ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1628/25
провадження № 1-кс/753/361/25
"25" січня 2025 р. cлідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100020000340 від 23.01.2025 року, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,-
До слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100020000340 від 23.01.2025 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12025100020000340 від 23.01.2025 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , визначивши збут наркотичних засобів та психотропних речовин, як головне джерело для здобуття коштів і матеріальних благ для свого існування, з корисливих мотивів, всупереч врегульованих законом суспільних відносин щодо порядку обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, на початку листопада 2024 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), за допомогою мобільного додатку «Telegram» у переписці із користувачем «Друг 11:00-23:00 НОМЕР_1 », домовився з невстановленою досудовим розслідуванням особою, щодо незаконного придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон), з метою подальшого роздрібного збуту наркозалежним споживачам, користуючись послугами таксі .
Так, в невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці ОСОБА_4 , використовуючи додаток «Telegram», встановлений на належному йому мобільному телефоні, домовився з невстановленою особою, щодо незаконного придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон), з метою подальшого збуту.
Надалі, ОСОБА_4 , в невстановлений день, час та місці, невстановленим шляхом, отримав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон), з метою подальшого збуту, тим самим незаконно придбав та розпочав зберігати особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон), з метою подальшого збуту.
Так, 23.01.2025 близько 21 год. 40 хв. за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 40-В, працівниками поліції, затриманий ОСОБА_4 , у якого, в ході особистого обшуку вилучено поліетиленовий пакет, всередині з порошкоподібною речовиною світло-бежевого кольору, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон), масою 16,927 г., що у особливо великих розмірах, яку ОСОБА_4 , умисно, незаконно, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою КМУ № 589 від 03.06.2009, придбав та зберігав, з метою подальшого збуту.
4-ММС (4-метилметкатинон), згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», «Список №2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, в особливо великих розмірах, з метою подальшого збуту, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
У вчиненні зазначеного злочину підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Києва, українець, громадянин України, з повною середньою освітою, не одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.
За наявності достатніх підстав 24.01.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спосіб, передбачений КПК України, повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , інкримінованого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом про виявлення кримінального правопорушення; протоколом затримання ОСОБА_4 , з ілюстративною таблицею; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколами огляду вилучених мобільних телефонів під час затримання особи ОСОБА_4 ; висновком експертизи №СЕ-19/111-24/59240-НЗПРАП; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Враховуючи вище перелічені докази у органу досудового розслідування є підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.
Відносно ОСОБА_4 , необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду так, як підозрюваний усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого та суду; вчиняти нові злочини, оскільки не виключено слідством, що підозрюваний може визначити збут психотропних речовин як джерело доходів; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, які володіють необхідною інформацією, яка має значення для кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності або полегшення свого становища, зокрема свідками є поняті, які були присутні під час вилучення заборонених в обігу психотропних речовин у підозрюваного.
На підставі викладеного, з метою забезпечення досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, а також беручи до уваги обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: наявність вагомих доказів, що підтверджують факт вчинення злочину ОСОБА_4 , тяжкість вчинення злочину, вагомість наявних доказів, враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідча просить суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з підстав викладених у ньому та просив задовольнити.
В судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечував проти клопотання, вказував на те, що ризики наведені прокурором та слідчим у клопотанні відсутні, підозрюваний співпрацює з органами досудового слідства, добровільно надав телефон для огляду. Вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде достатньою мірою.
В судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 заперечував проти клопотання слідчого, зазначила, що саме лише посилання на тяжкість інкримінованого правопорушення не може свідчити про ризик переховування підозрюваного. Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 утримує матір, яка не працює. Вважає, що клопотання не обґрунтоване та просить слідчого суддю застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, а саме мінімальний розмір застави. Надала письмові заперечення щодо клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав свої захисників, визнав провину та заявив, що під час затримання не намагався втекти, не заперечував факт вчинення кримінального правопорушення, співпрацював з працівниками поліції, а тому ризики є необґрунтованими. Просив слідчого суддю застосувати більш м'який запобіжний захід.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Зі змісту частини 1 статті 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання зокрема спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог, передбачених в ст. 178 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 цього кодексу, повинен оцінити в сукупності й всі обставини перелічені цією статтею.
