Справа №127/17781/24
Провадження №1-кп/127/503/24
30 січня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.08.2018 за № 12018020020003280, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 156 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника потерпілої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
Вінницьким міським судом Вінницької області здійснюється судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 156 КК України.
У судовому засіданні захисники обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 заявили клопотання про зобов'язання прокурора ОСОБА_4 надати інформацію, яка міститься у Єдиному реєстрі досудових розслідувань, у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.08.2018 за № 12018020020003280, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 156 КК України. Клопотання мотивоване тим, що 12.12.2024 стороною захисту, з метою реалізації в повному обсязі права на ознайомлення з усіма матеріалами вказаної кримінальної справи, до суду було подано відповідне клопотання. Однак, прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_4 , яка приймала участь в судовому засіданні під час розгляду даного клопотання, стороні захисту в подальшому не були надані копії інформації, що міститься в інформаційно-комунікаційній системі досудового розслідування, а саме, інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), щодо кримінального провадження №12018020020003280 від 13.08.2018 про внесення відомостей про кримінальні правопорушення та прийняті процесуальні рішення, про об'єднання/виділення пов'язаних з ним інших кримінальних проваджень, зупинення, відновлення, продовження строків досудового розслідування та продовження строків тримання підозрюваного під вартою, призначення слідчих, призначення процесуальних керівників, зміну підслідності, відкриття матеріалів досудового розслідування, закінчення досудового розслідування. На думку сторони захисту матеріали досудового розслідування, що містяться в інформаційно-комунікаційній системі досудового розслідування, мають безпосереднє значення для розгляду справи, необхідні для перевірки факту дотримання вимог КПК України при реалізації повноважень стороною обвинувачення та оцінки доказів з точки зору належності, допустимості та достовірності, тому виникла потреба у їх витребуванні, долученні до матеріалів та оголошенні під час дослідження в судовому засіданні з розгляду даного кримінального провадження.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 підтримали клопотання захисників.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначила, що надання інформації, яка міститься в ЄРДР щодо вказаного кримінального провадження можливе виключно через володільця інформації. Послалась на недоведеність захисниками у своєму клопотанні того факту, що вказані відомості з ЄРДР можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні для встановлення чи спростування обставин, які підлягають доказуванню, та необґрунтованість самого клопотання, просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі.
Представник потерпілої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_10 підтримав думку прокурора.
Вислухавши сторони кримінального провадження, вивчивши клопотання захисту та додані до нього матеріали, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 13.08.2018 за № 12018020020003280 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 156 КК України.
У клопотанні захисники просять зобов'язати прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 надати вказані ними в клопотанні документи, з метою здійснення належного захисту обвинуваченого ОСОБА_3 , недопущення порушення його прав, підтвердження законності проведення слідчих дій органами досудового розслідування та своєчасності внесення до ЄРДР процесуальних рішень.
У свою чергу суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Закріплення принципу змагальності зумовлює концепцію кримінального провадження, у відповідності до якої сторони кримінального провадження, маючи рівні процесуальні права та обов'язки, у тому числі щодо збирання доказів, самостійно будують свої правові позиції щодо суті кримінальної справи, самостійно їх відстоюють, зокрема, шляхом надання відповідних доказів на підтвердження своїх позицій. Суд, зберігаючи незалежність та неупередженість, здійснює судовий контроль над тим, щоб процесуальна рівновага сторін кримінального провадження, яка зумовлена принципом змагальності, не була порушена на користь жодної із сторін.
Зазначені висновки кореспондуються з положеннями ч. 1 ст. 93 КПК України, в якій міститься положення, відповідно до якого збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином, з урахуванням принципу змагальності, рівності сторін кримінального провадження, суд доходить до висновку, що в межах кримінального провадження основна доказова діяльність у вигляді збирання доказів здійснюється саме сторонами кримінального провадження. Суду в межах кримінального провадження не характерна будь-яка інша участь у доказовому процесі, крім як оцінки вже зібраних та наданих сторонами доказів для розгляду і вирішення кримінальної справи по суті, визначення того, чия правова позиція по справі є обґрунтованою та правильною.
Суд звертає увагу, що чинне процесуальне законодавство не містить прямого правового регулювання процесуальних питань, які стосуються витребування доказів в межах кримінального провадження. Однак в контексті системного зв'язку положень ст. ст. 22, 93 КПК України витребування судом доказів, речей чи документів під час судового розгляду є виключною та абсолютною необхідністю вжиття судом заходів процесуального реагування на відновлення процесуальної рівноваги між сторонами кримінального провадження у випадку, коли така рівновага порушується внаслідок неможливості, наприклад, однієї із сторін отримати документи, речі та докази з незалежних від неї причин.
