Справа №127/1335/25
Провадження №1-кс/127/590/25
04 лютого 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
заявника ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький ОСОБА_4 від 31.10.2023 про закриття кримінального провадження №12023020030000271 від 06.04.2023,-
ОСОБА_3 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області суду зі скаргою на постанову слідчого четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький ОСОБА_4 від 31.10.2023 про закриття кримінального провадження №12023020030000271 від 06.04.2023.
Скарга мотивована тим, що під час досудового розслідування слідчим не було вжито всіх заходів для здійснення всебічного, повного та неупередженого розслідування кримінального провадження.
Враховуючи викладене, заявник просить скасувати вищевказану постанову про закриття кримінального провадження.
Заявник ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав, заявив, що слідчим не розглянуто його заяв, не проведено всіх необхідних слідчих дій.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення скарги, заявила, що постанова обгрунтована та відповідає вимогам КПК.
Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку про задоволення скарги з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Крім того, на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст. 94 КПК України, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
При дослідженні матеріалів кримінального провадження №12023020030000271 від 06.04.2023 встановлено, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27.03.2023 (справа №127/5635/23) було зобов'язано посадову особу СД ВП №1 ВРУП ГУНП у Вінницькій області внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3
06.04.2023 СВ відділення поліції №1 ВРУП ГУНП у Вінницькій області відомості були внесені до ЄРДР та розпочате досудове розслідування кримінального провадження №12023020030000271 від 06.04.2023.
Відповідно до заяви ОСОБА_3 під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12017020010001610, на думку заявника виявлено неспростовні факти незаконного залучення гр. ОСОБА_5 органами прокуратури і поліції до оперативно-розшукової діяльності та розголошення інформації «Для службового користування» через ОСОБА_5 , стосовно ОСОБА_3 та його батька ОСОБА_6 , яка в подальшому передавалась до спец. служб РФ. Так у матеріалах даного кримінального провадження є покази самого ОСОБА_5 щодо отримання інформації з обмеженим доступом від працівників поліції та прокуратури.
Прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_7 визначено підслідність у кримінальному провадженні №12023020030000271 від 06.04.2023 за четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Хмельницькому.
24.06.2023 ОСОБА_3 звернувся до четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому із заявою щодо долучення особи до провадження як потерпілого.
06.07.2023 слідчим четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 винесено постанову про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3
31.10.2023 слідчий четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження №12023020030000271 від 06.04.2023.
26.12.2024 ОСОБА_3 звернувся до ТУ ДБР із заявою в якій просив надати копії постанов слідчого у кримінальному провадженні №12023020030000271 від 06.04.2023 про відмову у визнанні його потерпілим та про закриття кримінального провадження.
Заявник ОСОБА_3 зазначає, що слідчим ОСОБА_4 вищевказану постанову від 31.10.2023 про закриття кримінального провадження надіслано йому лише 02.01.2025 (про що свідчить штамп «Укрпошти») і отримана вона була засобами поштового зв'язку 09.01.2025, крім того заявнику своєчасно не було направлено на його адресу постанову про відмову у визнанні його потерпілим в рамках кримінального провадження №12023020030000271 від 06.04.2023.
У зв'язку з процесуальними порушеннями та поверхневим проведенням досудового розслідування ОСОБА_3 просить постанову слідчого від 31.10.2023 про закриття кримінального провадження скасувати.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, яким слідчий керувався під час винесення оскаржуваної постанови, кримінальне провадження закривається у разі, якщо в діянні встановлено відсутність складу кримінального правопорушення.
При цьому, виходячи зі змісту положень ч. 2 ст. 9 КПК України, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні, окрім іншого, підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), а також обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК України випадках,- на потерпілого.
Разом з тим, при дослідженні матеріалів кримінального провадження судом встановлено, що слідчим за період досудового розслідування не було проведено усіх слідчих дій для встановлення дійсних обставин справи, розгляд справи проведено поверхнево, зокрема з метою встановлення істини не було отримано дозволів на тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження №12017020010001610, не проведено допит громадянки ОСОБА_8 , не проведено повторний особистий допит заявника ОСОБА_3 .
Таким чином, слідчим до винесення процесуального рішення у справі, не зібрано доказів як на підтвердження так і на спростування відомостей вказаних у заяві ОСОБА_3 .
Враховуючи вищевикладене, слідчим суддею встановлено, що при винесенні оскаржуваної постанови, слідчим в порушення вимог ч.2 ст. 9 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, не надано належної правової оцінки обставинам кримінального правопорушення, не досліджені усі обставини справи та прийнято рішення про закриття кримінального провадження за відсутності складу кримінального правопорушення, яке не ґрунтується на достатніх, належних та допустимих доказах.
ЄСПЛ неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа "Ассенов та інші проти Болгарії" (Assenov та Others v. Bulgaria). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справі "Танрікулу проти Туреччини" (Tanhkulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, п. 104 і подальші посилання, ECHR 1999-IV, "Ґюль проти Туреччини" (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).
Виходячи з ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий суддя, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому у вказаному кримінальному провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування і не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України), однак, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, про неналежне та неповне дослідження обставин кримінального провадження.
Статтею 94 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно ч. 1 ст. 307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляє ухвалу згідно з правилами цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищевказане, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова слідчого ОСОБА_4 від 31.10.2023 про закриття кримінального провадження №12023020030000271 була винесена передчасно, а тому не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 305, 306, 307, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Скасувати постанову слідчого четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький ОСОБА_4 від 31.10.2023 про закриття кримінального провадження №12023020030000271 від 06.04.2023.
Копію ухвали суду направити до четвертого СВ (з дислокацією у м. Вінниця) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницький для виконання та організації проведення подальшого досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді не підлягає апеляційному оскарженню..
Слідчий суддя