Рішення від 11.02.2025 по справі 748/4936/24

Провадження №2/748/185/25

Єдиний унікальний № 748/4936/24

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2025 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Костюкової Т.В.

за участі секретаря судового засідання Проненко К.С.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - Киричук Галина Миколаївна, яка діє на підставі довіреності від 14.08.2024 року в інтересах Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача, ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості за кредитними договорами в сумі 112479,63 грн

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що 09.01.2020 року на підставі кредитного договору

від 09.01.2020 №1001518744201, позичальнику видано кредит у сумі 51767 грн.; на підставі кредитного договору від 01.06.2020 №2001602942501 видано кредит у сумі 11000 грн.; на підставі кредитного договору від 1 0.09.2020 №1001680752101 позичальнику видано кредит у сумі 32000 грн.;

Відповідно до ст. 629 ЦК зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 526 ЦК зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору.

Крім обов'язку належного виконання зобов'язання цивільний кодекс встановлює також принцип своєчасності його виконання: відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 09.09.2024 року складає:

- по кредитному договору від 09.01.2020 № 1001518744201 - 66693.38 (шістдесят шість тисяч шістсот дев'яносто три гривні 38 копійок) грн., з яких: 22264.76 грн. - заборгованість за кредитом; 5.44 грн. - заборгованість процентами; 44423.18 грн. - заборгованість за комісією;

- по кредитному договору від 01.06.2020 № 2001602942501- 16250.27 (шістнадцять тисяч двісті п'ятдесят гривень 27 копійок) грн., з яких: 10179.83 грн. - заборгованість за кредитом; 6070.44 грн. - заборгованість процентами; 0 грн. - заборгованість за комісією;

- по кредитному договору від 10.09.2020 № 1001680752101- 29535.98 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот тридцять п'ять гривень 98 копійок) грн., з яких: 16137.04 грн. - заборгованість за кредитом; 3.74 грн. - заборгованість процентами; 13395.2 грн. - заборгованість за комісією;

Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом

на 09.09.2024 склала 112479,63 (Сто дванадцять тисяч чотириста сімдесят дев'ять грн 63 коп.) гривень.

Позивач направив письмову вимогу (Повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін

Позивач в судове засідання не з'явився, в позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи без часті представника

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи інформувався в порядку визначеному ст. 128 ЦПК України, відзиву на позов не надав ( а.с. 84, 90)

З урахуванням того, що представник позивача виходячи з поданої заяви не заперечує щодо заочного розгляду справи, відповідач відзив на позов не надав, суд вирішив можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом установлено, що 09 січня 2020 року ОСОБА_1 підписав заяву № 1001518744201 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб відповідно ( а.с 10)

Публічна пропозиція ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного обслуговування фізичних осіб, що затверджено рішенням Правління ПАТ «ПУМБ» (протоколом №760 від 11 червня 2019 року ) в редакції, що діє з 12 червня 2019 року, що діяла на момент підписання заяви та до якої приєднався відповідач ОСОБА_1 , міститься в матеріалах справи (а.с 15 зворот.-29)

Відповідно до укладеного договору відповідач отримав кредит в сумі 51767 грн на споживчі цілі, терміном на 36 місяці. Розмір процентної ставки річних - 0,01%. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 3,99% . Платіжні періоди з 09.01.2020 року по 09.01.2023 року .

Відповідно до платіжної інструкції від 09 січня 2020 року ОСОБА_1 отримав грошові кошти в сумі 51767 грн. Призначення платежу «Надання кредитних коштів за договором № 1001518744201 від 09.01.2020 року» ( а.с 47 зворот.)

