Справа № 202/14899/24
Провадження № 1-кс/202/845/2025
31 січня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, клопотання слідчого відділу слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Дніпроптеровської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024040000000375 від 28.08.2024 року, у відношенні:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , щодо якого здійснюється особливий порядок кримінального провадження відповідно до ст. 480-482 КПК України, який є депутатом Вільногірської міської ради Дніпропетровської області VIII скликання, раніше не судимого;
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, -
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
Клопотання вмотивовано тим, що в провадженні слідчих СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №42024040000000375 від 28.08.2024 за фактом вимагання групою осіб у ОСОБА_9 грошових коштів та майна останнього, за попередньою змовою між собою, поєднаного із погрозою насильства над потерпілим, пошкодження його майна, вчиненого в умовах воєнного стану, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування здійснюється відділом нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Дніпропетровської обласної прокуратури.
Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб, за попередньою змовою, протягом тривалого часу вчиняла дії, спрямовані на заволодіння грошовими коштами та майном потерпілого ОСОБА_9 , поєднані з погрозами фізичної розправи над ним і його родиною. 12.08.2024 ОСОБА_9 був викликаний до офісу ОСОБА_10 , де йому висунули вимогу сплатити 60 000 доларів США, аргументуючи це його борговими зобов'язаннями. Після відмови потерпілого, йому почали погрожувати, зокрема фізичною розправою та знищенням майна.
Залякування продовжувалося із залученням інших осіб, унаслідок чого ОСОБА_9 13.08.2024 передав ОСОБА_10 169 000 грн. Надалі сума вимагання зросла до 200 000 доларів США, а на потерпілого чинився систематичний тиск. У ході реалізації злочинного плану було здійснено підпали автомобілів, а також кинуто світлошумові гранати на подвір'я потерпілого. Факти злочинної діяльності зафіксовані в матеріалах слідства.
Таким чином, в ході досудового розслідування встановлено, що до складу групи, які здійснюють вимагання грошових коштів у ОСОБА_9 входить ОСОБА_6 , директор комунального закладу спортивний комплекс «Авангард» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, депутат Вільногіської міської ради VIII скликання, підшукував осіб, які за винагороду, погодились здійснити підпал майна.
30.01.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Підозра ОСОБА_6 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
На сьогодні існують ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду, свідчить те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність підозрюваного. В органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а також те, що у разі визнання ОСОБА_6 у подальшому винним може бути призначено лише покарання у вигляді позбавлення волі, підозрюваний усвідомлює невідворотність покарання за вчинене ним кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перейти на нелегальне положення, а також виїхати на тимчасово окуповані території України.
Про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілих, свідків та експертів, а також інших співучасників злочину, свідчить те, що ОСОБА_6 відомі анкетні дані та місце проживання даних осіб, а тому підозрюваний, має змогу використовуючи зв'язки, а також невстановлених на даний час співучасників злочинів, впливати на свідків, з метою зміни ними показів, а також відмови від дачі показів у суді, існує обґрунтований ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з боку підозрюваного або його знайомих, з метою примушення свідків до зміни показів, шляхом залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди за надання неправдивих свідчень на свою користь, в тому числі знаходячись на свободі може інформувати та скеровувати дії та показання осіб.
Про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, свої дії спрямовував на систематичне вчинення майнового злочину, протягом тривалого часу неодноразово вчиняв протиправні дії, спрямовані на отримання злочинного прибутку шляхом вимагання грошових коштів від потерпілого ОСОБА_9 .
Крім того, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність підозрюваного, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий просить розмір застави не визначати.
Жоден з більш м'яких запобіжних заходів окрім як тримання під вартою, не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Слідчий вказує, що застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, а також що встановлені досудовим розслідуванням обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти настанню вказаних ризиків.
В ході розгляду прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини, наявність обґрунтованої підозри та обґрунтованих ризиків, зазначивши про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, посилаючись на тяжкість вчиненого злочину, суспільну небезпеку, у зв'язку з чим просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки злочин вчинений підозрюваним, пов'язаний із погрозою насильства та вимаганням.
Слідчий в судовому засіданні підтримав позицію прокурора.