При розгляді клопотання слідчого, слідчий суддя зобов'язаний перевірити відповідність цього клопотання вимогам ч.1 ст.184 КПК України. Яка передбачає, що клопотання про застування запобіжного заходу повинно обов'язково містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12025100020000340 від 23.01.2025 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України (а.с. 5).
23.01.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано у порядку ст. 208 КПК України (а.с. 9-10).
24.01.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України (а.с. 54-55).
Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які має вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_11 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість підозри.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами, а саме: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.01.2025 року (а.с. 9-10), протоколами допиту свідків від 23.01.2025 року (а.с. 15, 16), протоколом огляду від 24.01.2025 року (а.с. 18-29), протоколом огляду від 24.01.2025 року (а.с. 31-47), висновком експерт а №СЕ-19/111-25/5294-НЗПРАП від 24.01.2025 року (а.с. 50-52).
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що у підозрюваного ОСОБА_4 відсутні міцні соціальні зв'язки, він неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, постійного заробітку немає, та враховуючи його вік, може виїхати за кордон з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Враховуючи вище наведене слідчий суддя вважає, що ризик втечі ймовірно може мати місце, проте ступінь останнього не є високим.
Що стосується посилання слідчого та прокурора на наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може впливати на свідків, знаючи місце їх проживання, то слідчий суддя зазначає, що в судовому засіданні даний ризик не знайшов свого підтвердження. Свідки є допитаними в рамках кримінального провадження, а наявність в підозрюваного інформації про місце проживання свідків само собою не підтверджує ризик незаконного впливу на них.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_4 може вчиняти нові злочини, оскільки підозрюваний на даний час не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, єдиним способом заробітку підозрюваного був збут наркотичних засобів та психотропних речовин, за який його притягують до кримінальної відповідальності.
Все це вказує що більш м'який запобіжний захід не буде реалізовувати безпосередню мету запобіжного заходу і не забезпечить виконання підозрюваною покладених на нього обов'язків. Вказані висновки заперечень сторони захисту не спростовують.
Підстав для обрання до підозрюваного інших запобіжних заходів, не пов'язаних з позбавленням волі, слідчий суддя не вбачає.
Підозрюваний ОСОБА_4 відповідно до п. 4 ч.2 ст. 183 КПК України відноситься до осіб, до яких можливо бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 183 КПК України (абзац 1 частини 3 статті 183 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України). Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частина 5 статті 182КПК України).
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК України).
Із структури статті 5 Конвенції, в цілому, та її пункту 3, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (§42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06.11.2007, заява №. 42440/06, та§139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12.04.2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув'язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain, заява №12050/04, §79).
Відтак, слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Слідчий суддя звертає увагу, що положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням тощо.
Відтак, визначаючий розмір застави у даному кримінальному провадженні слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб та вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 302 800,00 грн. у національній грошовій одиниці, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя покладає на підозрюваного ОСОБА_11 наступні обов'язки: 1. Прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4. Утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; 5. Здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100020000340 від 23.01.2025 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 23.03.2025 року включно, з утриманням у ДУ Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме з 23.01.2025 року з 21 год. 40 хв.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу, що становить 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дарницького районного суду м. Києва за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.
Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов'язки:
1. Прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4. Утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
5. Здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Роз'яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її проголошення.
Копію ухвали вручити негайно підозрюваному, захиснику, прокурору та направити для виконання в Державну установу "Київський слідчий ізолятор" для виконання.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали складений та проголошений 30.01.2025 року о 16 год. 25 хв.
Слідчий суддя: ОСОБА_1