Випискою по особовому рахунку за період з 09.01.2020 року по 09.09.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, з чого слідує, що свої зобов'язання позивач виконав в повному обсязі. ( а.с. 54 зворот. -59)

Згідно із розрахунком заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором № 1001518744201 що 09 січня 2020 року розмір заборгованості перед Банком складає 22264.76 грн. - заборгованість за кредитом; 5.44 грн. - заборгованість процентами; 44423.18 грн. - заборгованість за комісією ( а.с 48 зворот -50)

Також, судом встановлено, що 01.06.2020 року ОСОБА_1 підписав заяву № 2001602942501 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб відповідно до якої встановлена кредитна лінія у розмірі 10000 грн. строком на 12 місяців. У разі якщо зі спливом вказаного строку відсутні заперечення у сторін, то договір продовжується на вказаний строк. Розмір процентної ставки 47,88 % річних. Схема повернення кредиту - щомісячно . Розрахунковий день 30 число місяця У заяві просив відкрити на його імя поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку № кредитної картки миттєвого випуску НОМЕР_2 . Даною заявою шляхом проставлення власноручного підпису підтвердив, що дана заява є приєднанням до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб ( а.с 8)

З довідки наданої банком про збільшення кредитного ліміту по договору № 2001602942501 вбачається, що 01.06.2020 року ОСОБА_1 було встановлено кредитний ліміт в сумі 10000 грн, який в подальшому 14.09.2020 року було збільшено до 11000 грн ( а.с 47)

Отже, позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі надавши можливість відповідачу користуватися грошовими коштами, факт користування якими підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 01.06.2020 року по 09.09.2024 року ( а.с 66 зворот. -67)

Згідно із розрахунком заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором № 2001602942501 від 01.06.2020 року заборгованість перед Банком складає 16250.27 (шістнадцять тисяч двісті п'ятдесят гривень 27 копійок) грн., з яких: 10179.83 грн. - заборгованість за кредитом; 6070.44 грн. - заборгованість процентами; 0 грн. - заборгованість за комісією ( а.с 52 зворот -54)

10 вересня 2020 року ОСОБА_1 підписав заяву № 1001680752101 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ( а.с. зворот.) та Паспорт споживчого кредиту (а.с 9)

Публічна пропозиція ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного обслуговування фізичних осіб, що затверджено рішенням Правління ПАТ «ПУМБ» в редакції, що діє з 12.08.2020 року, що діяла на момент підписання заяви та до якої приєднався відповідач ОСОБА_1 , міститься в матеріалах справи (а.с 36-42)

Відповідно до умов укладеного договору відповідачу надається кредит в сумі 3200 грн, строком на 24 місяці , комісія за обслуговування кредитної заборгованості 2,99% , розмір процентної ставки річних - 0,010 %., платіжні періоди 10.09.2020 року по 10.09.2022 року.

Відповідно до платіжної інструкції від 10.09.2020 року ОСОБА_1 отримав грошові кошти в сумі 3200 грн. Призначення платежу «Надання кредитних коштів за договором № 001680752101 від 10.09.2020 року» ( а.с 48 )

Випискою по особовому рахунку за період з 10.09.2020 року по 09.09.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, з чого слідує, що свої зобов'язання позивач виконав в повному обсязі ( а.с 58 зворот-60 )

Згідно із розрахунком заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором № 001680752101 від 10.09.2020 року розмір заборгованості перед Банком складає 29535.98 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот тридцять п'ять гривень 98 копійок) грн., з яких: 16137.04 грн. - заборгованість за кредитом; 3.74 грн. - заборгованість процентами; 13395.2 грн. - заборгованість за комісією ( а.с 50 зворот - 52)

Згідно із правовими висновками, наведеними в постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

Позивачем надсилалися письмові вимоги ( повідомлення) на адресу відповідача з вимогою погасити заборгованість за кредитними договорами ( а.с. 42 зворот-45)

Підтвердженням направлення позивачем відповідачу письмової вимоги-повідомлення про необхідність термінового погашення заборгованості за кредитним договором є дані Укрпошти згрупованих відправлень рекомендованих листів за списком, серед яких значиться відповідач ( а.с 46)

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається з договору та копій заяв на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, остання містять істотні умови кредитного договору, спосіб надання кредиту, суму кредиту, строк повернення кредиту, розмір процентної ставки та інші істотні умови.

