10 лютого 2025 року
м. Київ
справа №320/13631/24
адміністративне провадження №К/990/2443/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Коваленко Н.В., Стеценка С.Г.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В., Стеценка С.Г. від участі у розгляді справи № 320/13631/24 за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки позовної заяви, а саме сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов'язання вчинити дії повернуто позивачеві.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 залишено без руху.
Встановлено строк для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов'язання вчинити дії повернуто особі, яка її подала.
24.12.2024 до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі 320/13631/24.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2024 вказану скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Бучик А.Ю., суддів: Коваленко Н.В., Стеценка С.Г.
Ухвалою Верховного Суду від 25.12.2024 подану касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліку шляхом надання документа про сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №320/13631/24 повернуто скаржнику.
20.01.2025 позивач повторно через систему «Електронний суд» подав касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі 320/13631/24.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.01.2025 вказану скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Бучик А.Ю., суддів: Коваленко Н.В., Стеценка С.Г.
Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі № 320/13631/24 відмовлено.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №320/13631/24 залишено без руху.
Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та звернення до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення такого строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.
Роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині несплати скаржником судового збору касаційна скарга буде повернута.
Роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 22.01.2025 о 22:31.
31.01.2025 позивач направив до Верховного Суду через систему "Електронний суд" заяву про відвід суддів Бучик А.Ю., Коваленко Н.В., Стеценка С.Г., яка зареєстрована та передана судді-доповідачу Бучик А.Ю. 31.01.2025.
Положенням частини одинадцятої статті 40 КАС України встановлено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Також приписами зазначеної статті визначено, що відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Заява розглядається після виходу з відпустки судді Коваленко Н.В.
В обґрунтування заяви про відвід заявник вказує, що дії суду з приводу передачі повторно поданої ним касаційної скарги раніше визначеному складу суду є порушенням статті 31 КАС України.
Також зазначає, що повторно розподілена касаційна скарга раніше визначеному складу колегії суддів, який вже постановив ухвалу про повернення первинної касаційної скарги викликає сумнів у позивача щодо неупередженості та об'єктивності цієї колегії при розгляді питання про відкриття касаційного провадження.
В зв'язку з вищенаведеними обставинами вважає, що відповідно до положень пунктів 4, 5 частини першої статті 36 КАС України колегія суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В., Стеценко С.Г. підлягає відводу.
Вирішуючи заяву про відвід колегії суддів, колегія суддів Верховного Суду виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, визначених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
Аналізуючи зазначені положення, Суд зауважує, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У зв'язку із цим Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або у будь-якій формі. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення судді до спору і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права безпосередньо не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою цього Суду (справи "Білуха проти України", заява № 33949/02, пункт 49; "Fey v. Austria", заява № 14396/88, пункти 27, 28 та 30; "Wettstein v. Switzerland", заява № 33958/96, пункти 42-43; "Pullar v. United Kingdom", заява № 22399/93, пункт 38) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
1) "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
2) "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Верховний Суд відхиляє доводи скаржника з приводу передачі його повторно поданої касаційної скарги раніше визначеному складу, що на його думку є порушенням статті 31 КАС України, оскільки пунктом 2 рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 22.07.2021 № 9 з урахуванням Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 25 (зі змінами та доповненнями), Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14.12.2017 № 8 (зі змінами), відповідно до статті 128 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про збори суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді зборами суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді, зокрема, вирішено установити, що передача судової справи раніше визначеному судді-доповідачу здійснюється щодо апеляційних і касаційних скарг (зокрема тих, які подані в межах однієї справи, але на різні судові рішення), що надійшли до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду після визначення судді-доповідача в цій судовій справі.
Таким чином, заява ОСОБА_1 про відвід суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В., Стеценка С.Г. від участі у розгляді справи № 320/13631/24 ґрунтується на припущеннях та незгоді з ухвалою Верховного Суду від 15.01.2025 про повернення касаційної скарги та з ухвалою Верховного Суду від 22.01.2025 про залишення касаційної скарги без руху.
У заяві позивача відсутні об'єктивні докази та доводи, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ'єктивності суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В., Стеценка С.Г., зокрема, такі, які містять належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду "суб'єктивного критерію", так і з погляду "об'єктивного критерію".
Частиною четвертою статті 40 КАС України встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного судового засіданні, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Отже, Суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В., Стеценка С.Г. у зв'язку з чим, наявні підстави для передачі заяви ОСОБА_1 про відвід суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В., Стеценка С.Г. для проведення автоматичного розподілу для визначення судді для її розгляду.
Керуючись статтями 31, 36, 39, 40, 256 КАС України, Суд
Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В., Стеценка С.Г. від участі у розгляді справи № 320/13631/24 за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В., Стеценка С.Г. для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому статтею 31 КАС України, для розгляду вказаної заяви про відвід.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А. Ю. Бучик
Судді: Н.В. Коваленко
С.Г. Стеценко