Захисники в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри, недоведеність ризиків, які жодним чином не підкріплені матеріалами кримінального провадження. Зазначали, що підозра ґрунтується лише на показах потерпілого, який заборгував гроші, і таким чином вирішує свої проблеми. Вважають злочин був спровокований та роль ОСОБА_6 є мінімальною. Крім того, просили врахувати його міцні соціальні зв'язки, а саме те, що він працевлаштований, є депутатом, за місцем роботи характеризується позитивно, має постійне місце проживання, одружений, дружина перебуває в декреті, хвора мати. Просили більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію своїх захисників.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України, та вручення стороні захисту копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Встановлено, що в провадженні слідчих СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №42024040000000375 від 28.08.2024 за фактом вимагання групою осіб у ОСОБА_9 грошових коштів та майна останнього, за попередньою змовою між собою, поєднаного із погрозою насильства над потерпілим, пошкодження його майна, вчиненого в умовах воєнного стану, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, що підтверджене витягом з ЄРДР та іншими матеріалами доданих до клопотання.
30.01.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Щодо доводів сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, слідчий суддя зазначає, що на даній стадії кримінального провадження судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання або продовження відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати оцінку допустимості та належності доказів, зібраних органом досудового розслідування, оскільки справа не розглядається судом по суті пред'явленого обвинувачення.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.).
Із доданих до клопотання доказів є всі підстави вважати що підозрюваний може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення.
До таких висновків слідчий суддя прийшов проаналізувавши надані до клопотання докази, а саме витяг з ЄРДР, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 , протокол допиту потерпілого ОСОБА_9 , протокол проведення впізнання особи за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_9 , протокол огляду відео записку с камер спостереження ТРЦ «Мост Сити» в м. Дніпро, протокол проведених негласних (слідчих) розшукових дій, протокол обшуку від 29.01.2025 автомобіля ГАЗ 31010 д.н.з. НОМЕР_1 в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 22.000 тис. доларів США, а також інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України,на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Слідчим та прокурором доведено існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховується від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від можливої кримінальної відповідальності ,тому що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за який передбачена кримінальна відповідальність строком більше 10 років. З метою ухилення від кримінальної відповідальності підозрюваний може впливати на потерпілого, свідків, а також інших співучасників злочину.
Слідчим суддею прийнято до уваги відомості про особу підозрюваного, який офіційно працевлаштований, є депутатом, за місцем роботи характеризується позитивно, має постійне місце проживання, одружений, дружина перебуває в декреті, раніше не судимий.
Слідчий суддя вважає недоведеним ризик вчинення іншого кримінального правопорушення , тому що підозрюваний раніше не судимий, має сім'ю, роботу, постійний дохід.
На підставі доводів сторін та вивчення матеріалів кримінального провадження слідчий суддя вважає доведеним, що на цій стадії досудового розслідування до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, т.щ. доведено існування ризиків жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 статтею 177 цього Кодексу.
Визначити строк тримання під вартою 60 днів з дня повідомлення про підозру.
На думку слідчого судді буд-який інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою , не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного
Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4 ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».
Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього».
Застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями - серйозністю злочину, ризику втечі та ін.
Враховуючи особливу тяжкість вчиненого злочину та суспільно-небезпечні наслідки від діяння що йому інкримінується, з урахуванням обставин вчинення злочину ( інкримінується вчинення в групі осіб, з погрозами для життя та здоров'я підозрюваного) , рівня суспільної небезпеки, та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає визначити підозрюваному заставу у максимальному розмірі, передбаченому ст.182 КПК України для такої тяжкості злочинів - у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400,00 грн. Враховуючи , що підозрюваний є фізичною особою- підприємцем, має бізнес, суд вважає, що така сума не буде непомірним тягарем для підозрюваного.
На думку слідчого судді, застава саме у такому розмірі здатна забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків.
У разі внесення застави, на підозрюваного слід покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
За таких обставин, клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 132, 176-178, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 29.03.2025 року включно, із визначенням застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400,00 грн. (дев'ятсот тисяч чотириста гривень), які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738 , Код банку отримувача (МФО) 820172.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити підозрюваного з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.
З моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави згідно ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
- без поважних причин не відлучатись з місця постійного проживання/перебування та повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання/перебування;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду.
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на підозрюваного строком на два місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.
У разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала слідчого судді діє до 29.03.2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1