Відповідач погодився з умовами заяв на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, про що свідчить наявність його власноручного підпису в них.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Слід звернути увагу, що Заява та Паспорт споживчого кредиту, яким, зокрема, встановлено розмір процентної ставки, підписані сторонами, а отже умови кредитного договору були зрозумілі відповідачу.

За вказаних обставин судом установлено, що отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку в повному обсязі позивачу не повернуто, тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення отриманої суми кредитних коштів, а також процентів за користування ними, розмір яких узгоджено сторонами, а тому стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та процентами суд вважає обґрунтованими, з урахуванням чого приходить до часткового задоволення позовних вимог:

-по кредитному договору від 09.01.2020 № 1001518744201 на суму заборгованості 22270, 20 грн., з яких: 22264.76 грн. - заборгованість за кредитом; 5.44 грн. - заборгованість процентами

- по кредитному договору від 01.06.2020 № 2001602942501 на суму 16250, 37 грн з яких: 10179.83 грн. - заборгованість за кредитом; 6070.44 грн. - заборгованість процентами.

- по кредитному договору від 10.09.2020 № 1001680752101 на суму 16140,78 грн., з яких: 16137.04 грн. - заборгованість за кредитом; 3.74 грн. - заборгованість процентами.

Незадовольняючи вимогу щодо стягнення комісії суд виходить з таких міркувань.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У справі, яка розглядається , суд установив, що 09.01.2020 та 10.09.2020 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 були укладені кредитні договори (договори про надання споживчого кредиту), умовами яких (пунктами 5.7.3 частини 5 розділу «Умови надання споживчого кредиту» ( а.с 40 зворот та а.с. 34)) передбачено сплачувати комісію - плату за обслуговування кредитної заборгованості.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 зроблений такий висновок.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У договорах від 09.01.2020 та 10.09.2020 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 передбачено необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов'язанні обслуговуванням кредитної заборгованості, Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості складає 2,99% щомісяця

При цьому в укладеному сторонами кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, а також відсутні докази надання таких послуг відповідачу.

Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічних висновків у справі з подібними правовідносинами дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22)

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

З урахуванням викладеного плата за комісію за договорами від 09.01.2020 № 1001518744201 та від 10.09.2020 № 1001680752101 стягненню не підлягає, оскільки відповідно до обзацу першого частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Так, відповідно до абзацу другого частини 1 статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи (частина 5 статті 216 ЦК України).

З урахуванням вкладеного суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог

Згідно ст.141ЦПК України що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з огляду на те, що позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Позивач просить стягнути із відповідача 112479,63 грн. Водночас судом вирішено стягнути 54661, 35 грн, що становить 48,6 %.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі: (2422,40 грн 48,6 %) =1177,29 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 23, 81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково

Стягнути з ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість по кредитному договору від 09.01.2020 № 1001518744201 на суму заборгованості 22270, 20 грн., з яких: 22264.76 грн. - заборгованість за кредитом; 5.44 грн. - заборгованість процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість по кредитному договору від 01.06.2020 № 2001602942501 на суму 16250, 37 грн з яких: 10179.83 грн. - заборгованість за кредитом; 6070.44 грн. - заборгованість процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість по кредитному договору від 10.09.2020 № 1001680752101 на суму 16140,78 грн., з яких: 16137.04 грн. - заборгованість за кредитом; 3.74 грн. - заборгованість процентами.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1177,29 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (код 14282829, місцезнаходження: 04070 м. Київ, вул. Андріївська, 4)

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 )

Суддя Т.В.Костюкова

Попередній документ
125047997
Наступний документ
125047999
Інформація про рішення:
№ рішення: 125047998
№ справи: 748/4936/24
Дата рішення: 11.02.2025
Дата публікації: 12.02.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Чернігівський районний суд Чернігівської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (19.03.2025)
Дата надходження: 25.11.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
09.01.2025 16:00 Чернігівський районний суд Чернігівської області