розмірі 8 422 (вісім тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, які складаються з 2 422,40 грн витрат по сплаті судового збору та 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У решті позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення у повному обсязі складене та підписане 03 лютого 2025 року.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код в ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження за адресою: м. Київ вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Д. О. Парфьонов

Попередній документ
125048238
Наступний документ
125048240
Інформація про рішення:
№ рішення: 125048239
№ справи: 183/10491/24
Дата рішення: 03.02.2025
Дата публікації: 12.02.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (03.02.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено частково
Дата надходження: 09.10.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
25.11.2024 14:00 Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
03.02.2025 10:00 Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області