Справа № 577/697/25
Провадження № 1-кс/577/205/25
"10" лютого 2025 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотопі Сумської області заяву судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_3 про самовідвід,
Автоматизованою системою документообігу Конотопського міськрайонного суду Сумської області 10.02.2025 року судді ОСОБА_3 розподілено кримінальне провадження за клопотанням слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області про надання дозволу на проведення обшуку в рамках кримінального провадження №12025205450000044 від 03.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України (справа № 577/697/25, провадження № 1кс/577/198/25).
10.02.2025 року суддя ОСОБА_3 заявив самовідвід від участі у розгляді клопотання слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області про надання дозволу на проведення обшуку в рамках кримінального провадження №12025205450000044 від 03.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України (справа № 577/697/25, провадження № 1кс/577/198/25) мотивуючи тим, що до вказаного клопотання долучено протокол допиту свідка з якого вбачається, що о/у СКП Конотопського РВП ГУНП в Сумській області капітан поліції ОСОБА_4 проводив допит свідків в межах кримінального провадження №12025205450000044 від 03.02.2025 року, що по факту є процесуальною дією, формою здобуття та дослідженням одного із засобів доказування. В той же час, о/у СКП Конотопського РВП ГУНП в Сумській області капітан поліції О.Скляр доводиться чоловіком секретаря судового засідання ОСОБА_5 , яка закріплена за ним, як за слідчим суддею, що відповідно до статті 75 КПК України, є підставою для самовідводу.
Суддя ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, просить розгляд заяви проводити без його участі.
Інші учасники судового провадження у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені. Їх неявка в розумінні ст.81 КПК України, положеннями якої визначено порядок розгляду судом відводу (самовідводу), не перешкоджає розгляду заяви судді про самовідвід.
Суд, дослідивши заяву та долучені до неї матеріали, вважає її такою, що не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Тобто неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України повинен бути вмотивованим. При цьому, за ч. 4 ст. 80 цього Кодексу, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений ч. 1 ст. 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно із ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст. 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Також, згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Зокрема в п. 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 року зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Аналогічно в п. 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 року зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В п. 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 року зазначено, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Отже, для вирішення питання щодо відводу (самовідводу) судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.
Заява про самовідвід містить мотиви недодержання виключно суб'єктивного критерію безсторонності суду, яким суд повинен надати оцінку.
Ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з'їзду суддів України від 22.02.2013 року, визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Відповідно до п. 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року №2006/23, при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів, а згідно з їх пунктом 2.5 суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. До таких прикладів відноситься якщо: 1) у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається; 2) раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок; 3) суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.
Проте, дослідивши зміст заяви про самовідвід судді ОСОБА_3 судом не вбачається, що останній має сумніви щодо своєї неупередженості та безсторонності. Не наведено обставин, які могли б свідчити про неможливість всебічного, повного та об'єктивного розгляду суддею вказаної справи та не зазначено підстав, які б унеможливлювали прийняти об'єктивне судове рішення у даній справі, тобто заявлений самовідвід не містить підстав для його задоволення.
Водночас суд звертає увагу на те, що норми діючого законодавства передбачають підстави для відводу секретаря судового засідання.
Так, ст.79 КПК України зазначає, що спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, експерт, секретар судового засідання не мають права брати участі в кримінальному провадженні та відводяться за підставами, передбаченими частиною першою статті 77 цього Кодексу, з тим обмеженням, що їх попередня участь у цьому кримінальному провадженні як спеціаліста, представника персоналу органу пробації, перекладача, експерта і секретаря судового засідання не може бути підставою для відводу.
За таких обставин, суд доходить висновку, що обставини, на які посилається суддя ОСОБА_3 , не мають таку природу та ступінь, які свідчили би про його безсторонність, оскільки професійні судді мають такий досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу будь-яких зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.
Також, не встановлено підстав, які б свідчили, що суддя ОСОБА_3 не може забезпечити розгляд зазначеного клопотання з дотриманням загальних засад кримінального провадження, передбачених ст.7 КПК України, та прийняти за результатами його судового розгляду законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви судді ОСОБА_3 про самовідвід, оскільки не надано обґрунтованих підстав для наявності сумнівів щодо його неупередженості та необ'єктивності.
Керуючись ст.ст. 75, 76, 79, 80, 81, 369-372 КПК України, суд,
У задоволенні заяви судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_3 про самовідвід від участі у розгляді клопотання слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області про надання дозволу на проведення обшуку в рамках кримінального провадження №12025205450000044 від 03.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України (справа № 577/697/25, провадження № 1кс/577/198/25- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1