Отже, з метою недопущення порушення принципів змагальності, не перебирання судом на себе функцій збирання доказів при вирішенні клопотання про витребування певних речей та документів суд має встановити, що таке клопотання обумовлено необхідністю відновлення рівноваги процесуальних становищ сторін кримінального провадження, яка була порушена внаслідок об'єктивної неможливості учасників кримінального провадження отримати відповідні речі чи документи у встановленому законодавством порядку.
У зв'язку з цим суд також звертає увагу, що отримання певних відомостей, речей та документів, які можуть мати значення для кримінального провадження, може здійснюватися виключно у спеціальному порядку, що визначається чинним законодавством. Тому також при вирішенні клопотання про витребування доказів з метою недопущення порушення принципу змагальності суд повинен перевірити та встановити, що учасники кримінального провадження у порядку, що передбачений чинним законодавством, у тому числі спеціальними нормами, з причини, що не залежали від їх волі, не змогли отримати певні відомості, речі та документи, що можуть мати значення для кримінального провадження та виконання його завдань.
Суд звертає увагу, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Відповідно до п. 2 Глави 1 Розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, що затверджено Наказом Генерального прокуратура № 298 від 30.06.2020 (далі по тексту - Положення), зазначається, що реєстр - створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 2 цього розділу, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.
Відповідно до п. 4 Глави 1 Розділу І Положення власником і розпорядником Реєстру є держава в особі Офісу Генерального прокурора (далі - Власник). Володільцем інформації, що обробляється в Реєстрі, є Офіс Генерального прокурора.
Відповідно до Розділу ІІІ Положення право доступу до відомостей, внесених до Реєстру, мають: власник - у повному обсязі з урахуванням повноважень, якими наділені прокурори та керівники підрозділів Офісу Генерального прокурора.
Відповідно до п. 6 Глави 4 Розділу І Положення власник надає інформацію з Реєстру з додержанням вимог КПК України та Закону України «Про захист персональних даних».
Таким чином, Офіс Генерального прокурора, як власник та розпорядник Єдиного реєстру досудових розслідувань, має повний доступ до відомостей, які вносяться до реєстру, та наділений всіма повноваженнями щодо надання відомостей про перелік, хід та зміст всіх процесуальних дій, що були вчинені в межах кримінального провадження, та мають істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та правосудного рішення.
У той же час, оскільки відомості, які вносяться уповноваженими суб'єктами до Єдиного реєстру досудових розслідувань, є проекцією та процесуальною фіксацією тих процесуальних дій та рішень, що вчинялися та приймалися безпосередньо в межах конкретного кримінального провадження, то відповідно Єдиний реєстр досудових розслідувань вмішує в собі інформацію, отриману під час здійснення кримінального провадження.
Аналіз Положення у системному зв'язку з ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність, КПК України дає можливість зробити висновок, що отримання доступу до відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань, як до інформації, що отримана в межах конкретного кримінального провадження, здійснюється у спеціально встановленому законодавством порядку, який визначається положеннями КПК України. При цьому посилання у п. 6 Глави 4 Розділу І Положення саме на КПК України як на закон кодифікованого характеру у вузькому сенсі свідчить про те, що отримання доступу до відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань можливо лише в тому порядку, що визначається лише положеннями кримінального процесуального законодавства, яке втілено в приписах лише КПК України.
Як було встановлено судом вище, чинне процесуальне законодавство визначає можливість витребування судом певних речей, документів та інформації за клопотанням учасників кримінального провадження. Однак оскільки Єдиний реєстр досудових розслідувань являє собою єдину автоматизовану електронну інформаційно-телекомунікаційну систему, то відомості, які містяться у цій системі, надаються учасникам провадження лише шляхом забезпечення доступу до таких відомостей без їх вилучення з самої системи. Тобто сутність та механізм доступу до відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань відрізняється від механізму та сутності витребування речей та документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп'ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання про витребування інформації є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 131, 132, 159-166, 372, 376 КПК України, суд
В задоволенні клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про зобов'язання прокурора ОСОБА_4 надати інформацію, яка міститься у Єдиному реєстрі досудових розслідувань, у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.08.2018 за № 12018020020003280, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 156 КК України, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя